вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" червня 2021 р. Справа № 910/789/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Ващенка В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Старовойт В.П.
від відповідача-2: Гарбуз М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 (суддя
Бондарчук В.В.)
у справі № 910/789/21 Господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до
1. Приватного підприємства "Чудсервіс" (відповідач-1);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс Лтд" (відповідач-2)
про визнання договорів недійсними та зобов'язання повернути майно
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Чудсервіс" (далі - ПП "Чудсервіс", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс Лтд" (далі - ТОВ "Риф-Транс Лтд", відповідач-2) про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 03/05/2018, укладеного 03.05.2018 між ТОВ "Риф-Транс Лтд" та ПП "Чудсервіс";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу № 12/06/2018, укладеного 12.06.2018 між ТОВ "Риф-Транс Лтд" та ПП "Чудсервіс";
- застосування наслідків недійсності правочину, а саме зобов'язання ПП "Чудсервіс" повернути ТОВ "Риф-Транс Лтд" усі залізничні вантажні вагони, що були отримані ПП "Чудсервіс" унаслідок укладення та виконання договорів купівлі-продажу № 03/05/2018 від 03.05.2018 та № 12/06/2018 від 12.06.2018, та оформлення відповідних актів приймання-передачі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2018 році 62 вантажні залізничні вагони, що належать відповідачу-2, були виведені з його володіння на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу, укладених від імені відповідача-2 директором - ОСОБА_2 з перевищенням наданих йому повноважень та без отримання згоди учасників ТОВ "Риф-Транс Лтд" на вчинення зазначених правочинів. Позивач вважає, що в результаті вчинення оспорюваних правочинів ТОВ "Риф-Транс Лтд" не отримує прибуток від експлуатації вказаних вантажних вагонів, що суперечить меті та цілям провадження ТОВ "Риф-Транс Лтд" господарської діяльності, завдає відповідачу-2 шкоди та порушує корпоративні права ОСОБА_1 , яка є учасником та співзасновником ТОВ "Риф-Транс Лтд", якій належить 50% статутного капіталу цього Товариства.
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
3. 29.03.2021, під час розгляду даної справи № 910/789/21 у суді першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою від 29.03.2021 про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони ПП "Чудсервіс" та іншим уповноваженим особам у будь-який спосіб відчужувати залізничні вагони (номери вагонів наведено в цій заяві), право власності на які зареєстроване за ПП "Чудсервіс";
- заборони Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця" у зв'язку зі зміною власника вносити в АБД ПВ (автоматизований банк даних парку вантажних вагонів) зміни даних щодо власних вантажних вагонів з номерами, наведеними в заяві, право власності на які зареєстроване за ПП "Чудсервіс".
4. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 послалась на те, залізничні вагони за оспорюваними договорами перебувають у власності ПП "Чудсервіс", а отже, відповідач-1 може вільно розпоряджатись цим рухомим майном та вчинити ряд дій по відчуженню вагонів на користь третіх осіб. У зв'язку з цим, на думку позивача, існують достатні підстави вважати, що відповідачем-1 під час розгляду цієї справи може бути вчинено ряд дій з відчуження залізничних вагонів, які є предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 (суддя Бондарчук В.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 мотивована лише потенційною можливістю відчуження ПП "Чудсервіс" залізничних вагонів, зокрема, доводи заявника є лише припущеннями позивача, які не обґрунтовані та не підтверджені жодними доказами. Отже, за висновком місцевого господарського суду, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обґрунтувань наявності обставин та, відповідно, необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
7. Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 910/789/21 та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.
8. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 136, 137, 234, 236 ГПК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021 справу № 910/789/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 910/789/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.06.2021 об 11:15; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 31.05.2021.
Позиції учасників справи
11. 02.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ПП "Чудсервіс" на апеляційну скаргу у справі № 910/789/21, надісланий на адресу суду поштою 31.05.2021, в якому відповідач-1 проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечує і просить суд залишити її без задоволення.
12. Також, 02.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ "Риф-Транс Лтд" на апеляційну скаргу у справі № 910/789/21, надісланий на адресу суду поштою 31.05.2021, в якому відповідач-2 проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечує і просить суд залишити її без задоволення.
13. 07.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла електронною поштою заява ОСОБА_1 про розгляд справи без участі, в якій позивач просить суд розглянути справу № 910/789/21 без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами та задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Явка представників учасників справи
14. У судове засідання, призначене на 08.06.2021, з'явились представники відповідача-1 та відповідача-2.
15. Представник позивача (скаржника) у судове засідання 08.06.2021 не з'явився.
16. Враховуючи заяву позивача про розгляд даної справи без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами, з огляду на те, що неявка позивача (представника позивача) не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів оскарження у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 за відсутності у судовому засіданні позивача (скаржника) чи його представника.
17. Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги позивача заперечували і просили суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
18. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначила, що:
- з лютого 2010 року вона є засновником (учасником) ТОВ "Риф-Транс Лтд" із часткою у статутному капіталі Товариства - 50%;
- підставою позову у даній справі є укладення директором ТОВ "Риф-Транс Лтд" ОСОБА_2 оспорюваних договорів купівлі-продажу з порушенням Закону України "Про господарські товариства" та статуту ТОВ "Риф-Транс Лтд", а саме без погодження із загальними зборами учасників відповідача-2 відчуження основних засобів Товариства на суму більшу, ніж еквівалентну 100 000 дол. США за курсом Національного банку України на день відчуження, з перевищенням наданих йому повноважень, без необхідного обсягу цивільної дієздатності, що відповідно ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочинів недійсними;
- вказані порушення вимог закону та статуту призвели до порушення корпоративних прав ОСОБА_1 на участь в управлінні справами ТОВ "Риф-Транс Лтд";
- ОСОБА_1 як власник частки у статутному капіталі ТОВ "Риф-Транс Лтд" у розмірі 50% не надавала згоду на укладання директором оспорюваних договорів купівлі-продажу основних засобів ТОВ "Риф-Транс Лтд";
- без ОСОБА_1 не могли бути прийняті рішення з питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, оскільки відповідно до положень статуту відповідача-2 загальні збори вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60%;
- у разі подальшого відчуження відповідачем-1 залізничних вагонів, придбаних у відповідача-2, позивач не зможе поновити свої порушені корпоративні права;
- виходячи з обставин, викладених ПП "Чудсервіс" у своїх заявах з процесуальних питань у цій справі, 62 залізничні вагони, придбані за оспорюваними договорами, перебувають у власності відповідача-1, а отже останній може вільно розпоряджатися вказаним рухомим майном на користь третіх осіб;
- у зв'язку з цим, існують достатні підстави вважати, що відповідачем-1 під час розгляду цієї справи може бути вчинено ряд дій з відчуження 62 залізничних вагонів, які є предметом оспорюваних договорів;
- невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком зміну власника майна, яке є предметом оспорюваних договорів, що призведе до повної втрати позивачем можливості ефективно захистити та відновити свої права в межах одного судового провадження.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
19. Відповідно до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
20. За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
21. Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
22. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
23. Пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
24. Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
25. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20.
26. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
27. При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
28. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
29. При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок з доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.
30. Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, подана заява про забезпечення позову мотивована лише потенційною можливістю відчуження відповідачем-1 залізничних вагонів, доводи заявника є лише припущеннями, які не обґрунтовані та не підтверджені жодними доказами.
31. Враховуючи викладене, встановивши, що заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вказаних вище положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та, відповідно, необхідності вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю.
32. За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, оскільки колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, що мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову, з урахуванням норм матеріального та процесуального права. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
33. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
34. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
35. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
36. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
37. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
38. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
39. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 910/789/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Судові витрати.
40. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 910/789/21 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено 14.06.2021.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко