Справа № 645/1979/21
Провадження № 2/645/1344/21
07 червня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Шарка О.П., секретаря судових засідань - Христенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом, в якому просить суду стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро сплачене відшкодування у загальному розмірі 9705 грн. 36 коп., а також судовий збір у розмірі 2270 грн..
В обґрунтування позову позивач зазначав, що постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.11.2019 року ОСОБА_1 , водія автомобіля «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.ст 124, 130 КУпАП, внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 21 вересня 2019 року у м.Харкові, вул. Москалівська, 143. Постановою також встановлено, що внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху, був пошкоджений транспортний засіб та завдано матеріальної шкоди іншому учаснику цієї дорожньо - транспортної пригоди водієві автомобіля марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_2 , що перебував під керуванням на законних підставах ОСОБА_2 . На дату скоєння цієї пригоди транспортний засіб «ВАЗ 2107» не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності. Заподіяна відповідачем шкода, яка виникла внаслідок ДТП не була відшкодована потерпілій особі, тому: 22.10.2019 року позивач отримав від потерпілої повідомлення про ДТП, в цей же день уповноважена власником ТЗ особа звернулася із заявою про виплату. страхового відшкодування. На підставі звіту №455/М2019 про оцінку матеріального збитку спричиненого автомобілю потерпілої особи розмір матеріального збитку, завданого потерпілому внаслідок пошкодження при ДТП належному йому транспортного засобу складає 27613 грн. 40 коп., однак ринкова вартість транспортного засобу «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 15409 грн. 76 коп., тобто вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує його ринкову вартість. Згідно ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо його ремонт передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаними аварійним комісаром, оцінювачем/експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо - транспортної пригоди, в такому випадку його власником відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до, та після ДТП. Розрахункова вартість КТЗ «ВАЗ 2103» рнз НОМЕР_2 після ДТП зазначена середня ринкова вартість аналогічних КТЗ у пошкодженому стані, яка становить 6715 грн., тому потерпілій особі виплачена вартість аналогічних КТЗ у пошкодженому стані, яка становить 6715 грн., тому потерпілій особі виплачена різниця вартості ТЗ «ВАЗ 2103», р.н.з. НОМЕР_2 до та після ДТП: 15409 грн. 76 коп. - 6715, 00 грн.= 8694 грн. 76 коп. Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Для огляду пошкодженого майна, встановлення розміру збитку та збору документів, МТСБУ 08.11.2019 року надало доручення ТОВ «Незалежна експерта компанія». Згідно платіжного доручення №557434 від 21.01.2020 року МТСБУ сплатило грошові кошти у сумі 1010 грн. 60 коп. Позивачем направлявся лист про досудове врегулювання спору, яке залишено ним без уваги.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, ухвалити рішення на розсуд суду.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).
Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
В судовому засіданні із наявних матеріалів справи достовірно встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.11.2019 року ОСОБА_1 , водія автомобіля «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.ст 124, 130 КУпАП, внаслідок вчинення дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 21 вересня 2019 року у м.Харкові, вул. Москалівська, 143. Постановою також встановлено, що внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху, був пошкоджений транспортний засіб та завдано матеріальної шкоди іншому учаснику цієї дорожньо - транспортної пригоди водієві автомобіля марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_2 , що перебував під керуванням на законних підставах ОСОБА_2 .
У відповідності до ч.4, ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній справі або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, проте, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
На дату скоєння цієї пригоди транспортний засіб «ВАЗ 2107» не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності. Заподіяна відповідачем шкода, яка виникла внаслідок ДТП не була відшкодована потерпілій особі, тому: 22.10.2019 року позивач отримав від потерпілої повідомлення про ДТП, в цей же день уповноважена власником ТЗ особа звернулася із заявою про виплату. страхового відшкодування. На підставі звіту №455/М2019 про оцінку матеріального збитку спричиненого автомобілю потерпілої особи розмір матеріального збитку, завданого потерпілому внаслідок пошкодження при ДТП належному йому транспортного засобу складає 27613 грн. 40 коп., однак ринкова вартість транспортного засобу «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 15409 грн. 76 коп., тобто вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує його ринкову вартість. Згідно ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо його ремонт передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаними аварійним комісаром, оцінювачем/експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо - транспортної пригоди, в такому випадку його власником відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до, та після ДТП. Розрахункова вартість КТЗ «ВАЗ 2103» рнз НОМЕР_2 після ДТП зазначена середня ринкова вартість аналогічних КТЗ у пошкодженому стані, яка становить 6715 грн., тому потерпілій особі виплачена вартість аналогічних КТЗ у пошкодженому стані, яка становить 6715 грн., тому потерпілій особі виплачена різниця вартості ТЗ «ВАЗ 2103», р.н.з. НОМЕР_2 до та після ДТП: 15409 грн. 76 коп. - 6715, 00 грн.= 8694 грн. 76 коп.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Для огляду пошкодженого майна, встановлення розміру збитку та збору документів, МТСБУ 08.11.2019 року надало доручення ТОВ «Незалежна експерта компанія». Згідно платіжного доручення №557434 від 21.01.2020 року МТСБУ сплатило грошові кошти у сумі 1010 грн. 60 коп.
Відповідач на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, у зв'язку з чим потерпілий звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально.
Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону N 1961-IV, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків, г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.
Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фізичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, фактичні витрати позивача, пов'язані зі страховим випадком складають 9705 грн. 36 коп., які підлягають стягненню з відповідача.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро сплачене відшкодування у загальному розмірі 9705 грн. 36 коп. (дев'ять тисяч сімсот п'ять гривень тридцять шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м.Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро: 02000, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131)
Відповідач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2021 року.
Головуючий-суддя: