Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/201/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
14.06.2021 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гулого Андрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.,
за участю:
захисника - Гулого А.В.,
Згідно з постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 20.12.2020 року о 02 годині 50 хвилин по пр. Соборному 19 в м. Олександрія, Кіровоградської області керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA А5 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Гулий А.В. просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначає, що дана постанова винесена з порушення норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження підлягає закриттю виходячи з наступного.
Так, виходячи з матерів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення, скоєне правопорушення ОСОБА_1 мало місце 20.12.2020 року, тобто на момент розгляду справи судом строки, визначені ч.2 ст.38 КУпАП (в редакції чинній до 17.03.2021 року) закінчилися.
Згідно ст. 38 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені ч. 3-5 цієї статті.
Вирішуючи питання щодо дії в часі положень ст. 38 КУпАП слід зазначити, що питання темпоральної дії (дії у часі) закону про відповідальність за адміністративні правопорушення врегульоване положеннями ст. 8 КУпАП, згідно яких особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Залежно від напряму дії нормативно-правових актів (далі НПА) у часі (в т.ч. й закону про відповідальність за адміністративні правопорушення) дія закону в часі може бути прямою, зворотною або переживаючою (ультраактивною). Пряма дія полягає в тому, що новий НПА або нова правова норма поширюється на факти й правовідносини, що виникли та/або існують після набрання ним чинності. У свою чергу зворотна дія полягає в тому, що новий НПА або нова правова норма застосовується до фактів та правовідносин, які існували до набрання цим актом (нормою) чинності, а переживаюча дія полягає в тому, що правова норма продовжує свою дію після втрати чинності внаслідок скасування всього НПА чи зміни відповідної його частини.
За загальним правилом, відповідно ст. 8 КУпАП закон про відповідальність за адміністративні правопорушення має пряму дію у часі. Це означає, що закон поширює свою дію на ті адміністративно-правові відносини, які виникли після набрання ним чинності (тобто на момент їх виникнення відповідний закон - і відповідальність за адміністративні правопорушення уже набрав чинності і ще не втратив її).
Разом з тим, ст. 8 КУпАП визначено умови, за яких допускається зворотна дія закону про відповідальність за адміністративні правопорушення. Зокрема, закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративне правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення вчинені до видання цих законів. Однак, якщо закони встановлюють або посилють відповідальність за адміністративні правопорушення, то вони зворотної сили не мають.
Варіанти темпоральної дії закону про відповідальність за адміністративні правопорушення у часі застосовується залежно від трьох умов: чи цей закон скасовує (або встановлює) відповідальність за адміністративне правопорушення, пом'якшує (чи посилює) адміністративну відповідальність або іншим чином поліпшує (чи погіршує) становище особи.
Ці норми прямо кореспондують з нормою ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші НПА не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, захисник вважає, що при вирішенні питання накладення адміністративного стягнення в цій справі, суд першої інстанції мав керуватися положеннями ст. 38 КУпАП у редакції, яка була чинною на момент вчинення правопорушення, тобто 20.12.2020 (ультраактивна дія в часі).
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з'явився. Захисник Гулий А.В. висловив думку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновків, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з таких міркувань.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає в разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Районний суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі, а висновки суду першої інстанції про доведеність вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними, обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на доказах зібраних по справі.
Крім того, захисник не ставить під сумнів висновок суду першої інстанції, як і встановлені фактичні обставини справи, а тому суд апеляційної інстанції переглядає спрау в межах апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що докази по справі жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку, а тому висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи. З такими висновками погоджується і апеляційний суд.
Поряд із цим, висновок міськрайонного суду про необхідність притягнення особи до адміністративної відповідальності у відповідності до ст. 38 КУпАП чинної на момент винесення постанови є помилковим.
17.03.2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" від 16.02.2021 року N 1231-IX. Вказаним законом доповнено частиною 5 ст. 38 КУпАП такого змісту: адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку - 20 грудня 2020 року, тобто до набрання чинності 17 березня 2021 року Законом № 1231-IX від 16 лютого 2021 року, який фактично посилив відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також збільшив строк накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, що безумовно є погіршенням правового становища особи.
Згідно ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають, тому суд першої інстанції мав керуватися нормою ч. 2 ст. 38 КУпАП, яка була чиною на момент вчинення адміністративного правопорушення 20.12.2020 року, яка передбачала, що адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення від 20.12.2020 року, пройшло більше трьох місяців на час винесення судом першої інстанції постанови, а тому відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Водночас, оскільки в апеляційній скарзі захисник просить закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Гулого Андрія Васильовича - задовольнити частково.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП, в звязку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко