вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.06.2021м. ДніпроСправа № 904/7139/20
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Скороход Олени Михайлівни, м. Дніпро
про стягнення 8728,04грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Сивоконь А.І., представник
Від відповідача: не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Скороход Олени Михайлівни заборгованість у розмірі 8 728,04 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 8 312,51 грн.;
- пеня у розмірі 415,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №12/02-4653-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16 листопада 2011 року в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що договір оренди №12/02-4653-ОД від 16.11.2011 було продовжено Додатковою угодою від 21.11.2014 на строк до 25.09.2017. Після закінчення строку дії договору майно було повернуто позивачу за актом приймання-передачі від 06.10.2017, правовідносини припинилися. Відповідач заперечує проти перерахування 19.06.2018 на рахунок позивача 500,00грн. Просить застосувати до позивача позовну давність та відмовити в задоволенні позову.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказує на те, що на момент припинення договору оренди відповідачем не виконано обов'язку в частині повної та своєчасної оплати за користування орендованим майном, тож виникла заборгованість у сумі 8812,51грн. У червні 2018 року відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 500,00грн згідно платіжного доручення від 19.06.2018. Щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності позивач зазначає про те, що відповідач здійснив часткове погашення боргу у червні 2018 року, тому перебіг позовної давності починається саме з червня 2018 року. Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново та час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2020 справу №904/7139/20 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати обгрунтований розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати та роз'яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
12 січня 2021 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків та надано відповідні докази.
Ухвалою суду від 13.01.2021 відкрито провадження у справі № 904/7139/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою суду від 22.03.2021 здійснено перехід до розгляду справи №904/7139/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 квітня 2021 року. З 21.04.2021 судом оголошено перерву до 20.05.2021.
20 травня 2021 року до господарського суду надійшло клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про залучення до матеріалів справи копії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5934-ОД від 09.03.2016, укладеного між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області та ФОП Скороход О.М. та стан надходження орендної плати по договору оренди від 09.03.2016 №12/02-5934-ОД станом на 17.05.2021.
20.05.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 15.06.2021.
15.06.2021 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням відповідача на лікарняному.
Клопотання судом відхилено з огляду на те, що відповідачем не надано доказів поважності причин неможливості прийняти участь у судовому засіданні.
У судовому засіданні 15.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд -
16 листопада 2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Скороход Оленою Михайлівною (орендар) укладено договір оренди №12/02-4653-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 13,55кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 29, на третьому поверсі 10-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі ДП ДДПІ "Дніпроцивільпроект", вартість якого визначена згідно із висновком про вартість на 01.08.2011 - 88895,00грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення перукарні (п.1.2. договору).
За умовами п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).
16 листопада 2011 року позивач, як орендодавець, передав відповідачу у присутності балансоутримувача у строкове платне користування нерухоме майно - нежиле приміщення площею 13,55кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 29, на третьому поверсі 10-ти поверхового будинку (а.с.13).
Згідно з пунктами 3.1-3.2 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 зі змінами (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2011 року - 370,40 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. договору).
У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. договору).
За умовами п. 3.5. договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Орендна плата перераховується до державного бюджету 70% у розмірі 259,28грн та балансоутримувачу 30% у розмірі 111,12грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору).
Згідно з п. 3.11. договору у разі розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідно до вимог чинного законодавства збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 5.5 договору).
Цей договір укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 20 липня 2017 року по 15 жовтня 2014 року.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, якщо це не суперечить чинному Законодавству України (п.10.1. договору).
Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа) (п. 10.9 договору).
Додатковою угодою від 21.11.2014 строк дії договору оренди продовжено до 25.09.2017.
У зв'язку із припиненням строку дії договору оренди - 25.09.2017, відповідач повернув орендоване майно позивачеві, про що складено Акт повернення державного майна (а.с.20).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 8312,51грн, яка виникла на момент припинення договірних відносин та пеню у сумі 415,53грн., проти чого заперечує відповідач.
Отже, предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з виконанням умов договору оренди нерухомого майна щодо своєчасної оплати орендної плати, підстави припинення договору оренди, строк дії договору, наявність оплати та, відповідно, прострочки виконання зобов'язання, наявність/відсутність підстав застосування відповідальності за порушення зобов'язання.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.
Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як передбачено ч. 1, 3 та 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1, 2 та 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В пункті 3.6 Договору оренди в редакції Додаткової угоди від 21.11.2014 сторони погодили, що за користуванням об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: до державного бюджету - 70% у розмірі 339,44грн та балансоутримувачу - 30% у розмірі 145,48грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору).
Як встановлено судом, договір оренди припинив свою дію з 25.09.2017, однак, в порушення п.п. 3.6 та 5.6. договору, орендна плата в повному обсягу сплачена не була. Заборгованість за період з вересня 2015 року (сплачено частково) по вересень 2017 року складає 8312,51грн.
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Доказів оплати заборгованості з орендної плати за період користування майном з вересня 2015 року по вересень 2017 року у сумі 8312,51грн. станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 8312,51грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно п.3.8. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Позивач нарахував до стягнення пеню у сумі 415,53грн за період з 16.11.2016 по 15.10.2017.
Водночас, відповідач у відзиві на позов заявляє про застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог, у тому числі й до вимоги про стягнення пені.
Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
За ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
Установлено, що позивач нарахував пеню за період з 16.11.2016 по 15.10.2017 у сумі 415,53грн, однак звернувся з позовом до суду 30.12.2020, тобто поза межами позовної давності.
Позовна давність не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Чинним законодавством не передбачено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.
Доказів наявності поважних причин пропуску позовної давності матеріали справи не містять.
Матеріали справи підтверджують, що позивачем не заявлено про поновлення позовної давності та не наведено поважності причин такого пропуску, оскільки позивач вважає, що звернувся з позовом в межах строку позовної давності, у зв'язку з чим господарським судом не досліджується питання поважності причин пропуску строку позовної давності.
Щодо застосування позовної давності до вимоги позивача про стягнення орендної плати суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1-3 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №663/2070/15-ц).
Остання оплата орендної плати за договором №12/02-4653-ОД від 16.11.2011 у сумі 500,00грн відбулася 19 червня 2018 року (виписка по рахунку міститься в матеріалах справи, а.с. 49). У виписці по рахунку зазначено призначення платежу: надходження від орендної плати за користування іншим державним майном. Матеріалами справи підтверджується, що згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-5934-ОД від 09.03.2016, позивач орендував за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна,29 нерухоме майно під розміщення буфету (а.с.65-69). З довідки про стан надходження орендної плати по договору оренди від 09.03.2016 № 12/02-5934-ОД (а.с.71) вбачається наявність заборгованості по орендній платі. Доказів зарахування суми 500,00 грн, яка сплачена відповідачем 19.06.2018 в рахунок погашення заборгованості за договором оренди від 09.03.2016 № 12/02-5934-ОД відповідачем не надано.
Позивач у даній справі з позовом звернувся 30.12.2020, тобто в межах трирічного строку позовної давності. Тож, суд не вбачає підстав застосувати позовну давність до вимоги про стягнення орендної плати.
Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість з орендної плати у сумі 8312,51грн, в задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 001,93 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Фізичної особи-підприємця Скороход Олени Михайлівни про стягнення 8 728,04грн задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скороход Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, ідентифікаційний код 42767945) заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 8 312 (вісім тисяч триста дванадцять) грн 51коп, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 001 (дві тисячі одна) грн 93 коп, видати наказ.
В задоволенні вимог про стягнення пені у сумі 415,53грн - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 15.06.2021
Суддя Н.М. Євстигнеєва