Справа № 713/1692/20
Провадження №2/713/24/21
іменем України
04.06.2021 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретарів судового засідання Поляк А.І., Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колесніков Сергій Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики, який в подальшому подав в новій редакції, посилаючись на таке.
28.05.2019р. між сторонами у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно якого відповідач отримав від позивача кошти у сумі 10 000, 00 доларів США.
На підтвердження укладення договору та отримання грошей, відповідачем була власноручно написана розписка, з якої вбачається, що на підтвердження угоди та у рахунок боргу, відповідач залишив у заставу автомобіль Опель Мовано 2010 року випуску та який був повернутий відповідачу в жовтні 2019 року.
Позивач зазначив, що договір позики було укладено на 1 (один) рік, згідно якого відповідач зобов'язувався повернути кошти до 28.05.2020р. (кінцева дата повернення боргу в розписці зазначена). Відповідач зобов'язання за договором позики не виконав та кошти не повернув.
У зв'язку з тим, що у розписці кінцева дата повернення боргу не була вказана та з метою фіксування дня відліку місячного терміну у порядку ст.1049 ЦК України, позивачем 03.08.2020р. була спрямована вимога про повернення боргу у місячний термін. Однак, відповідачем вимога залишена без розгляду і ніякої відповіді від відповідача не надходило.
Виходячи з викладеного, позивач просить суд позов задовольнити, та вирішити питання щодо судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Колесніков С.В. позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові. Відмовився від допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 06.05.2021р. та повторно 04.06.2021р. на розгляд справи не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи належним чином був повідомленим. Відзиву на позов чи заяву про відкладення розгляду справи не надав.
У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України суд знаходить можливим провести розгляд справи у відсутності сторін на підставі наданих документів, та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії розписки вбачається, що відповідач залишає в заставу автомобіль Опель Мовано, 2010 року випуску, в рахунок боргу 10 000 доларів США. Вказана розписка написана 28.05.2019р. та засвідчена підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 14)
Тобто, у наданій суду розписці не вказано, що позивач ОСОБА_1 є позикодавцем, тобто передав (позичив) ОСОБА_2 грошові кошти, які відповідач зобов'язувався йому повернути, адже договір позики є укладеним саме з моменту передання грошей.
З вимоги від 01.08.2020р. (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_2 про необхідність повернення боргу в строк 1 місяць. Разом з тим будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 направив вказану вимогу на адресу ОСОБА_2 до матеріалів справи не додано.
За таких обставин суд критично оцінює твердження позивача про те, що він направляв на адресу ОСОБА_2 вказану вимогу.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договору.
Нормами ст.ст.1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Таким чином, суд приходить до переконання, що зміст наданої позивачем розписки є суперечливим, так як не розкриває суті фактичних правовідносин між сторонами та обставин і підстав написання відповідачем такої боргової розписки. І так само не підтверджує укладення між сторонами договору позики, оскільки не підтверджує факт отримання відповідачем у борг грошової суми від позивача, а також не містить ні умов отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення, ні дати отримання коштів, що вказує на відсутність у суду підстав для стягнення вказаної у позові суми, як боргу за договором позики.
У зв'зку з викладеним суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позивачу у позові відмовлено, суд також відмовляє і у вимозі про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст..ст. 2, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колесніков Сергій Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 14.06.2021р.
Суддя А. Л. Осокін