номер провадження справи 17/15/21
03.06.2021 Справа № 908/285/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.
при секретарі судового засідання Василенко В.В.
розглянувши матеріали справи № 908/285/21
за позовною заявою: комунального підприємства “Паркування”, 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 2а
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажснаб”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31
про стягнення 248 393,42 грн.
У засіданні приймали участь:
від позивача: Федоров М.Д., ордер серії АР № 1021640 від 09.03.21
ОСОБА_1 , посвідчення від 14.04.21 № 92 - директор
від відповідача: не з'явився
02.02.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства “Паркування” (далі КП «Паркування») за вих. від 02.02.21 до товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажснаб” (далі ТОВ «Будмонтажснаб») про стягнення з відповідача 248 393,42 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 08.09.06, з якої: 102 372,76 грн. борг з орендної плати та 146 020,66 грн. - неустойка.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/285/21 між суддями, 02.02.21 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 08.02.21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/285/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.03.21.
09.03.21 на електронну адресу суду надійшов відзив за вих. від 05.03.21 на позовну заяву (без ЕЦП), в якій представник відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Вказаний відзив представника відповідача не розглядався судом оскільки він без електронного цифрового підпису, а отже не є офіційним документом.
Ухвалою від 09.03.21 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 11.05.21 включно та відкладено підготовче засідання на 06.04.21.
10.03.21 до суду надійшов відзив за вих. від 05.03.21 на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд: застосувати строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкту оренди у розмірі 146 020,66 грн., оскільки заявлені поза межами річного строку, установленого законом для вимог такого стягнення; відмовити в задоволені позовної заяви у повному обсязі.
19.03.21 на адресу суду від КП “Паркування” на виконання ухвали суду від 08.02.21 у цій справі надійшло письмове пояснення щодо листування по суті спору.
У судовому засіданні 06.04.21 судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 05.03.21 на позовну заяву.
Ухвалою від 06.04.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/285/21 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.05.21.
Ухвалою від 12.05.21 судом оголошено перерву в судовому засіданні на 26.05.21.
У судовому засіданні 26.05.21 приймали участь представники позивача (керівник та уповноважений представник), які заявили усне клопотання про оголошення перерви для подання додаткових письмових пояснень по справі.
Ухвалою від 26.05.21 оголошено перерву в судовому засіданні в розгляді справи по суті спору на 03.06.21.
28.05.21 до суду надійшли додаткові пояснення за вих. від 28.05.21 щодо розрахунку позовних вимог, в яких представник позивача надає розширений розрахунок суми заборгованості по справі № 908/285/21.
В судове засідання 03.06.21 з'явились представники позивача та надали пояснення щодо розрахунку суми позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини такої неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце відповідач був повідомлений належним до законодавства чином.
В судовому засіданні 03.06.21 судом оголошувалась перерва до 03.06.21 о 14 год. 05 хв.
Після перерви представники позивача до судового засідання 03.06.21 не з'явились.
В судовому засіданні 03.06.21 на підставі ст. 240 ГПК України, судом було прийнято рішення.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».
Позивач, в особі уповноважених представників, підтримали позовні вимоги викладені у позовній заяві за вих. від 02.02.21 та додаткових поясненнях за вих. від 28.05.21. Просив суд стягнути з ТОВ “Будмонтажснаб” 248 393,42 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 08.09.06, з якої: 102 372,76 грн. борг з орендної плати та 146 020,66 грн. - неустойка.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
У наданому суду відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд: застосувати строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкту оренди у розмірі 146 020,66 грн., оскільки заявлені поза межами річного строку, установленого законом для вимог такого стягнення; відмовити в задоволені позовної заяви у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника та керівника позивача суд
08.09.19 між товариством з обмеженою відповідальністю “Будмонтажснаб” (орендар) та територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі КП “Паркування” (орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна.
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, а саме: в літ. А-2 приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які знаходяться на балансі КП “Паркування”, вартість яких визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) 62 672,00 грн. (нерухоме майно).
Згідно із п. 1.2. договору, нерухоме майно використовується орендарем на правах оренди під офіс та склад.
Пунктом 2.5. договору визначено, що у разі закінчення строку договору або дострокового розірвання орендар передає нежитлове приміщення орендодавцю одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
У відповідності до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затв. Кабінетом Міністрів України, та рішення Запорізької міської ради від 28.01.04 № 46, і складає 9 814,10 грн. без ПДВ на рік згідно зрозрахунком (додаток 1, 2 до договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата перераховується орендарем згідно рахунків на розрахунковий рахунок КП “Паркування”, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. За перший місяць оренди майна орендна плата становить: 825,20 грн. без ПДВ (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції).
Пунктом 3.7. договору визначено, що випадку закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі приміщення по акту приймання-передачі.
Згідно із п. 5.2. договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
У відповідності до п. 7.1. договору, орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду нежитлове приміщення згідно з цим договором по акту приймання-передачі приміщення.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 9.1. договору).
Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 7 років. Моментом обчислення строку договору є день його нотаріального посвідчення та передачі приміщення за актом приймання-передачі.
Пунктом п. 10.4. договору, договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду (суду) у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Одностороння відмова від договору оренди не допускається, за винятком випадку невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд.
15.05.07 ТОВ “Будмонтажснаб” та територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в особі КП “Паркування” укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна від 08.09.06.
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 визначено, що згідно з п. 3.4. договору та рішенню Запорізької міської ради від 28.04.07 № 31 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя” сторони домовились, що додаток № 1 та додаток № 2 до договору вважати такими, що втратили чинність.
Пунктом 2 додаткової угоди врегульовано, що орендна плаза визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та рішенням Запорізької міської ради від 28.04.07 № 31, і складає 12 947,70 грн. без ПДВ на рік згідно з розрахунком (додаток 3, 4 до договору).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.19 у справі № 908/1564/19 встановлено, що об'єкт оренди було передано відповідачу, за актом прийому-передачі від 08.09.06.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.19 по справі № 908/1399/17, розірвано договір оренди нерухомого майна від 08.09.06 нежитлових приміщень, а саме: в літ. А-2 приміщень 22, 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Будмонтажснаб”.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.19 по справі № 908/1399/17, рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/1399/17 від 15.01.19 залишено без змін.
Відповідно до акту огляду приміщення № № 22, 23 будівлі літера «А-2» приміщення № 3 будівлі літера «В», приміщення літера «Г» по АДРЕСА_1 від 17.01.20, комісія КП «Паркування», діючи на підставі наказу директора підприємства № 004 від 09.01.20 здійснила огляд та опис нежитлових приміщень, а саме: нежитлові приміщення літ. А-2 приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м. в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., по АДРЕСА_1 , що знаходиться в господарському віданні КП «Паркування» відповідно до рішення ЗМР від 05.11.02 № 331/5. Листом від 10.01.20 № 009 для участі в огляді нежитлових приміщень був запрошений керівник ТОВ «Будмонтажснаб» ОСОБА_2 . Огляд розпочато о 10 год. 10 хв. В ході огляду встановлено, що у нежитлових приміщеннях літ. А-2, а саме приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м. знаходиться офіс ТОВ «Будмонтажснаб», в приміщенні 3 літ. В, загальною площею 77,2 кв.м., а також на земельній ділянці, на якій розташовані вказані приміщення (територія двору) по АДРЕСА_1 знаходиться майно, а саме: верстати, виробниче обладнання, рештки будівельних матеріалів, автомобільний транспорт, тощо яке, зі слів директора ТОВ «Будмонтажснаб» ОСОБА_2 , належить ТОВ «Будмонтажснаб». До нежитлового приміщення літ. Г, керівником ТОВ «Будмонтажснаб» доступу не надано без повідомлення причин. Під час огляду приміщень керівнику ТОВ «Будмонтажснаб» ОСОБА_2 запропоновано звільнити приміщення від майна, яке йому належить, однак останній відмовився посилаючись на наявні судові спори між ТОВ «Будмонтажснаб» та КП «Паркування». Опечатування приміщень не проводилось, оскільки в приміщеннях знаходилось майно та працівники ТОВ «Будмонтажснаб». Огляд завершено о 10 год. 30 хв.
