61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
10.06.2021 Справа № 905/605/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Юрлагіної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд»
про: стягнення основної заборгованості в розмірі 13900,00грн, інфляційних втрат в розмірі 1031,49грн, 3% річних в розмірі 522,11грн,
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Стислий зміст і підстави позовних вимог
31.03.2021, шляхом надіслання поштового відправлення, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» про стягнення основної заборгованості в розмірі 13900,00грн, інфляційних втрат в розмірі 1031,49грн, 3% річних в розмірі 522,11грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 16.12.2019 №06/492 з поставки товару, оплата якого здійснена згідно договору, що стало підставою для звернення до останнього та у наступному й до суду з вимогою про повернення відповідачем позивачу сплачених грошових коштів в розмірі 13900,00грн, та нарахування позивачем інфляційних втрат, 3% річних.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою суду від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/605/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначено на 29.04.2021 об 11:45год.
Розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №17-р від 19.04.2021 зупинено з 19.04.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.
Ухвалою суду від 29.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.05.2021.
Ухвалою суду від 11.05.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.05.2021.
Ухвалою суду від 25.05.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.06.2021 року о 10:30 год.
У судове засідання 10.06.2021 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 25.05.2021 на офіційну поштову адресу, що відповідає відомостям, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представник відповідача у судове засідання 10.06.2021 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 25.05.2021 на офіційну поштову адресу та електронну пошту ( ukrtenderbud@i.ua ), що відповідає відомостям, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та підтверджується журналом обліку вихідної електронної пошти від 26.05.2021 №04-19/3318.
Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).
Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція учасників процесу
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в обґрунтування заявлених вимог зазначило, що на виконання умов договору поставки №06/492 від 16.12.2019 21.12.2019 здійснило передплату відповідачу за товар у розмірі 13900,00грн, однак, відповідачем відповідний Товар в строки передбачені п. 4.3 Договору не був поставлений.
З метою врегулювання спору, 15.05.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію №1193/26 від 30.04.2020 з вимогою виконати умови Договору та поставити товар, або повернути передплату у розмірі 13900,00грн.
Відповідачем Товар не поставлено, заборгованість на загальну суму 13900,00грн не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом щодо стягнення останньої, інфляційних збитків та 3% річних.
Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00грн.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору № 06/492 від 16.12.2019 року; платіжного доручення №858 від 21.12.2019 року; претензії від 30.04.2019 року; Статуту позивача; виписки ОКП «Донецьктеплокомуненерго»; розпорядження про призначення Кощея В.О.; наказу та довіреність на представника Авчиєва Т.О.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 5, 12, 20, 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 173, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 6, 509, 525, 526, 527, 549, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Крім того, позивач надав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що відповідач станом на 19.05.2021 свої зобов'язання по договору належним чином не виконав, товар не поставив; строк виникнення зобов'язання з повернення передплати виник у відповідача з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 30 грудня 2019 року; рахунок №1/12 від 17.12.2019 позивач отримав засобами електронного зв'язку та на підставі якого 21.12.2019 року здійснило перерахування грошових коштів позивачем на банківський рахунок відповідача.
Також у вказаній заяві позивач просив долучити до матеріалів справи заяву про збільшення позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» основний борг в сумі 13900,00грн, інфляційні втрати - 1427,43грн, 3% річних 586,08грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00грн; задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчену копію рахунку №1/12 від 17.12.2019.
Ухвалою суду від 25.05.2021, крім іншого, не прийнято до розгляду заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про збільшення позовних вимог з підстав порушенням строку на її подання, встановленого положеннями пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» відзив на позовну заяву під час розгляду справи не надало.
Виклад обставин справи, встановлених судом
16.12.2019 між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (далі - Покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» (далі - Постачальник) укладено договір №06/492 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Покупцеві Товар - Будівельні товари (код ДК 021:2015- 44420000-0) драбини у кількості та за цінами, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору відповідно до заявок Покупця на кожну партію поставки Товару, а Покупець зобов'язується прийняти поставлений у його власність Товар і своєчасно сплатити Постачальнику його вартість відповідно до умов даного Договору.
Договір №06/492 від 16.12.2019 підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплений печатками підприємств.
Згідно з п.10.1 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2019 року включно, а в частині виконання Сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання.
Відповідно до п.п.3.1 загальна сума Договору становить 13900,00грн без ПДВ.
Товар поставляється новим. Якість Товару повинна відповідати державним стандартам та підтверджуватись сертифікатом (паспортом) якості, або сертифікатом відповідності, або декларацією відповідності (або їх належним чином засвідченими копіями), які передається Покупцю одночасно з Товаром (п.2.1 договору).
Пункт 4.6 договору передбачає, що перехід права власності на Товар, що є предметом поставки за цим Договором, виникає з моменту передачі Товару. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця з моменту отримання ним Товару.
Згідно п.3.3 договору, ціна Товару вказана в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору. До ціни Товару включена вартість тари та упакування.
Відповідно до пункту 4.2 договору Постачання Товару здійснюється партіями згідно письмових заявок Покупця із зазначенням кількості та асортименту Товару.
Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві заявлену партію Товару, протягом 7 календарних днів з моменту отримання передплати (п.4.3 договору).
Відповідно до пп.4.10 договору Постачальник зобов'язаний надати, в момент постачання кожної партії Товару, всі товаросупровідні документи: видаткову накладну; рахунок-фактуру; сертифікат (паспорт) якості або його копію, або інший документ згідно пункту 2. і. цього Договору; товарно-транспортну накладну або інший документ що підтверджує факт поставки Товару.
Відповідно до п.3.2 договору оплата Товару: 100% передплати, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі.
Розділом 6 договору передбачені права та обов'язки сторін, зокрема, Покупець зобов'язаний приймати поставлений Товар у відповідності до умов цього Договору; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар в порядку та на умовах визначених цим Договором (п.6.1 договору); Покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань Постачальником; контролювати поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; повернути рахунок Постачальнику без здійснення оплати в разі ненадання або неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.10, 4.11 цього Договору (невідповідність нормативним актам, відсутність печатки, підписів тощо); вимагати заміни неякісного Товару або повернення його вартості (п.6.2. Договору).
При цьому, Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку Товару в порядку та у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару, якість, кількість та асортимент якого відповідає умовам, встановленим цим Договором; дотримуватись гарантійних зобов'язань, встановлених цим договором та діючим законодавством (п. 6.3 Договору); Постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений Товар; на дострокову поставку Товару за попереднім письмовим погодженням Покупця (п.6.4 договору).
16.12.2019 Постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» та Покупець - Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» підписали специфікацію №06/492 на постачання драбини універсальної алюмінієвої KRAUSE Tribiloc 3х секційна 12 сходів у кількості 2 шт на загальну суму без ПДВ 13900,00грн.
17.12.2019 за договором поставки №06/492 від 16.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» виписало Обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» рахунок на оплату №1/12 на оплату драбини універсальної алюмінієвої KRAUSE Tribiloc 3х секційної 12 сходів у кількості 2 шт на загальну суму без ПДВ 13900,00грн.
21.12.2019 Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» сплатило платіжним дорученням №858 від 21.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» грошові кошти в розмірі 13900,00грн, призначення платежу: «за драбину універсальну зг.рах. №1/12 від 17.12.19 дог.06/492 від 16.12.19».
Оскільки в строки, передбачені умовам Договору, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав,15.05.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№1193/26 від 30.04.2020, за змістом якої вимагає від Покупця виконати належним чином зобов'язання за Договором та поставити товар, або повернути передплату у розмірі 13900,00грн.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана претензія вручена представнику відповідача 01.06.2020.
Відповіді на вказану претензію відповідач не надав, Товар не повернув, грошові кошти, отримані в якості попередньої оплати за Договором не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, поданих запереченнях та письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення грошових коштів попередньої оплати у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару, 3% річних та інфляційних збитків.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Виходячи зі змісту договору, судом встановлено, що укладений між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» Договір є договором поставки.
Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств, не є розірваним, на час розгляду справи у судовому порядку недійсним не визнаний.
Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об'ємів поставки товару та її якості, а також ціною та строками виконання зобов'язань.
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №858від 21.12.2019, позивач, на виконання умов договору відповідно до рахунку оплату №1/12 від 17.12.2019 здійснив перерахування відповідачеві попередньої оплати за Товар на суму 13900,00грн.
Згідно письмових пояснень, наданих позивачем до матеріалів справи, вказаний рахунок отриманий ним від відповідача засобами електронного зв'язку. Доказів протилежного суду не надано.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У даному випадку з п.4.3 Договору вбачається, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві заявлену партію Товару, протягом 7 календарних днів з моменту отримання передплати.
Суд вбачає, що обрахування строку поставки Товару згідно вказаного пункту Договору пов'язаний виключно з моментом сплати попередньої оплати та будь-яких додаткових дій, зокрема, з боку позивача, крім здійснення такої оплати, не вимагається.
