про відмову у відкритті касаційного провадження
14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 160/206/20
провадження № К/9901/20936/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 160/206/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № РВ-1201192922019 від 05.07.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 0,0635 га, яка розташована за адресою: садове товариство «Маяк», ділянка № НОМЕР_1 , Новоолександрівської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,0635 га, яка належить ОСОБА_1 на праві власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру» в 2018 році.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №РВ-1201192922019 від 05 липня 2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 0,0635 га, яка розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 13.06.2019 за реєстраційним номером ЗВ-1210335532019 разом з доданими до неї документами з урахуванням правової позиції викладеної в цьому судовому рішенні;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі №160/206/20 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини двадцятої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України дана справа відноситься до справ незначної складності.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Суд відхиляє твердження скаржниці про відсутність правового висновку Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, а саме щодо питання застосування абзацу 5 частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі наявності перетину суміжних земельних ділянок виключно на електронній кадастровій карті, оскільки воно є необґрунтованим, а Верховним Судом встановлено, що таке питання стосується дослідження доказів, що є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, у свою чергу, суд касаційної інстанції виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судом апеляційної інстанції, та/або переоцінювати їх.
Щодо посилання позивачки у касаційній скарзі на правові висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 819/1793/17, від 20.08.2020 у справі № 806/1578/16, колегія суддів зазначає наступне.
У п. 77 Порядку №1051 визначено, що у разі невідповідності електронного документа вимогам, зазначеним у п. 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор:
1) складає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою згідно з додатком 16;
2) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель без позначки, зазначеної у п. 75 цього Порядку, разом з електронним документом, протоколом його перевірки та іншими документами для виправлення зазначених у протоколі проведення перевірки електронного документа помилок та подання документів разом з цим протоколом для проведення повторної перевірки.
Позивачка помилково вважає, що вказана норма встановлює обов'язок кадастрового реєстратора повертати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами для виправлення помилок електронного документа та подання документів для проведення повторної перевірки, через те що такий обов'язок не передбачений Законом.
Вказана норма зобов'язує кадастрового реєстратора повертати заявникові саме документацію із землеустрою та оцінки земель, а не заяву про державну реєстрацію земельної ділянки.
У цій справі кадастровим реєстратором відмовлено позивачці у державній реєстрації земельної ділянки, з підстави невідповідності електронного документа установленим вимогам. При цьому відповідачем не відмовлялося у поверненні документації для доопрацювання, що не позбавляло її права звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно.
Таким чином, касаційна скарга подана на судове рішення, яке не може бути оскаржене.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржене судове рішення прийняте у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 160/206/20.
2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб