Справа № 357/6056/21
1-кс/357/1241/21
Категорія 231
10 червня 2021 року слідчий cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116030001053 від 07.06.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,-
07 червня 2021 року до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116030001053 від 07.06.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Встановлені досудовим розслідування фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення згідно поданого клопотання:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.06.2021 в м. Біла Церква по вул. 1-ша Піщана, в ході перевірки автомобіля марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 було виявлено ознаки підробки номерів агрегатів вказаного транспортного засобу.
06.06.2021 під час проведення огляду місця події слідчо-оперативною групою, а саме земельної ділянки розміром 5х5 метри, яка розташована по вул. 1-ша Піщана в м. Біла Церква, було виявлено автомобіль марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 , при огляді якого, при відкритті передніх пасажирських дверей під ковриком, встановлено, що номер кузова, наданого для огляду авто, знищено кустарним шляхом, а саме шляхом вирізання номерного майданчику та вварювання на його місце металевої пластини. Також при огляді з'ясовано, що на авто відсутня дублююча табличка з номером кузова зазначеного автомобіля.
Автомобіль марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова 48-а. для проведення судової експертизи.
07.06.2021 року відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021116030001053 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
07.06.2021 року винесено постанову про визнання та приєднання до провадження речового доказу, а саме автомобіль марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 з даного приводу пояснив, що у грудні 2020 року знайшов даний автомобіль через оголошення на сайті «OLX» в мережі інтернет. Зв'язавшись з продавцем, який представився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та домовившись про зустріч у м. Чернігові, 17.12.2020 оглянувши вказаний автомобіль, сплатив кошти у сумі 3000 доларів США, та забрав транспортний засіб.
Обґрунтування вимог клопотання:
Відповідно до ч. 1 ст. 40? КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасового вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на автомобіль марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 необхідно накласти арешт для запобігання можливості його приховування, пошкодження, передачі, знищення та відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно в подальшому в ході досудового розслідування провести ряд експертиз.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У даному випадку вказане майно є об'єктом кримінально-протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, так як існують обставини, які свідчать про те, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в ході проведення огляду місця події від 06.06.2021 виявлено та вилучено автомобіль марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 , який має важливе доказове значення для кримінального провадження, а саме є предметом кримінального правопорушення, виникла потреба у подальшому його дослідженні та оцінці. В даному випадку є необхідність накладення арешту на вилучений в ході огляду від 06.06.2021 автомобіль марки марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки він потребує детального дослідження в тому числі і при проведенні експертизи, отримані дані від якої, можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а тому є необхідність накладення арешту на вище зазначений автомобіль.
Відомості про участь сторін при розгляді клопотання та фіксування судового процесу:
Прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.
Володілець майна ОСОБА_4 подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, проти накладення арешту не заперечував.
На підставі ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття прокурора та володільця майна у судове засідання не є перешкодою для подальшого розгляду клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Правове обґрунтування рішення:
Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч.5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч.1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч.6 статті 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Огляд та тимчасове вилучення майна, про арешт якого ставиться питання в клопотанні, проведено слідчим 06.06.2021 року, наступним робочим днем після вилучення майна є 07.06.2021 року, а отже прокурором дотримано строки подання клопотання, розгляд якого проводиться слідчим суддею в межах термінів, встановлених нормами ст.171, 172, 173 КПК України.
Згідно із пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
правову підставу для арешту майна;
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
можливість спеціальної конфіскації майна(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170цього Кодексу);
розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім того, відповідно до ч.3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено в ході огляду місця події від 06.06.2021 року, є збереження речового доказу та запобігання його знищенню, перетворенню, відчуженню чи приховуванню від органів досудового розслідування. Підставою для арешту майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно є предметом вчинення кримінального правопорушення, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Також встановлено, що на даному етапі досудового розслідування, яке тільки розпочалось, необхідно буде провести ряд слідчих дій, в тому числі проведення судової трасологічної експертизи вказаного транспортного засобу.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді, суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно доч.4 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, в судовому засіданні слідчим суддею поза розумним сумнівом встановлено наявність обґрунтованих фактів щодо вчинення кримінального правопорушення та необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження до проведення необхідних слідчих дій по вказаному транспортному засобу.
Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати тимчасово вилучене під час огляду місця події майно доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, автомобіль марки марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 постановою дізнавача від 07.06.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021116030001053 та передано на зберігання до майданчику тимчасового утримання, місце знаходження якого є Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд.48А.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 107, 131-132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116030001053 від 07.06.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль марки Mercedes-Benz модель CLK 200 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , та яким фактично розпоряджається та користується ОСОБА_4 , який полягає у забороні відчуження, розпорядження та користування вказаним майном для власника та інших осіб.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню дізнавачем СД Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 , на якого покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт та забезпечення його схоронності.
Ухвала підлягає виконанню з урахуванням вимог постанови КМУ № 1104 від 19 грудня 2012 року про «Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддяОСОБА_1