"03" червня 2021 р. Справа №914/2411/20
М.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Бойко С.М.
Якімець Г.Г.
За участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
За участю представників сторін від:
ПозивачаСеньків А.І. (адвокат)
ВідповідачаКауфман К.В. (адвокат)
ВідповідачаШабат Ю.В. (адвокат)
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Львів б/н від 03.03.2021
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.02.2021, повний текст 11.02.2021 (суддя І.Б. Козак)
у справі №914/2411/20
за позовом ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача: Акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів
про стягнення 1 975 765, 82 гривень
Суть спору.
До Господарського суду Львівської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства “Кредобанк” про стягнення 1 975 765, 82 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані вчиненням працівниками АТ «Кредобанк» протиправного діяння, а саме: видачі готівкових коштів з рахунку позивача в сумі 1 478 777, 26 грн без законних підстав на основі грошових чеків за період з липня 2018 року по серпень 2019 року. Відтак зазначена сума, в силу приписів ст. 1073 Цивільного кодексу України (ЦК України) та підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні", підлягає поверненню позивачу. Крім того, позивач нарахував до стягнення відповідачу 496 988, 56 грн пені.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.02.2021 у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що банк не порушив своїх обов'язків, передбачених нормами чинного законодавства, зокрема ЦК України, Інструкціями №174 та №103, затвердженими постановами Національного банку України. Оскільки відсутні будь-які порушення у діях банку під час видачі готівкових коштів за спірними чеками, то відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1 478 777, 26 грн безпідставно виданих коштів.
Враховуючи те, що не встановлено незаконних підстав списання банком коштів з рахунку позивача, то відсутні підстави для нарахування та стягнення з АТ «Кредобанк» суми пені.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що банк на порушення приписів Інструкцій №174 та №103, а також в порушення умов договорів про банківський рахунок від 19.09.2014 та 17.11.2014, неналежно виконав свої обов'язки. Покликається, що банк не перевірив наявності всіх реквізитів на спірних грошових чеках, оскільки не перевірив наявності в них такого реквізиту, як власноручний підпис позивача згідно з карткою із взірцями підписів. Внаслідок зазначеного здійснив протиправну видачу належних позивачу грошових коштів без згоди та без розпорядження самого позивача.
Окрім цього, на думку скаржника, місцевим господарським судом, в порушення вимог ст.79 Господарського процесуального кодексу України, не застосовано такий стандарт доказування, як «вірогідність доказів».
В поданому відзиві АТ «Кредобанк» просить залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення проти апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що банк повністю виконав покладені на нього чинним законодавством обов'язки при виплаті готівкових коштів з рахунку клієнта отримувачам на підставі грошових чеків, які перелічені в позовній заяві і копії яких долучені до позовної заяви. Зокрема, банком встановлено, що в грошових чеках заповнені всі реквізити, які вимагаються нормативно - правовими документами; банком перевірено наявність власноручних підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; банком перевірено пред'явлений документ отримувача: серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, найменування органу, що його видав, і дату видачі паспорта; банком перевірено наявність власноручного підпису отримувача. Оскільки в кожному випадку підписи позивача на грошових чеках візуально виглядали такими ж, як і в картці зразків підписів позивача, в банку не було правових підстав відмовляти в проведенні банківських операції зі зняття готівкових коштів з рахунку позивача на підставі грошових чеків.
Клопотань та заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 19.09.2014 між ФОП Серенковою О.І. та ПАТ «КРЕДОБАНК» було укладено договір №2600001551817 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), предметом якого є послуги, що надаються банком клієнту, які пов'язані із відкриттям йому поточного рахунку, переказом грошей з рахунку/на рахунок клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням по цьому рахунку інших операцій, передбачених чинним законодавством України і цим договором.
Відповідно до п. 2.1, 3.2-3.3. договору банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній та іноземній валютах (гривня, долар США) на умовах та в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим договором.
Клієнт для здійснення розрахунків через Банк може використовувати будь-який із платіжних інструментів, що передбачені чинним законодавством та нормативно-правовими актами НБУ, за винятком меморіального ордера.
Подання паперових розрахункових документів клієнта до банку здійснюється однією із осіб, зазначених в його картці із зразками підписів, або іншою, уповноваженою на це на підставі довіреності клієнта особою.
