Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/577/2021 Справа № 641/3327/21
14 червня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020170000001711 від 06.11.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на момент скоєння злочину працював на посаді інспектора ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області, раніше не судимого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -
ОСОБА_4 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області №256о/с від 24.09.2018 призначений на посаду інспектора з ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 23 Закон України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Також ОСОБА_4 здійснював виконання інших повноважень, передбачених нормативно-правовими актами МВС та Національної поліції України.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Проте ОСОБА_4 , будучи службовою особою, що постійно здійснює функцію представника влади, а також постійно обіймає посаду в органах державної влади пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, незаконного збагачення, вирішив умисно використати свої службові повноваження із корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням влади та службового становища, при таких обставинах.
При невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, місці та часі, інспектору ювенальної превенції сектору превенції патрульної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у ході реалізації покладених на нього за посадою завдань стало відомо про можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із можливим розповсюдженням порнографічних матеріалів через мережу Інтернет громадянкою України ОСОБА_6 .
Після чого у ОСОБА_4 виник умисел на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за неповідомлення інформації, як на його думку, про вчинення нею кримінального правопорушення, пов'язаного із розповсюдженням порнографічних матеріалів через мережу Інтернет, не повідомлення про це відповідних підрозділів Національної поліції, не інформування, шляхом написання відповідних рапортів, про вказані обставини керівників органу (підрозділу) поліції та як наслідок не ініціювання внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності.
В подальшому ОСОБА_4 , з метою доведення до кінця свого злочинного наміру, спрямованого на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_6 про зустріч, 04.11.2020 приблизно о 14:00 зустрівся з останньою в парку біля станції метро «Архітектора Бекетова» в м. Харкові. Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що йому відомо про незаконну, на його думку, діяльність ОСОБА_6 , та пред'явив останній вимогу, про необхідність надавати йому щомісячно неправомірну вигоду у виді грошових коштів із розрахунку по 50 доларів США за кожний працюючий в її офісі комп'ютер з доступом до мережі Інтернет, за не повідомлення про це відповідних підрозділів Національної поліції, не інформування, шляхом написання відповідних рапортів, про вказані обставини керівників органу (підрозділу) поліції та як наслідок не ініціювання внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності.
Будучи поставленою в умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди зашкодить її законним правам та інтересам, ОСОБА_6 погодилась на незаконну вимогу ОСОБА_4 , про надання йому неправомірної вигоди, після чого 06.11.2020 звернулась з письмовою заявою до ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві.
Так, 15.01.2021 приблизно о 12:00, знаходячись на паркувальному майданчику супермаркету «Рост» по вул. Плеханівській, 135/139 у м. Харкові, ОСОБА_6 надала ОСОБА_7 , раніше вказану ним суму неправомірної вигоди в розмірі 300 доларів США, як розрахунок з ним за грудень 2020 року за шість працюючих в її приміщенні комп'ютерів з доступом до мережі Інтернет.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , ОСОБА_4 повідомив, що вона повинна йому надати не пізніше 5 лютого 2021 року неправомірну вигоду за січень 2021 року, із розрахунку по 50 доларів США за кожний працюючий в її офісі комп'ютер з доступом до мережі Інтернет, за не повідомлення про це відповідних підрозділів Національної поліції, не інформування, шляхом написання відповідних рапортів, про вказані обставини керівників органу (підрозділу) поліції та як наслідок не ініціювання внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності.
Так, 04.02.2021 приблизно о 17:35, знаходячись біля стадіону «Металіст» по вул. Плеханівській, 65 в м. Харкові, ОСОБА_6 надала ОСОБА_4 раніше вказану ним суму неправомірної вигоди в розмірі 300 доларів США, як розрахунок з ним за січень 2021 року за шість працюючих в її приміщенні комп'ютерів з доступом до мережі Інтернет.
Після чого 04.02.2021 о 17:50 год. ОСОБА_4 був затриманий співробітниками ДБР у м. Полтава в порядку ст. 208 КПК України біля будинку № 12 по провулку Балашовському в м. Харкові та йому повідомлено про підозру.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Між прокурором та обвинуваченим за участю адвоката ОСОБА_5 , 30 квітня 2021 року в ході досудового розслідування укладено угоду про визнання винуватості, на час підписання якої, ОСОБА_4 визнав обвинувачення в обсязі підозри. Угода містить відомості, щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.
Між ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 за участю адвоката ОСОБА_5 , під час укладання угоди про визнання винуватості, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 , а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, сторонами узгоджено покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
У судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.
Скоєний ОСОБА_4 злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, яким шкода завдана лише суспільним інтересам.
За приміткою до статті 45 КК, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього кодексу.
Відповідно до наведеного вище та обставин обвинувачення, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 368 КК України, належить до нетяжких корупційних злочинів.
За пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України.
Відповідно до ст. 474 КПК України, судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ч. 7 цієї ж статті, судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затверджені угоди.
Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
Суд враховує сукупність встановлених пом'якшуючих покарання ОСОБА_4 обставин, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та вважає за можливе призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 1 ст. 368 КК України.
Таким чином, узгоджена між сторонами угода про визнання винуватості та міра покарання у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, відповідає нормам КПК України та КК України та не суперечить інтересам суспільства.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні беззаперечно визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.02.2021 на: грошові кошти у сумі 300 доларів США, купюрами по 100 доларів: KB92675823D, KB56412905M, KK16372329A, грошові кошти в сумі 1355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень, телефон чорного кольору та чотири патрони калібру 7,62 мм до нарізної вогнепальної зброї, належить скасувати.
Судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи № СЕ-19/121-21/5696-В3 від 21.04.2021 в розмірі 3922,80 грн., підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Міра запобіжного заходу у вигляді застави, після набрання вироком законної сили, підлягає скасуванню.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 468 - 476 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2021 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 59500 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 3 роки.
До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 - залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 3922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 80 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.02.2021 на: грошові кошти у сумі 300 доларів США, купюрами по 100 доларів: KB92675823D, KB56412905M, KK16372329A, грошові кошти в сумі 1355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень, телефон чорного кольору та чотири патрони калібру 7,62 мм до нарізної вогнепальної зброї.
Речові докази:
-грошові кошти у сумі 300 доларів США, купюрами по 100 доларів: KB92675823D, KB56412905M, KK16372329A, які передані на зберігання до ТУ ДБР у м. Полтаві (м. Полтава, вул. Соборності, 37) - звернути в дохід держави;
-грошові кошти в сумі 1355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) гривень, телефон чорного кольору, які передані на зберігання до ТУ ДБР у м. Полтаві (м. Полтава, вул. Соборності, 37) - повернути ОСОБА_4 ;
-чотири патрони калібру 7,62 мм до нарізної вогнепальної зброї, які передані на зберігання до ТУ ДБР у АДРЕСА_2 (м. Полтава, вул. Соборності, 37) - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя - ОСОБА_1