Ухвала від 02.06.2021 по справі 991/196/20

Справа № 991/196/20

Провадження 1-кп/991/2/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02 червня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 (у режимі відеоконференції)

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_10 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду в кримінальному проваджені внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо:

ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_9 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_8 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження та узагальненні доводи заяви про відвід

Вищим антикорупційним судом здійснюється підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року постановлено виділити з об'єднаного кримінального провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20 в окреме провадження матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_17 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року в задоволенні заяви захисника ОСОБА_11 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду відмовлено.

Ухвалою від 02 червня 2021 року заяву захисника ОСОБА_13 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду залишено без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

У судовому засіданні 02 червня 2021 року захисник ОСОБА_10 заявив відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи відвід, захисник послався на те, що 02 червня 2021 року під час судового розгляду даного кримінального провадження, колегією суддів було постановлено ухвалу якою, зокрема, матеріали зазначеного кримінального провадження у частині обвинувачення ОСОБА_17 виділено в окреме провадження. Більше того суд не з'ясував думку самого обвинуваченого ОСОБА_17 щодо виділення матеріалів кримінального провадження відносно останнього. На переконання захисника, наведені обставини викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

2. Позиції учасників судового провадження

Захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтримали заяву захисника ОСОБА_10 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду та просили її задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали позицію своїх захисників.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід колегії суддів, посилаючись на те що, незгода захисника із прийнятим рішенням суду, не є підставою для відводу колегії суддів та не може свідчити про його упередженість, а отже вважав заяву захисника необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_16 підтримав позицію прокурора.

3. Оцінка та мотиви суду

Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.

Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст.75 КПК України).

Саме на цю законодавчу підставу послався захисник ОСОБА_10 у заяві про відвід складу суду, зазначаючи про наявність у неї сумнівів щодо неупередженості суду.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу, об'єктивним та неупередженим, розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року, зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).

Проаналізувавши зазначені у заяві захисника обставини для відводу суддів з урахуванням вищенаведених критеріїв, суд мав визначити чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати сумнів щодо неупередженості колегії суддів.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Доводи викладені в заяві захисника ОСОБА_10 про відвід колегії суддів, на переконання суду, зводяться виключно до незгоди захисника із прийнятими судом процесуальним рішенням 02 червня 2021 року щодо виділення з об'єднаного кримінального провадження № 991/196/20, в окреме провадження матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_17 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України, що не може породжувати об'єктивно обґрунтованих сумнівів в неупередженості складу суду за відсутності доказів такого.

З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, положення процесуального законодавства та практику ЄСПЛ, суд приходить до висновку, що наведена захисником підстава для відводу колегії суддів є такою, що не створює обґрунтованих сумнів у їх неупередженості, крім того суд ухвалюючи відповідне процесуальне рішення наводив мотиви його прийняття, колегія суддів вважає, що підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду даної заяви про відвід відсутні, і відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили та є остаточним.

Разом з тим суд звертає увагу, що такий відвід ОСОБА_10 був заявлений відразу після вирішення заяв про відвід колегії суддів, поданих окремо одна від одної захисниками ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .

Зокрема, ОСОБА_10 підтримував такі відводи колегії суддів та надавав відповідні пояснення.

Відповідно ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Суд звертає увагу, що завданням інституту відводу є усунення від участі в справі передбаченої законом особи, щодо якої об'єктивно існують фактичні підстави, що виключають її участь в цій справі. На противагу цьому, завданням відводу не є надання можливості кожному з учасників повторно заявляти в якості підстав для відводу одні і ті ж обставини, щодо яких судом питання про відвід уже було вирішено.

З урахуванням вищенаведеного, заявлений захисником ОСОБА_10 відвід є повторним в розумінні ч. 4 ст. 81 КПК України, а тому підлягає залишенню без розгляду як такий, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 314, 372, 375, 376КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника ОСОБА_10 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду - залишити без розгляду, як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3