Справа № 344/4529/20
Провадження № 1-кп/344/478/21
15 червня 2021 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 червня 2021 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому слід продовжити виходячи з наступного.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
П.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ухвалах Івано-Франківського міського суду про обрання та продовження запобіжного заходу, зазначено обставини, які послужили підставою для обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. При цьому судом враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, майновий стан, відсутність міцних соціальних зв'язків та постійного джерела доходів, те, що згідно ст.89 КК України вважається раніше не судимим, схильний до ведення антигромадського способу життя, на даний час обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння, що призвів до загибелі людини.
Станом на даний час триває судовий розгляд даного кримінального провадження, вказані обставини не змінилися, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в цьому ж кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченого дані, зважаючи, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням насильства, а відтак при зміні запобіжного заходу він може переховуватися від суду або вчинити нові злочини, чи впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду, а це може значно ускладнити розгляд справи по суті. Окрім того суд вважає, що застосування іншого запобіжного заходу, зокрема й домашнього арешту, не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.
Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинуваченого ухилятись від суду, незаконно впливати на учасників провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисту самі по собі не дають достатніх підстав суду для застосування обвинуваченому іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки обвинуваченого, та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Враховуючи в сукупності всі наявні обставини даної справи і зважаючи не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, суд опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.
Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.
У зв'язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки він є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд,-
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - тримання під вартою продовжити до 13 серпня 2021 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1