17 травня 2021 року Справа № 160/3034/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною та скасування вимоги, -
01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 року №Ф-52538-50/66 у розмірі 14 546,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.11.2019 року відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-52538-50/66 в сумі 5 497,08 грн., яка за результатами адміністративного оскарження скасована та вважається відкликаною з дня прийняття даного рішення, а скарга фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат) ОСОБА_1 від 17.03.2020 №б/н - задоволена частково. Зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформувати та направити нову вимогу платнику податків. На виконання рішення ДПС України від 24.04.2020 року №14461/6199-00-08-06-01-06, контролюючим органом 18.02.2020 року винесено нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-52538-50/66 в сумі 8 251,26 грн., яка за результатами адміністративного оскарження скасована та вважається відкликаною з дня прийняття даного рішення, а скарга адвоката Донченка К.П. від 04.06.2020 №б/н - задоволена. Зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника податків. Натомість, відповідач ігноруючи та не виконуючи рішення ДПС України, як органу вищого рівня, яким встановлено, що скаржник є адвокатом, який реалізує свою адвокатську діяльність в організаційно правовій формі - Адвокатське об'єднання «АЛЬЯНС», протиправно виніс нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-52538-50/66 в сумі 14 546,56 грн. Вважаючи, що вимога прийнята з порушенням вимог податкового законодавства, позивач звернувся до ДПС України з проханням скасувати означену вимогу, однак, рішенням ДПС України від 16.02.2021 року №3599/6/99-00-06-02-01-06 скаргу позивача залишено без розгляду (порушено законодавчо встановлений 10-денний строк на оскарження) з рекомендацією вирішення цього питання в судовому порядку. Повідомлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з Адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС» з 01.04.2019 року, а тому за нього єдиний соціальний внесок сплачується роботодавцем. Також звернуто увагу суду, що подвійна сплата єдиного соціального внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах, яка має статус самозайнятої особи, але не здійснює діяльність, не передбачена чинним законодавством, що свідчить про протиправність оскаржуваної вимоги. За сукупністю наведених обставин позивач вважає, що винесена вимога є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 05.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3034/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
На виконання вимог вказаної ухвали 29.03.2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшов від позивача супровідний лист разом з додатковими доказами у справі.
01.04.2021 року на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, згідно якого контролюючий орган заперечує проти позовних вимог, посилаючись на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року та на практику суду апеляційної інстанції в аналогічних спорах за 2019 рік. Крім того, відповідачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в податковому органі з 23.09.2011 року, як фізична особа, яка займається професійною адвокатською діяльністю (код КВЕД 74.11.1 - адвокатська діяльність) та на дату формування оскаржуваної вимоги не перебував у стані припинення вказаної діяльності, у зв'язку з чим, відповідно до п.п.4,5 ч.1 ст.4 Закону №2464 є платником єдиного внеску, тому сплата єдиного внеску повинна відбуватися, як фізичною особою-підприємцем та особою, що здійснює незалежну професійну діяльність. В зв'язку з тим, що платником ОСОБА_1 не сплачено зазначені у вимозі суми недоїмки у встановлений законодавством строк, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформована та направлена означена вимога. За таких обставин, податковий орган вважає, що спірна вимога сформована відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Одночасно у відзиві на позовну заяву просять суд, замінити відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658). Дане клопотання обгрунтовано тим, що відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС України.
02.04.2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла від позивача відповідь на відзив на позовну заяву, в якій приведені доводи, аналогічні за змістом позовній заяві, однак позивач звертає увагу суду, що однією з умов для сплати адвокатом єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування - є отримування доходу від адвокатської діяльності, проте у позивача отримання такого доходу відсутнє з 01.04.2019 року, оскільки позивач працює на посаді адвоката, керівника практики правового супроводу харчової промисловості без випробувального терміну в Адвокатському об'єднанні «АЛЬЯНС». Крім того, позивачем зазначено, що контролюючим органом при формуванні та направленні податкових вимог, не враховано подані позивачем 16.03.2018 року зміни до даних ДРФО (адреса АДРЕСА_1 ), а тому податкові вимоги направлялися за іншою адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим, позивачем особисто не отримувалися. Щодо посилання відповідача на постанову апеляційного суду, позивач вказує, що вона є недоречною, оскільки зроблено висновок Верховним Судом з цього питання. За таких обставин позивач вважає, що відповідач не навів достатніх доказів, які б свідчили про правомірність прийнятої податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 року №Ф-52538-50/66, а тому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Стосовно заміни відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", територіальні органи Державної податкової служби як юридичні особи публічного права ліквідовано, їх права та обов'язки перейшли до Державної податкової служби та її територіальних органів у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом ДПС України від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
У свою чергу, відповідно до наказу Державної податкової служби України №755 від 24.12.2020, з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС України №529 від 30.09.2020, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що є підстави для заміни відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а тому, у відповідності до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допускає заміну відповідача у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).
По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.09.2011 року на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 13.09.2011 року №8 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2357.
Відповідно до ідентифікаційних даних контролюючого органу адвокат Донченко Костянтин Петрович перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Правобережна ДПІ) з 23.09.2011 року.
Згідно витягу з наказу №3-к від 29.03.2019 року, позивача прийнято на посаду адвоката, керівника практики правового супроводу харчової промисловості без випробувального терміну з 01.04.2019 року з посадовим окладом відповідно штатного розпису до Адвокатського об'єднання «АЛЬЯНС».
Згідно Довідки форми ОК-5, відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлено, що в період з квітня 2019 року по грудень 2020 рік роботодавцем (Адвокатське об'єднання «АЛЬЯНС») самостійно сплачується до Пенсійного фонду України єдиний соціальний внесок із заробітної плати ОСОБА_1
09.11.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сформувало та направило позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-52538-50/66, якою повідомило про наявність у ОСОБА_1 станом на 31.10.2020 року заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 14 546,56 грн. та з вимогою сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.
Заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 14 546,56 грн., складається:
- заборгованість за II квартал 2019 року - 2 742,9 (термін сплати 19.07.2019 року, рахувалась переплата 11,28 грн.)
- заборгованість за III квартал 2019 року - 2 754,18 (термін сплати 21.10.2019 року)
- заборгованість за IV квартал 2019 року - 2 754,18 (термін сплати 20.01.2020 року)
- заборгованість за I квартал 2020 року - 2 078,12 (термін сплати 21.04.2020 року)
- заборгованість за II квартал 2020 року - 1 039,06 (термін сплати 20.07.2020 року)
- заборгованість за III квартал 2020 року - 3 178,12 (термін сплати 19.10.2020 року)
26.01.2021 року позивачем на адресу ДПС України було направлено скаргу з проханням скасувати вимогу №Ф-52538-50/66 від 09 листопада 2020 року.
16.02.2021 року рішенням №3599/6/99-00-06-02-01-06 ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення з рекомендацією вирішення цього питання в судовому порядку.
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 року №Ф-52538-50/66 протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 01.07.2020 №2464-VІ (далі - Закон №2464).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Як визначено ч.1 ст.3 Закону №2464, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов'язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464).
У розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
За визначеннями, наведеними у п.4-5 ч.1 ст.1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця, тоді як, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464 є платниками єдиного внеску.
Таким чином, до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Згідно із абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з ч.2 ст.25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953 (далі-Інструкція №449), врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.
У відповідності до п.3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених вище норм слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.
Суд зазначає, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за II - IV квартали 2019 року та за I - III квартали 2020 року.
Сума заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснена на підставі облікових даних інформаційної системи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Як раніше встановлено судом, позивач з квітня 2019 року по грудень 2020 року працював як найманий працівник в Адвокатському об'єднанні «АЛЬЯНС» на посаді адвоката, керівника практики правового супроводу харчової промисловості, а тому і оплату єдиного внеску за нього здійснювало саме вказане підприємство.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі №160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (II-IV квартал 2019 року та I-III квартал 2020 року), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що мала право здійснювати адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Суд звертає увагу, що контролюючим органом доказів того, що позивач за період з 01.04.2019 року по теперішній час здійснює адвокатську діяльність, як самозайнята особа та отримує від неї прибуток, не надано.
При цьому, суд вважає за необхідним зазначити, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем суду не надано.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги.
А від так, оскаржувана податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 року №Ф-52538-50/66 у розмірі 14 546,56 грн. є протиправною, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України суму судового збору в розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 року №Ф-52538-50/66 у розмірі 14 546,56 грн., прийняту Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у порядку та в строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева