Справа № 202/3048/21
Провадження № 2/202/1829/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 червня 2021 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Марченко Н.Ю., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з заявою, в якій просить скасувати арешт транспортного засобу - автомобіля «Hyundai Getz» номерний знак НОМЕР_1 , накладений у рамках виконавчого провадження № 45344935, зобов'язавши Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції зняти вказаний арешт.
Заява обґрунтована тим, що 22.06.2016 року виконавчий лист був повернутий стягувачеві, однак накладений під час виконавчого провадження арешт не був скасований. На сьогодні виконавче провадження знищено. У зв'язку з перебуванням майна під арештом порушуються його права.
Зазначена заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Крім того, відповідно до розділу VII «Контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
В даному випадку звернення до суду оформлено ОСОБА_1 у формі заяви, а не скарги, у зв'язку з чим її було реєстровано в суді як справу позовного провадження.
Згідно з частинами 1, 2 статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Натомість цього звернення до суду оформлено ОСОБА_1 у не формі позову, а заяви.
Суд відзначає, що вимоги до позовної заяви встановлені статтею 175 ЦПК України.
Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З аналізу наведених положень цивільного процесуального закону вбачається, що у разі звернення до суду в порядку позовного провадження позивачем має бути подана саме позовна заява, в якій обов'язково зазначається відповідач (відповідачі), тобто особа, яка на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила його суб'єктивні права, свободи чи інтереси або на якій лежить обов'язок виконати вимоги позивача.
Зокрема, відповідно до положень до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Проте у заяві ОСОБА_1 іншими учасниками справи зазначено лише третіх осіб - Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) та Комунальне підприємство «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради.
Крім того, у заяві не зазначено місце проживання заявника, інші відомості, передбачені ст. 175 ЦПК України, які необхідні для визначення підсудності справи.
Також відповідно до частини 4 статі 177 ЦПК України до позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Між тим, судовий збір при зверненні до суду не був сплачений, документ про сплату судового збору в матеріалах заяви відсутній.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому подається позовна заява.
Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 2270 грн.
Таким чином, судовий збір за подання позову немайнового характеру складає 908 грн.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, дану заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків заяви шляхом її оформлення з дотриманням вимог статті 175 ЦПК України, а саме визначення та зазначення відповідача, інших відомостей, установлених законом, а також сплати судового збору та надання суду оригіналу відповідної квитанції або надання належних доказів звільнення від сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про скасування арешту майна залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви та сплати судового збору і надання суду оригіналу відповідної квитанції або надання належних доказів звільнення від сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України в разі не усунення недоліків заяви у встановлений судом строк така заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Ю. Марченко