За умовами ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
У зв'язку із перерахуванням позивачем відповідачу передплати в розмірі 13900,00грн 21.12.2019, зважаючи на умови п.4.3 договору, кінцевий строк поставки за специфікацією №06/492 від 16.12.2019- до 02.01.2020 включно (враховуючи, що останній день строку 28.12.2019 припадає на вихідний день, 29.12.2019, 30.12.2019, 31.12.2019, 01.01.2020 також є вихідними днями).
Доказів поставки відповідачем позивачу Товару на виконання умов Договору матеріали справи не містять. Будь-якої позиції з цього приводу не висловив.
Як наслідок, за відсутності доказів протилежного, суд приходить до висновку, що в узгоджений сторонами строк поставка Товару відповідачем здійснена не була.
Оскільки згідно з п.10.1 Договору останній діє до 31.12.2019 року включно, а в частині виконання Сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання, а зобов'язання відповідача наразі є невиконаними, суд вважає, що в цій частині Договір є таким, що діє.
Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. Зокрема, у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17.
В претензії за вих.№1193/26 від 30.04.2020 Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» вимагає від Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» виконати належним чином зобов'язання за Договором та поставити товар, або повернути передплату у розмірі 13900,00грн.
Проте відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення - на час розгляду справи позивач у свої письмових поясненнях підтвердив, що відповідач Товар не поставив, грошові кошти не повернув.
В претензії позивач виклав свої вимоги альтернативно, але з огляду на те, що ні одна з них не була виконана, звертаючись до суду просить стягнути з відповідача саме суму попередньої оплати у розмірі 13900,00грн.
Вказане зобов'язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами у пункті п.4.3 договору строку поставки (до 02.01.2020 року), який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) в розмірі 13900,00грн відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 03.01.2020 року.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року по справі №918/631/19.
Оскільки відповідач не надав суду доказів повернення позивачу суми попередньої оплати, товар своєчасно поставлений не був, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в сумі 13900,00грн та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі порушення боржником виконання грошового зобов'язання у нього в силу закону за вимогою кредитора виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до наданого позивачем в тексті позовної заяви розрахунку, позивачем заявлено до стягнення 3% річних нарахованих на заборгованість в розмірі 13900,00грн за період з 30.12.2019 по 31.03.2021 в сумі 522,11грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за визначений період, судом встановлено, що позивачем безпідставно збільшено період нарахування з 30.12.2019, тоді як строк прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 03.01.2020, враховуючи, що останній день поставки товару припадає на 02.01.2020, а отже розрахунок здійснений позивачем арифметично та методологічно невірно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок.
Згідно здійсненого судом розрахунку сума 3% річних нарахованих на заборгованість в розмірі 13900,00грн за період з 03.01.2020 по 31.03.2021 становить 517,54грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних, нарахованих на заборгованість в розмірі 13900,00грн, підлягають частковому задоволенню в сумі 517,54грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
При зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Крім того, відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати нараховані на заборгованість в розмірі 13900,00грн за період з 30.12.2019 по 28.02.2021 в сумі 1031,49грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений період, судом встановлено, що позивачем інфляційні втрати нараховані з 30.12.2019 року, із зазначенням періоду нарахування в календарних датах, а не місяцях, як то передбачено законодавчо, а отже, він здійснений методологічно невірно, внаслідок чого суд здійснив власний розрахунок.
Як вже встановлено судом, строк прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 03.01.2020, а отже право на нарахування інфляційних втрат у позивача виникає з січня 2020 року.
Згідно здійсненого судом розрахунку сума інфляційних втрат нарахованих на заборгованість в розмірі 13900,00грн за період з січня 2020 по лютий 2020 становить 1031,49грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, на заборгованість в розмірі 13900,00грн, підлягають задоволенню в сумі 1031,49грн.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 13900,00грн та інфляційних збитків в сумі 1031,49грн, часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних в розмірі 517,54грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє частково, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2269,33грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» про стягнення основної заборгованості в розмірі 13900,00грн, інфляційних втрат в розмірі 1031,49грн, 3% річних в розмірі 522,11грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська організація капітального будівництва «Укртендербуд» (адреса місцезнаходження: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Героїв України, будинок 23, квартира 84; код ЄДРПОУ: 43282719) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (адреса місцезнаходження: Донецька обл., місто Краматорськ, провулок Земляний, будинок 2; код ЄДРПОУ:03337119) основну заборгованість в розмірі 13900,00грн, інфляційні втрати в розмірі 1031,49грн, 3% річних в розмірі 517,54грн, судовий збір у розмірі 2269,33грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10.06.2021.
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2021.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова