проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"14" червня 2021 р. Справа № 922/4018/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.
за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" (вх. № 865 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/4018/20 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І., повне рішення складено 18.02.2021)
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика", м. Харків,
про стягнення 272 000,00 грн,
У грудні 2020 року Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" 272 000,00 грн, з яких: 136 000,00 грн штрафу та 136 000,00 грн пені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Укргазавтоматика" в дохід Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків 136 000,00 грн пені та 136 000,00 грн штрафу. Стягнуто з ТОВ "Укргазавтоматика" на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 4080,00 грн судового збору.
Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №99-р/к від 15.08.2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 1/01-57-19 є таким, що набрало чинності та є обов'язковим до виконання, відповідач не надав суду доказів сплати штрафу згідно з зазначеним рішенням та пені, нарахованої в зв'язку з простроченням оплати штрафу в добровільному порядку, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/4018/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Скарга обґрунтована тим, що з даним позовом звернулося не Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, яке прийняло рішення №99-р/к від 15.08.2019, а Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, яке не надало належних доказів процесуального правонаступництва Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. За даними Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не є правонаступником Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, також у реєстрі відсутні дані щодо зміни найменування Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. За таких обставин, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що у Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України наявні правові підстави для звернення з даним позовом до суду.
Зазначає, що постанова Східного апеляційного господарського суду у справі №922/3545/19 набрала законної сили тільки 04.06.2020. Не зважаючи на це, позивач у своєму розрахунку пені вказав період її нарахування за прострочення сплати штрафу з 27.02.2020 по 05.04.2020, тобто ще до набрання законної сили вказаної постанови.
11.05.2021 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5340), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що предметом розгляду даної справи є не оскарження рішення №99-р/к по суті, а стягнення штрафу у розмірі 136 000,00 грн та пені у розмірі 136 000,00 грн. Згідно з п.7.6 розпорядження Голови Антимонопольного комітету України №23-рп від 28.11.2019, з 02.06.2020 змінено найменування Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Таким чином, питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій на підставі рішення №99-р/к від 15.08.2019 ініційовано тим же державним органом, який і прийняв відповідне рішення.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/4018/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах справи №1/01-57-19 прийняла рішення №99-р/к від 15.08.2019, відповідно до якого на відповідача накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі по закупівлі "УБГ17(Т)-242_Гідравлічні індикатори ваги", проведених ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії "Укрбургаз" (ідентифікатор в системі закупівлі: UA-2017-10-24-003221-а).
Копію вищевказаного рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 04.09.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
На підставі ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач був зобов'язаний сплатити штраф до 05.11.2019 включно.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено.
Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було оскаржене відповідачем шляхом звернення з відповідним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/3545/19 скасовано рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2019 № 99-р/к у справі № 1/01-57-19.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.11.2020, рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/3545/19 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" відмовлено повністю.
Позивач зазначає, що рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 99-р/к від 15.08.2019 про стягнення штрафу в сумі 136 000,00 грн відповідачем не виконано.
З посиланням на ч.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та на факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати штрафу в передбачений законом строк, позивач додатково нарахував останньому до сплати 136 000,00 грн пені за загальний період прострочення: з 27.02.2020 до 05.04.2020 (включно) - 39 днів; з 05.06.2020 до 01.10.2020 (включно) - 119 днів; з 04.11.2020 до 07.12.2020 (включно) - 34 дні.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Згідно з приписами ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
У відповідності до змісту ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Частиною 1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Приписами ч.1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Предметом розгляду даної справи є стягнення штрафу у розмірі 136 000,00 грн та пені у розмірі 136 000,00 грн, нарахованої за невиконання рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №99-р/к від 15.08.2019, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно з ч.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Частиною 8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ст.62 Закону України “Про захист економічної конкуренції” строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.
Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
З матеріалів справи вбачається, що копія витягу з рішення №99-р/к була надіслана відповідачу рекомендованим повідомленням №6102225024021 та була вручена останньому 04.09.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому штраф, накладений рішенням №99-р/к на ТОВ "Укргазавтоматика", підлягав сплаті з урахуванням вимог ст.6, ч. 3 ст. 56 Закону України” Про захист економічної конкуренції” до 05.11.2019 (включно).
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу, накладеного зазначеним рішенням органу Антимонопольного комітету України та відповідачем не заперечується обставини щодо несплати ним зазначеної суми штрафу.
Разом з тим, ч.1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено.
Як свідчать матеріали справи, законність рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №99-р/к від 15.08.2019 підтверджується постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та постановою Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 922/3545/19.
Таким чином, рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 99-р/к від 15.08.2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 1/01-57-19 є таким, що набрало чинності та підлягає виконанню.
Докази оплати штрафу у розмірі 136 000,00 грн в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення антимонопольного комітету про накладення штрафу є чинним, доказів його добровільного виконання (сплати штрафу) відповідачем матеріали справи не містять, позивачем обґрунтовано на підставі ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нараховано пеню у розмірі 136 000,00 грн, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 136 000,00 грн штрафу та 136 000,00 грн пені.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на відсутність у Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України права на звернення до суду з даним позовом, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення, а в разі необхідності здійснює їх реорганізацію чи ліквідацію. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку, печатки із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Єдиний державний реєстр, створений відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців“, забезпечує накопичення інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та ведеться Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, який є його розпорядником та адміністратором.
Відомості до Єдиного державного реєстру вносять державні реєстратори за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця під час проведення державної реєстрації.
Законом встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців“ якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п.1-3 ч.2 ст. 9 наведеного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма.
Згідно з пунктом 6 Положення «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до заяви про уточнення позовних вимог було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до якого зафіксовано відомості щодо державної реєстрації 12.06.2020 змін до установчих документів цієї юридичної особи щодо зміни повного та скороченого найменування. Вказано повне найменування юридичної особи - Східне міжобласне територіального відділення Антимонопольного комітету України, ідентифікаційний код юридичної особи 22630473.
Колегія суддів зазначає, що ідентифікаційний код юридичної особи не змінився.
Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 07.05.2020 №5-рп було внесено зміни до розпорядження цього Комітету від 28.11.2019 №23-рп “Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України (зі змінами)”, зокрема до п. 7.6., згідно з якими з 02.06.2020 найменування Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України змінено на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
При цьому колегія суддів зазначає, що за змістом статті 104 ЦК України, зміна найменування юридичної особи не є формою її припинення, зокрема її реорганізацією, а тому позивач - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України є тим самим органом, Адміністративна колегія якого від його імені прийняла рішення від 15.08.2019 №99-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”, яким на відповідача накладено спірну суму штрафу, за несплату якого нараховано спірну суму пені, а тому позивачем у відповідності до вимог ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України подано позов на захист своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, відповідно до повноважень, наданих статтею 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”.
Щодо посилання скаржника на те, що позивач у своєму розрахунку пені вказав період її нарахування за прострочення сплати штрафу з 27.02.2020 по 05.04.2020, тобто ще до набрання законної сили постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства. Вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону України “Про захист економічної конкуренції” та не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.
У застосуванні приписів статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке.
Абзацами 3-5 частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється.
Беручи до уваги те, що згаданими положеннями статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням АМК, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено лише зупинення примусового виконання рішення АМК у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, цей строк є присікальним і відновленню не підлягає.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/4585/19.
Тобто, положеннями ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено нарахування пені після спливу двох місяців з дня отримання порушником рішення територіального органу АМК про накладення штрафу, а не після набрання законної сили рішенням господарського суду, прийнятим за результатами оскарження відповідного рішення органу АМК, а також передбачено зупинення нарахування пені саме на час розгляду судами відповідної справи, а не у період, коли таке рішення суду ще не набрало законної сили.
Як свідчать матеріали справи, з 27.02.2020 до 05.04.2020 перегляд рішення № 99-р/к від 15.08.2019 судами не здійснювався, оскільки Господарським судом Харківської області рішення було прийнято 26.02.2020, а провадження у справі за апеляційною скаргою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було відкрито Східним апеляційним господарським судом ухвалою від 06.04.2020, а тому наявні підстави для нарахування пені у цей період.
Рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/3545/19, на яке в даному випадку посилається відповідач, в передбаченому законом порядку не набрало законної сили, та в подальшому було скасовано постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020.
За прострочення сплати штрафу позивачем нарахована відповідачу пеня за період прострочення: з 27.02.2020 до 05.04.2020 (включно) - 39 днів; з 05.06.2020 до 01.10.2020 (включно) - 119 днів; з 04.11.2020 до 07.12.2020 (включно) - 34 дні, загальна кількість прострочення сплати штрафу становить 192 дні.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу за розрахунком позивача складає: розмір штрафу 136 000, 00 грн * 1,5 % від суми штрафу = 2040,00 грн. За 192 дні прострочення сплати штрафу сума пені складає 391 680,00 грн (2040,00 грн* 192 дні = 391 680,00). При цьому, за приписами ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного на відповідача рішенням № 99-р/к від 15.08.2019, а тому розмір нарахованої пені обмежено розміром нарахованого штрафу 136 000,00 грн. Таким чином, виключення з розрахунку пені відповідного періоду не впливає на її розмір.
Також безпідставними є доводи відповідача, що наведений на 4, 5 аркушах позовної заяви розрахунок пені станом на 07.12.2020 включно складений позивачем поза межами повноважень, на власний розсуд та не має зобов'язуючої сили, оскільки вони суперечать вищенаведеним положенням ч. 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції”, які прямо передбачають повноваження органів АМК з нарахування пені за несплату штрафу, яке має обов'язковий характер і не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.
Отже, зважаючи на наведені обставини невиконання відповідачем у встановлений строк чинного та обов'язкового до виконання рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2019 №99-р/к про накладення на відповідача штрафу за порушення вимог антиконкурентного законодавства в сумі 136 000 грн, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати це рішення шляхом сплати зазначеного штрафу, а також вимог щодо стягнення 136 000 грн, нарахованої позивачем за прострочення сплати штрафу, розмір якої обчислено у відповідності до вимог абз. 2 ч. 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” з урахуванням періоду зупинення нарахування пені на час судового розгляду справи № 922/3545/19 про визнання недійсним рішення АМК.
За таких обставин, як правильно зазначено судом першої інстанції, здійснений позивачем розрахунок пені є таким, що відповідає ч.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст.77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/4018/20 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/4018/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.06.2021.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя В.О. Фоміна