вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
14.06.2021м. ДніпроСправа № 904/5726/21
Суддя Рудь І.А., розглянувши матеріали заяви про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський 14б", м. Дніпро
до - Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро
про забезпечення позову немайнового характеру до подання позову
Представники сторін не викликались.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський 14б" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, в якій просить суд заборонити Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" вчиняти дії по припиненню електроживлення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський 14Б" за договором №110000046830, ЕІС код точки розподілу 62Z5483040550634, 62Z3618833085946.
В обґрунтування зазначених позовних вимог та необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення, заявник зазначає, що 30.10.2020 між заявником та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов публічного договору, розміщеного на офіційному сайті ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", з заявою - приєднання до договору, на підставі приєднання електроустановок заявника до публічного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператора системи АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі". На теперішній час існує ряд суперечливих питань, що виникли за наслідком нарахування з боку ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" ОСББ вартості послуг за електроенергію за тарифами як для юридичних осіб, у тому числі щодо нарахування втрат, а крім цього - здійснюється нарахування не по 6 точках розподілу, як це передбачено договором, а по 10 точках. На думку заявника має місце порушення порядку нарахування спожитої електроенергії ОСББ "Слобожанський, 14Б", у зв'язку з чим ОСББ має намір звернутися до суду з позовом до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання протиправними дій по нарахуванню вартості електроенергії за тарифами як для юридичних осіб та зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг за увесь період постачання.
Проте, 10.06.2021 на адресу ОСББ "Слобожанський 14Б" від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшло попередження від 28.05.2021 № 21806/1001/011 про припинення електроживлення підприємства заявника з 15.06.2021 з 10:00 години, у зв'язку із надходженням 28.05.2021 звернення постачальника ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" з причини наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Заявник стверджує, що припинення електроживлення усього будинку 14Б по пр. Слобожанському у м. Дніпрі виключно з надуманих, на думку заявника, підстав про існуючу заборгованість ОСББ перед постачальником, унеможливить мешканцям будинку належним чином користуватись своїм майном на невизначений час, тоді як оплата за електроенергію здійснюється регулярно. При цьому заявник, із посиланням на наявні у нього докази фактичної оплати вартості спожитої електроенергії, категорично не погоджується із твердженням про наявність у нього заборгованості за поставлену йому електричну енергію та вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити як ефективний захист, так і поновлення оспорюваних прав або інтересів заявника. Станом на дату подання заяви про забезпечення позову ОСББ "Слобожанський 14Б" позбавлене можливості уникнути негативних наслідків безпідставного повідомлення, з огляду на що змушене звернутися до суду із даною заявою.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд не вбачає підстав на її задоволення з огляду на таке.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
За змістом ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Відповідно до п.п. 4 та 5 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 3 цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.
Суд зауважує, що оскільки у даній справі позивач має намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами - про визнання протиправними дій по нарахуванню вартості електроенергії за тарифами як для юридичних осіб та зобов'язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг за увесь період постачання, тобто судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання. В даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову мають досліджуватись обставини, що свідчать про те, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Такої ж правої позиції дотримується об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Так, матеріалами поданої заяви підтверджується, що на адресу ОСББ "Слобожанський 14Б" від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшло попередження від 28.05.2021 № 21806/1001/011 про припинення електроживлення підприємства заявника за договором №110000046830, ЕІС код точки розподілу 62Z5483040550634, 62Z3618833085946 з 15.06.2021 з 10:00 години, у зв'язку із надходженням 28.05.2021 звернення постачальника ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" з причини наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
За змістом статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а докази мають відповідати вимогам встановленими статтями 76-79,80, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши докази, подані заявником в обгрунтування вимог заяви про забезпечення позову, господарський суд зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.10.2020 № №110000046830, укладений із ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" заявником до суду не наданий.
Разом з тим, як вбачається з листа ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" від 03.11.2020 № 43074/DNEP, останнім підтверджено, що 30.10.2020 між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання ОСББ "Слобожанський 14б" до умов публічного договору, розміщеного на офіційному сайті ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", з заявою - приєднання до договору, на підставі приєднання електроустановок заявника до публічного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператора системи АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".
При цьому вказаний договір укладений для постачання електричної енергії наступним об'єктам, які розташовані за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 14Б:
1) "офіс 1" ЕІС-код 62Z3618833085946;
2) "офіс 2" ЕІС-код 62Z5483040550634;
3) "житловий будинок (ввід 1)" ЕІС-код 62Z8107091039822;
4) "житловий будинок (ввід 2)" ЕІС-код 62Z9676388198994;
5) "ліфти" ЕІС-код 62Z9757910775229;
6) "котельня" ЕІС-код 62Z7204981904972.
Таким чином, як встановлено судом, у попередженні оператора системи розподілу про припинення електроживлення від 28.05.2021 № 21806/1001/011 мова йде про відключення електроживлення підприємства за договором №110000046830 лише у точках розподілу з ЕІС-кодами 62Z5483040550634 (офіс 2), 62Z3618833085946 (офіс 1).
Тобто, твердження заявника що вказане вище попередження стосується припинення електроживлення усього будинку 14Б по пр. Слобожанському у м. Дніпрі, що у свою чергу унеможливить мешканцям будинку належним чином користуватись своїм майном на невизначений час за наявності регулярної оплати останнім вартості спожитої електроенергії, не підтверджено належними доказами, оскільки відповідно до попередження від 28.05.2021 за точками розподілу "житловий будинок", "ліфти", "котельня" припинення електроживлення не планується.
Отже, звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, адекватності таких заходів, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, з якою заявник має намір звернутися до суду.
Суду не надано належних доказів того, що невжиття вказаних заходів до забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Крім того, господарський суд зазначає, що згідно з п. 7.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
За встановлених обставин, заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський 14б" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Слобожанський 14б" відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 14.05.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.А. Рудь