вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"14" червня 2021 р. Справа№ 910/2585/20 (910/16526/20)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Копитової О.С.
Сотнікова С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року
у справі № 910/2585/20 (910/16526/20) (суддя Омельченко Л.В.)
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до 1. Фізичної особи-підприємця Кисельова Дмитра В'ячеславовича
2. ОСОБА_1
про визнання договору недійсним
у межах справи №910/2585/20
за заявою Фізичної особи-підприємця Кисельова Дмитра В'ячеславовича
про неплатоспроможність боржника фізичної особи-підприємця
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі №910/2585/20 (910/16526/20) відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у місті Києві до ФОП Кисельова Д.В. та ОСОБА_1 про визнання договору дарування 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В. 22.01.2020 року за реєстраційним номером 85, недійсним у межах справи №910/2585/20 за заявою ФОП Кисельова Д.В. про неплатоспроможність боржника фізичної особи-підприємця.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ГУ ДПС у місті Києві звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року у даній справі та передати справу для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 року колегією суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Отрюха Б.В., Сотнікова С.В. апеляційну скаргу ГУ ДПС у місті Києві на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі №910/2585/20 (910/16526/20) повернуто скаржнику без розгляду на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору та роз'яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
07.06.2021 року ГУ ДПС у місті Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду повторно.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.06.2021 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.
Розглянувши апеляційну скаргу ГУ ДПС у місті Києві та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
В силу приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 названого закону за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними в межах провадження у справі про банкрутство судовий збір становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.
Згідно п. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду, а також у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору дарування 1/2 частини квартири, за подання якої позивачем було сплачено 4204,00 грн. судового збору (2х2102) згідно платіжного доручення №6349 від 26.10.2020 року, відтак за подання вказаної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у сумі 6 306,00 грн. (4 204 х 150%).
Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.
При цьому, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі.
Розглянувши заявлене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
За таких обставин, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДФС у місті Києві про відстрочення йому такої сплати.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).
Повний текст оскаржуваного рішення складено 09.03.2021 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року є 29.03.2021 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення місцевого господарського суду 28.05.2021 року, що вбачається з відтиску поштового штемпелю на конверті, тобто з пропуском двадцятиденного процесуального строку на його апеляційне оскарження, однак ані в прохальній частині скарги, ані окремо від неї останній не порушував питання щодо відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначене рішення суду першої інстанції.
Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з власної ініціативи.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом двадцяти днів з дня вручення рішення особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За викладених вище обставин, апеляційна скарга ГУ ДПС у місті Києві на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі №910/2585/20 (910/16526/20) підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, слід зазначити, що апеляційну скаргу ГУ ДПС у місті Києві на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі №910/2585/20 (910/16526/20) апеляційним судом вже вдруге залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору після повернення апеляційної скарги з аналогічних підстав, відтак судова колегія наголошує на недопустимості зловживання представниками ГУ ДПС у місті Києві своїми процесуальними правами.
Керуючись статтями 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі № 910/2585/20 (910/16526/20) залишити без руху.
3. Надати Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 її резолютивної частини строк.
5. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді О.С. Копитова
С.В. Сотніков