Ухвала
10 червня 2021 року
м. Київ
справа № 161/10036/20
провадження № 61-8506ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у справі за позовом Житлово-комунального підприємства № 3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У червні 2020 року Житлово-комунальне підприємство № 3 (далі - ЖКП №3) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, який обґрунтував тим, що ЖКП № 3 є підприємством, яке надає послуги населенню, пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території. Послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються в межах та згідно з тарифами, затвердженими рішеннями виконкому Луцької міської ради. Відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 і були споживачами послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, які надавало ЖКП № 3 до 01 лютого 2020 року. Відповідачі свої зобов'язання по сплаті коштів за фактично отримані ними послуги належним чином не виконували, внаслідок чого станом на 01 лютого 2020 року утворилась заборгованість по оплаті за надані комунальні послуги в розмірі 6 242,55 грн. Відповідно до вимог статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 810,36 грн інфляційних втрат та три відсотків річних від простроченої суми, що становить 187,28 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по оплаті за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6 242,55 грн, 810,36 грн інфляційних втрат та 187,28 грн 3% річних від простроченої суми та відшкодувати понесені судові витрати.
10 серпня 2020 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2 586,99 грн, 481,51 грн інфляційних втрат та 200,84 грн три відсотки річних від простроченої суми, а також судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргуЖитлово-комунального підприємства № 3 задоволено.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року в цій справі скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов Житлово-комунального підприємства № 3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Житлово-комунального підприємства № 3 заборгованість по оплаті за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2 586,99 грн, інфляційні втрати в сумі 481,51 грн та три проценти річних за прострочення зобов'язання в сумі 200,84 грн, а всього 3 269,34 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Житлово-комунального підприємства № 3 витрати по сплаті судового збору в сумі 5 255,00 грн, по 2 627,50 грн з кожного.
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 3 269,34 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн х 100 = 227 000, 00 грн).
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що справа є малозначною, але оскаржується згідно підпунктів а), в) пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для позивача.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес і виняткове значення для ОСОБА_1 .
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Отже, випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у справі за позовом Житлово-комунального підприємства № 3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук