Справа №295/6433/21
Категорія 139
2-а/295/122/21
про направлення адміністративної позовноої заяви за підсудністю
14.06.2021 року м.Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Воробйова Т.А.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Іщука Антона Вікторовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся з позовом, в якому просить поновити строк для звернення до Богунського районного суду м.Житомира із позовом до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Іщука А.В. серії ІВ №00014371 від 10 листопада 2020 року про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та визнати протиправною та скасувати постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Іщука А.В. серії ІВ №00014371 від 10 листопада 2020 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3, ст.122 КУпАП, закрити провадження по даній справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що даний позов не підсудний Богунському районному суду м.Житомира як адміністративному суду.
Частиною 1 статті 25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту позову, позивач ОСОБА_1 вказує своє місце проживання: АДРЕСА_1 .
Водночас, відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області зареєстроване місце проживання позивача з 09.12.2010 в м.Вінниця.
З наданої до позову копії паспорту серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається, що місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено довідку від 30.10.2019 №1826-5000221699 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, з якої вбачається, що фактичне місце перебування/проживання ОСОБА_1 є за адресою: АДРЕСА_3 .
Таким чином, позивачем до позову не долучено докази того, що він має у встановленому законом порядку зареєстроване місце проживання (перебування, знаходження) за адресою, яка перебуває на території Богунського району м.Житомира.
За наявності суперечливих відомостей щодо місця проживання/реєстрації позивача, за якими неможливо достовірно встановити підтверджене місце реєстрації/фактичного проживання позивача станом на день звернення з позовом до суду, суд враховує, що у позовній заяві позивач вказав адресу свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 . При цьому, зазначена адреса територіально відноситься до Корольовського районного суду м.Житомира.
Частина 1 статті 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях, пов'язаних із застосуванням статті 6 Конвенції, вказує, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності права на розгляд у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зі змісту ч.8 ст.29 КАС України вбачається, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно з ч.1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
За таких обставин, оскільки позивачем вказано своїм місцем проживання адресу: АДРЕСА_1 , то належним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на даний спір, та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Іщука Антона Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, є Корольовський районний суд м.Житомира, а тому з метою дотримання правил територіальної підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали справи за підсудністю до зазначеного суду.
Керуючись ст.ст.20, 29, 30, 293-295 КАС України, суддя, -
Матеріали адміністративної справи №295/7109/21 за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики транспорту та зв'язку Вінницької міської ради Іщука Антона Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити за підсудністю до Корольовського районного суду м.Житомира.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Воробйова Т.А.