номер провадження справи 32/152/20
14.06.2021 справа № 908/2775/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали заяви (вх. 267/08-12/21 від 11.06.2021) Приватного підприємства “ВЛАДІС” про відстрочку виконання рішення у справі № 908/2775/20
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
до відповідача Приватного підприємства “ВЛАДІС” (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд.35)
про стягнення 129860,02 грн.
Без виклику сторін
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.01.2021 у справі №908/2775/20 позов Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” до Приватного підприємства “ВЛАДІС” задоволено повністю, зобов'язано Приватне підприємство “ВЛАДІС” виконати певні дії в натурі, а саме поставити за договором №650(6)19УК/53-121-01-19-08902 від 17.12.2019 (10.12.2019) продукцію на суму 326402,40 грн., стягнуто з Приватного підприємства “ВЛАДІС” на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” 104560,91 грн. пені, 24974,38 грн. штрафу, 4204,00 грн. судового збору.
На виконання рішення 23.02.2021 Господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.
До Господарського суду Запорізької області 11.06.2021 надійшла заява Приватного підприємства “ВЛАДІС” про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.01.2021 у справі №908/2775/20 на один рік з дня ухвалення такого рішення відповідно до приписів ст. 331 ГПК України, в якій заявник також просив зняти арешт з розрахункових рахунків ПП «Владіс» за наказом від 23.02.2021 у справі №908/2775/20 з метою подальшого виконання рішення з урахуванням термінів відстрочення.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021 вказану заяву визначено для розгляду судді Левкут В.В., враховуючи перебування судді Колодій Н.Г. у відпустці.
Дослідивши матеріали заяви про відстрочку виконання рішення, суд встановив, що вказану заяву подано без додержання вимог ст.ст. 162, 164, 170, 172 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає наступне.
За приписами ст. 334 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не містить чітких вимог щодо змісту та переліку додатків до заяви про відстрочку виконання рішення, у зв'язку із чим розгляд таких заяв здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи, із застосуванням за аналогією положень Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання щодо змісту та форми позовної заяви, документів, які додаються до позовної заяви, а також інших письмових заяв.
Отже, заява про відстрочку виконання рішення має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст.ст. 162, 164 ГПК, вимогам до форми і змісту письмової заяви (клопотання), встановленим в ст. 170 ГПК цього ж Кодексу.
Так, згідно із ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів додаються до позовної заяви.
Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Крім того, пунктом 61 вказаних Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Із наведених норм вбачається, що належними доказами відправлення учасникам справи копії заяви про відстрочку виконання рішення та доданих до неї документів, при зверненні до господарського суду, єоригінали опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
На підтвердження направлення сторонам у справі копії заяви про відстрочку виконання рішення у справі №908/2775/20 і доданих до неї документів заявником не надано жодних доказів.
Наведене свідчить про недотримання заявником норм п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.
Згідно положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок прокурора чи позивача (заявника) належним чином інформувати відповідача(ів) та третіх осіб про подання позову (заяви, скарги, клопотання) до суду шляхом направлення на його адресу копії такої заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем (заявником) до порушення судом провадження у справі (прийняття заяви/скарги до розгляду).
Відповідно до вимог частини 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заяву про відстрочку виконання рішення слід повернути заявнику без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про відстрочку виконання рішення без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 170, 172, 234, 235, 245, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. 267/08-12/21 від 11.06.2021) Приватного підприємства “ВЛАДІС” про відстрочку виконання рішення суду Господарського суду Запорізької області від 04.01.2021 у справі № 908/2775/20 повернути заявнику без розгляду.
2. Роз'яснити заявнику, що після усунення виявлених порушень заявник вправі повторно подати заяву про відстрочку виконання рішення у справі № 908/2775/20 у встановленому законом порядку.
Додаток (заявнику): заява про відстрочку виконання рішення у справі № 908/2775/20 на 4 аркушах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано 14.06.2021.
Суддя В.В. Левкут