Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3140/21
Провадження № 2-н/711/259/21
11.06.2021 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши заяву комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за водопостачання та водовідведення, інфляційних і 3 % річних, -
Заявник - комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2019 по 01.04.2021 у сумі 2434 грн. 42 коп., інфляційних у сумі 00 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 00 грн. 31 коп., витрат на сплату судового збору у сумі 227 грн. 00 коп., а всього 2661 грн. 73 коп.
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, згідно з п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання цих послуг.
Також, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються і перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Між тим, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, інфляційних і 3 % річних, заявником не додано копії договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості.
Крім того, суддя звертає увагу на те, що правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 (чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Разом з тим, заявником також не додано до заяви про видачу судового наказу належних доказів того, що КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради фактично надало послуги з водопостачання та водовідведення безпосередньо споживачу ОСОБА_1 , а також відомостей про наявність типового договору.
До того ж, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 є власником/співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, при розгляді даного питання у наказному провадженні, з урахуванням доданих до заяви про видачу судового наказу документів, суд фактично позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність спору про розмір заборгованості ОСОБА_1 перед КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, а також всі обставини і підстави для правильного та об'єктивного розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
Крім того, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною другою статті 167 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З огляду на викладене вище, суддя вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за водопостачання та водовідведення, інфляційних і 3 % річних, оскільки заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу, а також у зв'язку з тим, що при розгляді цієї справи у наказному провадженні заявником не доведено факту безспірного права грошової вимоги щодо заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Крім того, доводи, що наведені у заяві, не знайшли свого підтвердження відповідно належними та допустимими доказами.
Відтак, суддя приходить до висновку про те, що наявні підстави, зокрема визначені п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 163, 165, 166, 260-261, 353-355 ЦПК України суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за водопостачання та водовідведення, інфляційних і 3 % річних.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами у спрощеному позовному провадженні.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне судове рішення складено 11.06.2021.
Суддя: С. М. Позарецька