Справа № 210/97/21
Провадження № 1-кп/210/366/21
іменем України
"10" червня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представник потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040710001177 від 11.10.2020 року, суд -
В провадженні судді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотав про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 , підтримав думку захисника і також просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, до закінчення строку дії ухвали суду від 20.04.2021 року про продовження строків тримання під вартою, розглянути по суті дане кримінальне провадження не виявляється можливим з об'єктивних причин.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При продовженні обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися на теперішній час, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілого, які на даний час не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, однак враховує суворість передбаченого покарання інкримінованого обвинуваченому злочину, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.
Судом також взято до уваги, що обвинувачений не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, а отже не має міцних соціальних зв'язків та джерела для існування.
Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого на даний час відповідає конкретним підставам і меті запобіжного заходу, характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому.
Керуючись ст.ст. 117, 179, 194, 284, 291, 314-316 КПК України, суд -
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 07.08.2021 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1