Справа № 344/12665/16-а
Провадження № 2-а/344/15/21
15 червня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський місцевий суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М
секретаря Максимів Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Івано-Франківську лейтенанта поліції Гуменюка А.Я. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Івано-Франківську лейтенанта поліції Гуменюка А.Я. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 жовтня 2016 року (судя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі (а.с. 15).
У зв'язку із закінченням 24.04.2017 року п'ятирічного строку призначення судді ОСОБА_2 вперше та відповідно до розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Оліяра В.І. № 57 від 04.05.2017 року проведено повторний автоматичний розподіл даної цивільної справи (а.с. 38).
Системою автоматичного розподілу дану цивільну справу розподілено судді Польській М.В. (а.с. 39).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2017 року (с. ОСОБА_3 ) справу прийнято до провадження (а.с. 40).
У зв'язку із закінченням 31.08.2017 року п'ятирічного строку призначення судді ОСОБА_3 вперше та відповідно до розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Оліяра В.І. № 103 від 08.08.2017 року проведено повторний автоматичний розподіл даної цивільної справи (а.с. 42).
Системою автоматичного розподілу дану цивільну справу розподілено судді Антоняку Т.М. (а.с. 43).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2017 (с. Антоняк Т.М.) справу прийнято до провадження (а.с. 44).
Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 січня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Івано-Франківську лейтенанта поліції Гуменюка А.Я. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання без поважних причин (а.с. 80).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 січня 2020 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 104, 105-107).
Сторони не з'явилися в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просить суд визнати нечинним та скасувати Протокол по справі про адміністративне правопорушення, серія АП2 № 172721 від 22 вересня 2016 року, згідно якого її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 3 частини 2 статті 19 КАС, передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином,підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
Згідно із частиною першоюстатті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, вирішення питання про правомірне чи неправомірне застосування у відношенні ОСОБА_1 заходів забезпечення провадження по справі про адміністративне правопорушення інспектором поліції, порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищенні меж повноважень інспектором, вирішується суддею при розгляді адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить суд визнати нечинним та скасувати Протокол по справі про адміністративне правопорушення, серія АП2 № 172721 від 22 вересня 2016 року, згідно якого її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Оскільки дії відповідача щодо складання Протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то окремо від Постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності такий протокол не оскаржуються.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10 липня 2020 року у справі № 420/647/19.
Також, 17 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справ № 760/16551/18, адміністративне провадження № К/9901/18855/19 (ЄДРСРУ № 86989693) та від 02 жовтня 2019 року у справі№ 760/32894/18, адміністративне провадження № К/9901/25082/19 (ЄДРСРУ № 84676576), досліджував питання щодо судового оскарження протоколу патрульної поліції, окремо від рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Верховний Суд прийшов до висновку, що Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Подібний висновок вже був висловлений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17 (ЄДРСРУ № 81014004) та від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18 (ЄДРСРУ № 82738728).
Позивачка просить скасувати Протокол про адміністративне правопорушення серія АП2 № 172721 від 22 вересня 2016 року, однак оскаржуваний протокол не є Рішенням в розумінні ст. 5 КАС України, а виступає заходом забезпечення провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачений статтею 266 КУпАП, а також за своєю суттю є формуванням доказової бази у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Чи є оскаржуваний Протокол належним доказом по справі про адміністративне правопорушення, чи складений він з порушенням норм КУпАП - дане питання вирішується судом при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Оскільки дії відповідача щодо складання Протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то окремо від Постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності такий Протокол не оскаржуються.
Згідно пункту 1 частини 1статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у цивільній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Івано-Франківську лейтенанта поліції Гуменюка А.Я. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, слід закрити.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Івано-Франківську лейтенанта поліції Гуменюка А.Я. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.п. 15.5 Розділу 7 Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Т.М. Антоняк