Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/5433/21
Провадження № 1-кс/644/727/21
14.06.2021
14 червня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12021221180000467 від 05.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -
До суду надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12021221180000467 від 05.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в якому сторона кримінального провадження просить накласти арешт на автомобіль «Cherry Tigo» державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на технічний паспорт на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування підстав накладення арешту на майно прокурор вказав, що у провадженні СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021221180000467 від 05.06.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; відомості про скоєний злочин внесено до ЄРДР за фабулою: у період часу з вересня 2020 року по 28.05.2021 року достовірно невстановлена особа на ім'я ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою заволодів майном ОСОБА_7 у великих розмірах, чим завдав їй тим самим матеріальної шкоди.
У ході здійснення досудового розслідування в якості потерпілої була допитана ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, про те, що вона являлася власницею 1 кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,2 кв. м, житлова площа 20.3 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1390652263101), яку її знайомий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом обману та зловживання довірою умовив продати.
26.05.2021 року була складена угода купівлі-продажу вищезазначеної квартири між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (номер інформаційної довідки 260213350) яку засвідчила нотаріус ОСОБА_11 ; квартиру було продано за 22 тис. доларів США. Після отримання грошових коштів за продаж вищезазначеної квартири ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_7 , заволодів зазначеними коштами та особистими документами ОСОБА_7 , в т.ч. паспортом та ідентифікаційним кодом на її ім'я.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 26.05.2021, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 та право приватної власності на квартиру зареєстровано на ім'я ОСОБА_10 .
Крім цього, потерпіла ОСОБА_12 повідомила, про те, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний автомобіль «Cherry Tigo», державний номер НОМЕР_4 .
Згідно довідки AMT (МВС) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником автомобілю «Cherry Tigo», державний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_3 .
Місцезнаходження автомобіля «Cherry Tigo» , державний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , який знаходиться у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відомо.
07.06.2021 року старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області було оголошено автомобіль «Cherry Tigo», державний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 у розшук.
На даному етапі досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль «Cherry Tigo» державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на технічний паспорт на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторона обвинувачення зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт на вказану квартиру.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, обґрунтовуючи свої доводи аналогічно викладеному в ньому.
Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Перевіривши доводи клопотання, додані матеріали на підтвердження підстав для накладення арешту, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У клопотанні прокурор наводить підставу застосування арешту майна - те, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна як покарання, передбаченого санкцією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за ст. 190 ч.4 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з наданих суду матеріалів, у кримінальному провадженні №12021221180000467 від 05.06.2021 ОСОБА_5 підозру не оголошено.
За таких обставин, ОСОБА_5 на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні має статус третьої особи.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).
Стороною обвинувачення доведено, що вказане в клопотанні майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Зі змісту клопотання та доданих матеріалів, оголошених та досліджених в судовому засіданні , вбачається, що згідно довідки AMT (МВС) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником автомобілю «Cherry Tigo», державний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_3 . старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області 07.06.2021 року було оголошено автомобіль «Cherry Tigo», державний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 у розшук.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України.
Вирішуючи питання про арешт майна з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя враховує, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а про арешт майна, передбачений ч. 2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.
Відповідно до порядку, передбаченого ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому наявні підстави для задоволення клопотання про арешт майна.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021221180000467 від 05.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Cherry Tigo», державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на технічний паспорт на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1