17.12.20 КП «Паркування» надіслало ТОВ «Будмонтажснаб» претензію-вимогу за вих. від 11.12.20 № 257, в якій позивач вимагає у відповідача погасити в п'ятиденний строк заборгованість по договору оренди нерухомого майна від 08.09.06 за період з 01.01.19 по 31.11.20 у розмірі 92 939,76 грн. з урахуванням п. 3.5. договору.
Крім того, позивачем надіслано відповідачу, в якості додатку до претензії-вимоги за вих. від 11.12.20 № 257, рахунки на оплату в кількості 19 штук та копію акту огляду приміщення № № 22, 23 будівлі літера «А-2» приміщення № 3 будівлі літера «В», приміщення літера «Г» по АДРЕСА_1 від 17.01.20.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди нерухомого майна від 08.09.06, відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.
Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.19 по справі № 908/1399/17, розірвано договір оренди нерухомого майна від 08.09.06 нежитлових приміщень, а саме: в літ. А-2 приміщень 22, 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Будмонтажснаб”.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.19 по справі № 908/1399/17, рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/1399/17 від 15.01.19 залишено без змін.
Згідно із частиною 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 2.5. договору визначено, що у разі закінчення строку договору або дострокового розірвання орендар передає нежитлове приміщення орендодавцю одночасно із підписанням акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Згідно із актом огляду приміщення № № 22, 23 будівлі літера «А-2» приміщення № 3 будівлі літера «В», приміщення літера «Г» по АДРЕСА_1 від 17.01.20, комісія КП «Паркування», діючи на підставі наказу директора підприємства № 004 від 09.01.20 здійснила огляд та опис нежитлових приміщень, а саме: нежитлові приміщення літ. А-2 приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м. в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., по АДРЕСА_1 , що знаходиться в господарському віданні КП «Паркування» відповідно до рішення ЗМР від 05.11.02 № 331/5. Листом від 10.01.20 № 009 для участі в огляді нежитлових приміщень був запрошений керівник ТОВ «Будмонтажснаб» ОСОБА_2 . Огляд розпочато о 10 год. 10 хв. В ході огляду встановлено, що у нежитлових приміщеннях літ. А-2, а саме приміщення 22, приміщення 23, загальною площею 47,5 кв.м. знаходиться офіс ТОВ «Будмонтажснаб», в приміщенні 3 літ. В, загальною площею 77,2 кв.м., а також на земельній ділянці, на якій розташовані вказані приміщення (територія двору) по АДРЕСА_1 знаходиться майно, а саме: верстати, виробниче обладнання, рештки будівельних матеріалів, автомобільний транспорт, тощо яке, зі слів директора ТОВ «Будмонтажснаб» ОСОБА_2 , належить ТОВ «Будмонтажснаб». До нежитлового приміщення літ. Г, керівником ТОВ «Будмонтажснаб» доступу не надано без повідомлення причин. Під час огляду приміщень керівнику ТОВ «Будмонтажснаб» ОСОБА_2 запропоновано звільнити приміщення від майна, яке йому належить, однак останній відмовився посилаючись на наявні судові спори між ТОВ «Будмонтажснаб» та КП «Паркування». Опечатування приміщень не проводилось, оскільки в приміщеннях знаходилось майно та працівники ТОВ «Будмонтажснаб». Огляд завершено о 10 год. 30 хв.
Відповідно до п. 3.7. договору, у випадку закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі приміщення по акту приймання-передачі.
У зв'язку з неповерненням відповідачем позивачу орендованого майна за договором оренди нерухомого майна від 08.09.06, після розірвання вказаного договору судом та на підставі п. 3.7. договору, КП «Паркування» нараховано ТОВ «Будмонтажснаб» заборгованість за оренду нерухомого майна у розмірі 122 807,22 грн. за період з січня 2019 р. по грудень 2020 р. включно, що підтверджується рахунками на оплату (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи).
Як зазначалось вище у тексті цього рішення, згідно із п. 3.3. договору, орендна плата перераховується орендарем згідно рахунків на розрахунковий рахунок КП “Паркування”, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. …
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з тим, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання виконав не в повному обсязі сплативши лише 20 434,46 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.
Доказів належного, у повному обсязі виконання зобов'язання по сплаті суми боргу договору оренди нерухомого майна від 08.09.06 за період з січня 2019 р. по грудень 2020 р. включно відповідач суду не надав. Докази зворотнього у справі відсутні.
Таким чином, у ТОВ «Будмонтажснаб» утворилась заборгованість перед позивачем відповідно до договору оренди нерухомого майна від 08.09.06 у розмірі 102 372,76 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Будмонтажснаб» 102 372,76 грн. суми боргу за договором оренди нерухомого майна від 08.09.06 є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 146 020,66 грн. неустойки за період з серпня 2019 року по грудень 2020 року включно.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.8. договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна в установлений договором строк, орендодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення.
З огляду на викладене, за порушення відповідачем строку повернення майна в установлений договором строк позивачем нараховано відповідачу подвійну плату за користування об'єктом оренди за час прострочення строку повернення майна та заявлено до стягнення 146 020,66 грн. неустойки за загальний період прострочки з серпня 2019 р. по грудень 2020 р. (розрахунок неустойки міститься в матеріалах справи).
Факт прострочення відповідачем зобов'язання щодо повернення майна за договором оренди нерухомого майна від 08.09.06 матеріалами справи № 908/285/21 доведено.
Однак, ТОВ «Будмонтажснаб» у відзиві за вих. від 05.03.21, просить суд застосувати строк позовної давності у справі № 908/285/21 щодо вимог про стягнення з ТОВ «Будмонтажснаб» неустойки у розмірі 146 020,66 грн.
Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частиною 1 ст. 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За приписами норм, викладених в частинах 3 та 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.19 по справі № 908/1399/17, розірвано договір оренди нерухомого майна від 08.09.06 нежитлових приміщень, а саме: в літ. А-2 приміщень 22, 23, загальною площею 47,5 кв.м., в літ. В приміщення 3, загальною площею 77,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та ТОВ “Будмонтажснаб”.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.19 по справі № 908/1399/17, рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/1399/17 від 15.01.19 залишено без змін.
Таким чином, відлік строку позовної давності розпочинається з 11.07.19.
Оскільки, спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), у відповідності до ст. ст. 257, 258 ЦК України встановлюється тривалістю в один рік, то позивач мав право подати вимогу щодо стягнення неустойки до 12.07.20 (тобто до 11.07.20 включно). Однак, позов КП «Паркування» з вимогами до ТОВ «Будмонтажснаб» про стягнення неустойки в розмірі 146 020,66 грн. датований лише 02.02.21 та надійшов до суду 02.02.21 (вх. № 298/08-07/21).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на дату звернення з цим позовом до суду та відкриттям провадження у справі ухвалою від 08.02.21 строк позовної давності щодо стягнення неустойки у розмірі 146 020,66 грн. сплинув.
В ході розгляду цієї справи позивач не навів жодної поважної причини пропущення ним строку звернення до суду з цим позовом у справі за захистом свого порушеного права в частині нарахування неустойки.
Таким чином, оскільки сплив позовної давності відповідно до норм ЦК України є підставою для відмови у позові, судом відмовляється у задоволенні вимог КП «Паркування» в частині стягнення з ТОВ «Будмонтажснаб» неустойки в розмірі 146 020,66 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 202, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажснаб” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, код ЄДРПОУ 31757311) на користь комунального підприємства “Паркування” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 2а, код ЄДРПОУ 32153610) - 102 372 (сто дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 76 коп. заборгованості з орендної плати за період з 01.01.19 по 31.12.20 та 1 535 (одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять) грн. 45 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 14.06.2021.
Суддя В.Л. Корсун