Справа № 352/586/21
Провадження № 22-ц/4808/917/21
Головуючий у 1 інстанції Гриньків Д. В.
Суддя-доповідач Томин
14 червня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,
за участю секретаря Капущак С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Наливайка Сергія Ярославовича на ухвалу Тисменицького районного суду, постановлену суддею Гриньків Д.В. 25 березня 2021 року в м. Івано-Франківську у справі за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Наливайка Сергія Ярославовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірина Михайлівна, заступник Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Коржак Богдан Богданович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Представник ОСОБА_1 - адвокат Наливайко С.Я. звернувся в суд із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірина Михайлівна, заступник Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Коржак Богдан Богданович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Заяву мотивовано тим, що 11 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. на Договорі іпотеки №2353 від 23 жовтня 2007 року вчинено виконавчий напис за №2912.
Постановою від 06.07.2020 року заступником Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Коржаком Б.Б. відкрито виконавче провадження за №62473055 про примусове виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса.
З метою захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 ним подано позов про визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Заявник зазначив, що 12 листопада 2020 року постановою державного виконавця здійснено опис та арешт майна, право стягнення на яке встановлюється виконавчим написом.
26 листопада 2020 року призначено суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки земельної ділянки загальною площею 1,000 га, кадастровий номер 2625881901:04:003:0002, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Колодіївка, урочише “Горби”.
З електронного сайту ДП “СЕТАМ” позивачу стало відомо про проведення 05.04.2021 року електронних торгів з продажу вказаної земельної ділянки.
Таким чином до винесення рішення у даній справі виконавчий напис за №2912, вчинений 11 жовтня 2019 року на Договорі іпотеки №2353 від 23 жовтня 2007 року, може бути виконаний, а вказаний у ньому предмет іпотеки реалізований третім особам. Тому позивач змушений буде вживати додаткових засобів захисту його порушених прав та інтересів та звертатись з позовом про визнання результатів аукціону недійсними або про повернення стягнутого за виконавчим написом нотаріуса.
Зазначав, що захід забезпечення позову, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, повністю відповідатиме позовним вимогам та буде ефективним засобом та гарантією захисту прав та інтересів сторін у даній справі.
Просив постановити ухвалу, якою зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 11 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на Договорі іпотеки №2353 від 23 жовтня 2007 року, яким запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку загальною площею 1,000 га, кадастровий №2625881901:04:003:0002, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Колодіївка, урочише “Горби”.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 25 березня 2021 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Наливайко С.Я. подав апеляційну скаргу. Вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним акціонером АТ КБ “ПриватБанк”, якому належить 100% акцій є держава, а отже забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що фактично має наслідком зупинення електронних торгів, є неможливим відповідно до ч. 11 ст. 150 ЦПК України.
З таким висновком апелянт не погоджується, з огляду на те, що відповідно до Статуту АТ КБ “ПриватБанк” його організаційно-правова форма - акціонерне товариство, тип - приватне. Банк не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банку, крім випадків, передбачених законом або договором. Банк є економічно самостійним і повністю незалежним від органів державної влади і органів місцевого самоврядування в рішеннях та діях, пов'язаних з його оперативною діяльністю.
Таким чином приналежність державі 100% акцій АТ КБ “ПриватБанк” не надає йому статусу державного органу, а його комерційна та господарська діяльність не проводиться від імені держави.
За таких обставин судом першої інстанції безпідставно відмовлено у забезпеченні позову.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, понесені апелянтом судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у забезпеченні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірина Михайлівна, заступник Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Коржак Богдан Богданович, про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №2912, вчиненого 11.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. на Договорі іпотеки №2353 від 23.10.2007 року, яким запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку загальною площею 1,000 га, кадастровий номер 2625881901:04:003:0002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 1-7).
Судом встановлено також, що постановою заступника Тисменицького РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Івано-Франківськ) Коржака Б.Б. від 12.11.2020 року при примусовому виконанні виконавчого напису №2912 від 11.10.2019 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, описано та накладено арешт на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 1,000 га, кадастровий №2625881901:04:003:0002, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Колодіївка, урочише “Горби”, що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 12-15).
Постановою заступника Тисменицького РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Івано-Франківськ) Коржака Б.Б. від 26.11.2020 року при примусовому виконанні вищевказаного виконавчого напису постановлено призначити суб'єкта оціночної діяльності у даному виконавчому провадженні (а.с. 16-18).
До заяви про забезпечення позову долучено роздруківку із електронного сайту ДП «СЕТАМ» про проведення аукціону та продаж земельної ділянки загальною площею 1,000 га, кадастровий №2625881901:04:003:0002, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Колодіївка, урочише “Горби” (а.с. 19-20).
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову у спосіб, який просить представник позивача, зводиться до заборони вчиняти будь-які дії по продажу арештованого нерухомого майна та щодо проведення електронних торгів (аукціону) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису, виданого на виконання кредитних зобов'язань перед АТ КБ «Приватбанк». Крім того відповідно до ч. 11 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. А оскільки єдиним акціонером АТ КБ «ПриватБанк», якому належить 100% акцій, є держава, забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що фактично має наслідком зупинення електронних торгів, є неможливим.
Однак апеляційний суд не може погодитись із таким висновком з огляду на наступне.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час оцінки співмірності заходів забезпечення позову необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, а саме з вимогами про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №2912, вчиненого 11.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. на Договорі іпотеки №2353 від 23.10.2007 року, яким запропоновано звернути стягнення на земельну ділянку загальною площею 1,000 га, кадастровий номер 2625881901:04:003:0002, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Колодіївка, урочише “Горби” (а.с. 1-7).
Встановлено також, що через систему електронних торгів “СЕТАМ” 05.04.2021 року мала проводитися реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів з продажу вищевказаної земельної ділянки, яка належить позивачу.
У заяві про забезпечення позову представник позивача просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 11 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на Договорі іпотеки №2353 від 23 жовтня 2007 року, яким запропоновано звернути стягнення на дану земельну ділянку.
Таким чином між сторонами наявний спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а вимоги заяви про забезпечення позову є такими, які запобігають порушенню прав позивача, зокрема у разі задоволення позову, а тому є співмірними з позовними вимогами.
При цьому, обраний спосіб забезпечення позову - зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку, є законним, оскільки такий передбачений п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Таких же висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 06.04.2020 року у справі №203/1491/19 (провадження №61-1765св20).
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується, а також спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце.
Заходи забезпечення позову в розумінні норм процесуального закону носять тимчасовий характер і покликані унеможливити настання обставин, за яких виконання ухваленого судом рішення буде утрудненим або взагалі стане неможливим.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами і їх вжиття буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушить будь-яких прав третіх осіб.
Що стосується посилань суду першої інстанції на застосування у даній справі приписів ч. 11 ст. 150 ЦПК України, то такі доводи зводяться до невірного тлумачення даних приписів процесуального права, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не є державним органом, територіальною громадою (органом місцевого самоврядування) або державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру, про що зазначено також в ухвалі Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі №497/831/20.
Враховуючи викладене та беручи до уваги характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому згідно ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Разом з тим питання щодо стягнення судового збору на цій стадії не вирішується, оскільки судом розглядається лише процесуальне питання, а не спір по суті.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Наливайка Сергія Ярославовича задовольнити.
Ухвалу Тисменицького районного суду від 25 березня 2021 року скасувати, постановити нове судове рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Наливайка Сергія Ярославовича про забезпечення позову задовольнити.
В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірина Михайлівна, заступник Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Коржак Богдан Богданович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №2912 від 11.10.2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М., про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 1,000 га, кадастровий №2625881901:04:003:0002, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Колодіївка, урочише “Горби”, та належить на праві власності ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: Г.П. Мелінишин
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 15 червня 2021 року.