В подальшому 17.11.2014 між ФОП Серенковою О.І. та ПАТ «КРЕДОБАНК» було укладено Договір № 2600001551817 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), предметом якого є послуги банку з обслуговування рахунку позивача в Євро.
На підставі вказаних договорів банком було відкрито позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у валютах: гривня, долар США та ЄВРО та засвідчено зразок підпису ОСОБА_1 , який необхідно вважати обов'язковим під час здійснення операцій за вказаним рахунком.
В період з 2014 по 2019 роки (до моменту закриття рахунку) на зазначений рахунок у АТ «КРЕДОБАНК» надходили кошти від здійснення позивачем підприємницької діяльності.
При закритті рахунку ОСОБА_1 отримала виписку, з якої побачила, що грошовими коштами на рахунку хтось розпоряджався, а саме знімав готівкові кошти на підставі грошових чеків.
Як підтверджується матеріалами справи, в період з липня 2018 року по серпень 2019 року з рахунку було знято готівкові кошти на загальну суму 1 478 777, 26 грн на підставі грошових чеків, а саме:
- Грошового чеку ЯЯ 5891553 від 23.07.2018 р. - в сумі 53500.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891552 від 20.07.2018 р. - в сумі 56 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891557 від 27.02.2019 р. - в сумі 50 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891554 від 30.10.2018 р. - в сумі 113 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891555 від 26.11.2018 р. - в сумі 115 500.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891556 від 11.12.2018 р. - в сумі 227 000,00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ5891558 від 27.02.2019 р. - в сумі 61 500.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891561 від 10.04.2019 р. - в сумі 110 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891562 від 18.04.2019 р. - в сумі 23000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ5891563 від 24.04.2019 р. - в сумі 454100.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ5891551 від 02.07.2018 р. - в сумі 111 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891564 від 16.07.2019 р. - в сумі 103 000.00 грн.
- Грошового чеку ЯЯ 5891565 від 14.08.2019 р. - в сумі 1 177.26 грн.
Факт зняття готівкових коштів на підставі зазначених чеків підтверджується випискою по особових рахунках за період з 01.06.2018 по 15.08.2019, виданої банком 11.10.2019.
Відповідно до умов договору (п.8.5, 8.7) клієнт несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в розрахунковому документі, суті операції, за якою здійснюється переказ.
Банк не несе відповідальність за достовірність змісту розрахункових документів, що надходять до виконання по рахунку.
Як стверджує позивачка, жоден із грошових чеків нею не підписувався. Підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графі «підписи» в усіх вищезазначених грошових чеках виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
З огляду на зазначене, позивачкою було подано заяву про вчинення злочину на підставі якої 25.10.2019 до ЄРДР за № 12019140080002816 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Вказані обставини стали також підставою звернення позивача до суду з позовом до АТ «Кредобанк» про стягнення 1 975 765, 82 грн.
Оцінка суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини щодо обслуговування банківського рахунка на підставі укладеного договору в силу статті 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не мас права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтями 1071, 1074 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Сторони погодили, що згідно з пп. 4.1, 4.2 договору банк зобов'язується здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України, цього договору, у встановленому у банку порядку; клієнт має право отримувати готівкові кошти у межах наявних коштів на рахунку в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Сторонами спору не заперечується факт відкриття банківського рахунку та обслуговування ФОП Серенковою О.І. в банку на час здійснення останньою підприємницької діяльності.
Спір полягає в тому, що, на думку позивача, банком було знято без відома клієнта (позивача у справі) та видано грошові кошти за грошовими чеками на загальну суму 1 478 777, 26 грн.
Грошовий чек - це грошовий документ установленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку (чекодавця) банкові сплатити зазначену в чеку суму конкретній особі чи пред'явникові чека. Основне призначення грошового чека - бути інструментом отримання готівкових коштів із поточного рахунку юридичної особи.
Розрахунковий чек - це документ стандартної форми з дорученням чекодавця (платника) своєму банкові (банкові-емітенту) перерахувати кошти з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів). Розрахункові чеки використовують для здійснення безготівкових розрахунків підприємства та фізичні особи.
Порядок використання грошових чеків регулюється Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України 25.09.2018 №103, яка діє з 01.11.2018 (далі - Інструкція №103).
До цього часу порядок використання грошових чеків регулювався Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 №174, яка діяла до 31.12.2018 (далі - Інструкція №174).
Так, Інструкція №103 відносить грошові чеки до касових документів, які оформляються банками (філіями, відділеннями) згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією (форма грошового чеку наведена в додатку 14 до Інструкції №103). Аналогічна норма містилася в п. 1.1. глави 1 розділу IV Інструкції №174.
Як вбачається із пункту 143 Інструкції №103 при видачі готівки на підставі грошових чеків, на банк покладаються наступні обов'язки: банк (філія, відділення) перед видачею готівки / банківських металів у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек, заява про приймання/видачу банківських металів) перевіряє:
1) повноту заповнення реквізитів на документі;
2) наявність власноручних підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам або наявність кваліфікованих ЕП відповідальних працівників банку (філії, відділення) / електронної печатки банку (якщо наявність електронної печатки передбачена технологією, визначеною банком), їх відповідність вимогам законодавства України та Положення про організацію роботи щодо здійснення касових операцій:
3) належність пред'явленого документа отримувача: серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, найменування органу, що його видав, і дата видачі паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладання правочинів) для нерезидентів -номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство;
4) відповідність оформлення довіреності на отримання готівки/банківських металів вимогам законодавства України - у разі отримання готівки / банківських металів за довіреністю;
5) наявність власноручного підпису або ЕП отримувача / електронної печатки отримувача (якщо наявність електронної печатки отримувача передбачена технологією, визначеною банком під час оформлення видаткових касових документів).
Аналогічна за змістом норма містилась і в п. 3.5. глави 3 розділу IV Інструкції N174.
Щодо покликання апелянта на не перевірку банком наявності власноручного підпису позивача на грошових чеках, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
При видачі готівки на підставі грошових чеків, банк зобов'язаний перевірити саме наявність (відсутність) власноручного підпису клієнта та співставити його із зразками підписів, що наявні у картці зразків підписів клієнта. Тобто лише встановити формальну відповідність (за чітко визначеним законодавством України переліком реквізитів) поданого розрахункового / касового документа нормативним вимогам.
Як правильно встановив суд першої інстанції, візуально підписи ОСОБА_1 на грошових чеках, копії яких долучені до позовної заяви, виглядають так само, як і підпис клієнта в картці зразків підписів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що банк повністю виконав покладені на нього обов'язки при виплаті готівкових коштів з рахунку клієнта № НОМЕР_1 отримувачам на підставі грошових чеків, які перелічені в позовній заяві. Зокрема, в грошових чеках заповнені всі реквізити, які вимагаються нормативно-правовими актами; банком перевірено наявність власноручних підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів. і тотожність їх зразкам; банком перевірено належність пред'явленого документа - отримувача: серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, найменування органу, що його видав, і дата видачі паспорта; банком перевірено наявність власноручного підпису отримувача.
Так, грошові чеки подають до банку отримувачі за такими грошовими чеками, клієнт (власник рахунку) під час операцій отримання готівкових коштів на підставі грошових чеків в банку не присутній. Працівники банку не володіють спеціальними експертними знаннями в галузі почеркознавства. Чинним законодавством і не покладається на банк обов'язок здійснювати експертне дослідження підписів клієнтів на касових документах, зокрема на грошових чеках. Працівники банку лише візуально звіряють підписи клієнтів на грошових чеках зі зразками підписів клієнтів в картках зразків підписів.
Враховуючи те, що підписи позивача на грошових чеках візуально виглядали такими ж, як і в картці зразків підписів позивача, здійснивши перевірку правильності та повноти заповнення грошового чека, в банку не було правових підстав відмовляти в проведенні банківських операції зі зняття готівкових коштів з рахунку позивача.
Більше того, в оспорюваних позивачем випадках банк був зобов'язаний виконати свій обов'язок та видати грошові кошти з рахунку позивача. В іншому випадку банк би порушив взяті на себе зобов'язання згідно з чинним законодавством і договором та фактично обмежив би клієнта в його праві щодо розпорядження грошовим коштами на його рахунку.
А тому апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що працівники банку, при видачі готівкових коштів, виконали обов'язки, покладені на них Інструкціями №174 та №103. Зазначене спростовує доводи скаржника в цій частині.
Щодо покликання апелянта на Висновок судового експерта № 10/7/96 від 10.02.2020, виконаний Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, як доказ, що підтверджує факт підробки підпису на грошових чеках, судова колегія зазначає таке.
Вказаний Висновок судового експерта № 10/7/96 від 10.02.2020 було отримано з матеріалів кримінального провадження. Цим висновком встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графі «підписи» у всіх грошових чеках виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Крім того, підписи від імені ОСОБА_1 на довіреностях на право подання та отримання паперових розрахункових та касових документів, виписок, внесення готівкових коштів по рахунку № НОМЕР_1 від 02.07.2018 та від 27.05.2019 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Враховуючи те, що факт підробки підписів був встановлений лише експертом на стадії досудового розслідування, але не є встановлений рішенням чи вироком суду у даному кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо оцінювання зазначеного висновку комплексно разом із іншими доказами, поданими сторонами.
Окрім цього суд зазначає, що згідно з п. 3.18 договору клієнт зобов'язаний перевірити залишок коштів на своєму поточному рахунку станом на перше січня кожного року. У випадку виявлення розбіжностей клієнт до першого лютого повідомляє про це банк. При ненадходженні такого повідомлення залишок коштів на рахунку вважається підтвердженим.
Позивач не надано доказів того, що до моменту звернення до суду з позовною заявою у даній справі остання зверталася до банку з будь-якими претензіями чи зверненнями щодо фактів несанкціонованого зняття коштів з її рахунків. Також позивач жодного разу не повідомляла Банк про виявлені розбіжності за результатами перевірки залишку коштів на своєму поточному рахунку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач протягом періоду часу з липня 2018 року по серпень 2019 року дев'ять разів особисто подавала до банку через систему «Клієнт-Інтернет-Банк» заявки про продаж іноземної валюти, яка знаходилась на її рахунках із наступним зарахуванням отриманої гривневої маси на її рахунок.
Разом з тим, з руху коштів видно, що в той же або наступні дні після того, як ці кошти надходили на рахунок позивача внаслідок продажу іноземної валюти, ініційованої самою ФОП Серенковою О.І., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знімали грошові кошти в гривнях з рахунку № НОМЕР_2 на підставі грошових чеків.
Зазначене ставить під сумнів доводи скаржника про те, що вона не контролювала свій рахунок в період часу з липня 2018 року по серпень 2019 року і не знала про операції, які здійснювались за її рахунком, а про списання коштів банком їй стало відомо лише після закриття рахунку та отримання виписки по ньому.
Одночасно неподання позивачем повідомлень про виявлені розбіжності свідчить про те, що згідно з умовами договору залишок коштів на момент закриття рахунку (і щороку до такого закриття) нею підтверджений.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до положень договору позивач не заперечувала відсутність розбіжностей щодо залишку коштів на своєму поточному рахунку в банку, тим самим особисто також підтверджуючи відсутність претензії до банку щодо залишку коштів на рахунку та операцій, які здійснювалися за рахунком у спірний період часу.
Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позивачем не доведено наявність будь-яких порушень у діях банку під час видачі готівкових коштів за спірними чеками, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 1 478 777.26 грн безпідставно виданих коштів.
Щодо позовної вимоги про стягнення 496 988, 56 грн пені з банку, то згідно підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні", на яку посилається позивач, у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, то встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи віл дня переказу до цій повернений суми переказу на рахунок платника.
Враховуючи те, що судом не встановлено і позивачем не доведено незаконних підстав списання банком коштів з рахунку позивача, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з АТ «Кредобанк» суми пені.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 79, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги зазначені положення процесуального закону, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Водночас сукупність поданих відповідачем доказів, на противагу поданим позивачем, достатньо та з істотно вищою вірогідністю вказує на безпідставність позовних вимог, враховуючи вимоги ст.79 ГПК України.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.02.2021 у справі №914/2411/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови підписано 16.06.2021.
Головуючий-суддя О.І. Матущак
Судді С.М. Бойко
Г.Г. Якімець