Справа № 357/8601/20
1-кс/357/1297/21
Категорія 93
11 червня 2021 року м. Біла Церква. Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург Російська Федерація, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого, одруженого, має на утримані 2 неповнолітніх дітей, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться розслідування кримінального провадження № 12020110030003040, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.08.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 серпня 2020 року близько 13 години 06 хвилин, ОСОБА_4 , маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, умисно, повторно, шляхом підбору ключа проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки викрав, грошові кошти в сумі 2700 доларів (еквівалентно 73 942 гривням 20 копійок, станом на 27.08.2020 року), 2200 євро(еквівалентно 71 018 гривням 64 копійок, станом на 27.08.2020 року), золоті вироби, а саме: золоте кільце 585 проби з янтарним камінням жовтого кольору вагою 3,0 грама вартістю 4995 гривень 66 копійок, золоте кільце вагою 585 проби вагою 3,0 грама без каміння вартістю 4995 гривень 66 копійок, золоте кільце 585 проби вагою 3, 0 грама без каміння вартістю 4995 гривень 66 копійок, золотий набір в якому міститься кільце з білою перлиною та сережки з перлиною), 585 проби, вагою 6, 0 грама вартістю 9991 гривень 32 копійок, золотий ланцюг з кулоном у вигляді риби, 585 проби, вагою 5 грама вартістю 8326 гривень 10 копійок, золотий хрестик 585 проби вагою 5 грама вартістю 8326 гривень 10 копійок, які належать потерпілому ОСОБА_7 ..
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 значної шкоди на суму 2700 доларів (еквівалентно 73 942 гривням 20 копійок) та 2200 євро(еквівалентно 71 018 гривням 64 копійок) - тобто на загальну суму 186591 гривень 34 копійок.
У вчиненні вищевказаного злочину обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Санкт-Петербург Російська Федерація, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не працюючий, одружений, маючий на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , раніше судимий.
02.09.2020 підозрюваному ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Слід зазначити, що ЄСПЛ у справі Расул Джафаров проти Азербайджану (заява № 69981/14, рішення від 17.03.2016 року п. 116) зазначив, що словосполучення «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданим відповідно до статті 5 Конвенції, поліція не зобов'язана отримати достатні докази для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час тримання заявника під вартою.
Обґрунтованість підозри підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні вище вказаного злочину повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме:
оглядом місця події від 29.08.2020 - квартири АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено порушену обстановку в квартирі, всі речі з комоду розкидані по квартирі;
прийняттям заяви від потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому останній просить притягнути винних до кримінальної відповідальності;
допитом потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що 29 серпня 2020 року спільно з дружиною повернувся до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де виявив, що верхній замок вхідних дверей до квартири був відчинений, а нижній погано відкривався. В подальшому зайшовши до квартири помітив, що всі речі в квартирі розкидані та обстановка в квартирі порушена, крім того грошові кошти, які він зберігав в конверті в комоді та золоті вироби, які він зберігав в шухлядах комоду в спальній кімнаті відсутні;
допитом свідка ОСОБА_8 , яка повідомила що 29 серпня 2020 року спільно зі своїм чоловіком повернулась до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де виявила, що верхній замок вхідних дверей до квартири був відчинений, а нижній погано відкривався. В подальшому зайшовши до квартири помітила, що всі речі в квартирі розкидані та обстановка в квартирі порушена, крім того грошові кошти, які зберігались в конверті в комоді та золоті вироби, які зберігались в шухлядах комоду в спальній кімнаті відсутні;
отриманням речей, а саме DVD+R диска з відео файлами камер відеоспостереження від 27.08.2020 року, які розташовані в квартирі АДРЕСА_2 ;
оглядом предметів, а саме DVD+R диска з відео файлами камер відеоспостереження від 27.08.2020 року, які розташовані в квартирі АДРЕСА_2 ;
рапортом старшого оперуповноваженого ВКП Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 про те, що в ході виконання доручення було встановлено, що крадіжку грошових коштів та золотих виробів за адресою: АДРЕСА_3 вчинив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
обшуком за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме в квартирі АДРЕСА_4 , де було виявлено та вилучено спортивний костюм чорного кольору з вставками червоного кольору з надписом «Lotto», медичні бахіли та захисні маски, зв'язки ключів та відмички, жіноча каблучка з перлиною, грошові кошти;
пред'явленням речей для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 , під час якого останній через представлених фотозображень впізнав належну йому жіночу каблучку з перлиною, яку було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4
оглядом речей, які були вилучені під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_4 , де було виявлено та вилучено спортивний костюм чорного кольору з вставками червоного кольору з надписом «Lotto», медичні бахіли та захисні маски, зв'язки ключів та відмички, жіноча каблучка з перлиною, грошові кошти;
висновком експерта проведеної судово-портретної експертизи від 02.10.2020 відповідно до якого на наданих на експертизу відео файлах та порівняльних зразках особи яка представляється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зображена одна і та сама особа.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України вважаю, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі буде:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язківка не має, раніше судимий за вчинення злочинів корисливої спрямованості. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання;
знищити сховати або спотворити речові докази у провадженні, оскільки місцезнаходження викраденого майна на даний час досудовим розслідуванням не встановлено, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення від відповідальності може сховати, або знищити речові докази, які матимуть доказове значення в даному кримінальному провадженні.
незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, а саме на свідка ОСОБА_8 та на потерпілого ОСОБА_7 , оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 знає місце проживання потерпілого та свідка, задля уникнення кримінального покарання може вчиняти незаконний вплив щодо вказаних учасників процесу, - умовлянням, підкупом чи погрозами примушуючи змінити свідчення.
вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , будучи раніше судимий 26.05.2008 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ст.70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 24.02.2010 року згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 16.02.2010 року на 1 рік 3 місяці 6 днів; 20.02.2017 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.146, ч. 4 ст. 187, ст. 70 КК України, до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 27.10.2017 року ухвалою апеляційного суду Волинської області звільнений з під варти в зв'язку з відбуттям строку покарання, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин проти власності, що свідчить про те, що особа не зробила належних висновків та в подальшому перебуваючи не під вартою, матиме змогу вчиняти злочини, для задоволення своїх майнових потреб, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків немає.
Обґрунтування неможливості застосувати більш м'які запобіжні заходи.
У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м'яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.
Зокрема, зважаючи на тяжкість вчиненого злочину, такий запобіжний захід у виді як особисте зобов'язання, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_4 з огляду на наявність високої ступені ризику переховування від органів досудового розслідування та вчиняти інші кримінальні правопорушення, наявність яких обґрунтована вище.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, до підозрюваного ОСОБА_4 не можливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
- щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи викладене, вважаю, що до підозрюваного ОСОБА_4 не доцільно застосувати розмір застави у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки останній не здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, тому вказаний розмір повинен бути вищим за вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та на мою думку становити не менше 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" зазначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить у розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 грн.
Враховуючи викладені обставини, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного та захисника, які заперечують проти задоволення клопотання, дослідивши клопотання та приєднані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. 1,5 КПК України, на які вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; 3) недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені слідчим суддею.
ОСОБА_4 слідчому судді повідомив, що він дійсно раніше судимий. Вказаний злочин він дійсно вчиняв. У теперішній час відшкодовує потерпілому завдані збитки. Він не переховувався від слідства, не впливав і не має наміру впливати на потерпілого, свідків. Заперечує проти задоволення клопотання. Просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід тримання під вартою, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.
При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 ч.1 КПК України, обставини а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у вчинені злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України (позбавленням волі на строк від трьох до шести років), офіційно не працює, не має постійного доходу, міцних соціальних зв'язків, а ті які є, не являються стримуючим фактором його поведінки.
Слідчий суддя вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може запобігти ризикам, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.06.2021 року, ОСОБА_4 затриманий 10 червня 2021 року о 20 годині 50 хвилин.
Слідчий суддя вважає, що підстав не визначати розмір застави у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , які передбачені ст. 183 ч.4 п.1-3 КПК України не має.
При визначені ОСОБА_4 розміру застави, слідчий суддя, враховує майновий стан підозрюваного, який є працездатним, підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вважає, що застава ОСОБА_4 має бути визначена у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На переконання слідчого судді саме вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання покладених на нього обов'язків та не є для нього та його родичів завідомо непомірним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176,177 ч.1 п.1,5, 178,182,183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, які обчислювати з 20 годині 50 хвилин 10 червня 2021 року.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 закінчується о 20 годині 50 хвилин 08 серпня 2021 р.
Визначити заставу для ОСОБА_4 - 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 000 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі) грн.
Підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Зобов'язати ОСОБА_4 з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурору, слідчого судді, суду за першою їх вимогою, та у визначене ними місце, день та час.
У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про застосування стосовно нього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, відмовити.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_1