Справа № 351/1735/20
Провадження № 1-кп/351/55/21
11 червня 2021 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, сільського голови Потічківської сільської ради, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
за ст.286 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження., за наступних обставин:
19 травня 2019 року приблизно о 18 год. 30 хв., у світлу пору доби та суху погоду водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 24», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги Н-10 сполученням «Стрий-Чернівці-Мамалига» між селами Тулуків та Любківці Снятинського району Івано-Франківської області у напрямку м. Чернівці зі швидкістю не менше 52 км/год. У цей час відносно напрямку руху автомобіля на правому узбіччі стояв пасажирський автобус марки «Mercedes Sprinter», з якого вийшов потерпілий ОСОБА_6 , який перпендикулярно до осі дороги перед автобусом почав переходити проїзну частину на протилежний бік.
Водій ОСОБА_4 , маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_6 , який вийшов на проїзну частину, проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, неправильно оцінив дорожньо-транспортно ситуацію, яка склалась, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, реагуючи на небезпеку для руху своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а перетнувши суцільну осьову лінію дорожньої розмітки 1.1, зманеврував ліворуч на смугу зустрічного руху, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п.1.2, згідно якого в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів;
п. 1.5, який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 1.10, стосовно терміну «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її), яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;
п. 2.3. б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 10.1, який зобов'язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 12.1, у якому вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3., в якому зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
У результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівої гомілки, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя.
Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та вказав, що вчинив злочин не навмисно, зазначив, що свідчення дані ним у суді є правдивими, усвідомлює неправомірність скоєного ним діяння, щиро розкаюється у вчиненому, частково відшкодував завдані збитки на загальну суму 45 226,13 грн., має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, опікується бабусею, яка є онкохворою та перебуває в онкодиспансері в м. Чернівці. Просив суворо його не карати.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні просив врахувати повне визнання вини його підзахисним, його щире каяття, відшкодування завданих збитків та активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, та по місцю роботи, у нього міцні соціальні зв'язки, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, і суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив обставини ДТП викладені вище, показав що йому частково відшкодовано збитки, кошти перераховано на рахунок його матері, просив суворо не карати
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав думку потерпілого.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись поясненнями обвинуваченого, потерпілого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому встановлено добровільність та істинність позиції обвинуваченого, а також роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому повністю доведена, а його діяння слід кваліфікувати за ст.286 ч.1 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення неумисного кримінального правопорушення, не перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, свою вину у вчиненому визнає, щиро розкаюється, до адміністративної відповідальності не притягувався, має вищу освіту, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, приймає активну участь у житті села, користується повагою у односельчан, опікується футбольною командою, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, проживає разом із дружиною, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
До обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст.66 КК України суд відносить визнання обвинуваченим своєї вини, щиросердечне розкаяння у вчиненому, відшкодування збитків та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
На підставі наведеного, беручи до уваги досудову доповідь про низьку ймовірність вчинення ОСОБА_4 повторного правопорушення, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому покарання у виді штрафу, розмір якого визначити, відповідно до ч.2 ст. 4 КК України, згідно санкції ч.1 ст.286 КК України, станом на 19.05.2019, на день вчинення правопорушення, а саме 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому враховуючи, що вчинений обвинуваченим злочин є необережним, ОСОБА_4 не зловживає алкогольними напоями, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та опікується бабусею, яка є онкохворою, потребує керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне не застосувати до обвинуваченого додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.
Долю речових доказів визначити на підставі вимог ст.100 КК України.
Згідно із ч.4 ст.174 КПК України арешт на майно, накладений в ході досудового розслідування, скасувати.
У кримінальному провадженні були проведені експертизи, витрати за які необхідно стягнути із обвинуваченого в дохід держави.
Суд, керуючись ст.ст. 349, 371, 373-374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути із ОСОБА_4 5931,73 грн. витрат за проведення експертизи в дохід держави.
Арешт накладений на автомобіль марки «ГАЗ-24», реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.
Речовий доказ: автомобіль марки «ГАЗ-24», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_4 .Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1