14 червня 2021 року
Київ
справа №380/5984/20
адміністративне провадження №К/9901/18723/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/5984/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокурора Львівської області Діденко Ірини Вікторівни, Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Прокуратури Львівської області (далі - відповідач 2), прокурора Львівської області Діденко Ірини Вікторівни (далі - відповідач 3) про визнання протиправними та скасування рішення комісії з атестації прокурорів, наказу про звільнення з посади прокурора, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, де просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 359 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки»;
визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Львівської області від 23 червня 2020 року № 946к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Львівської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України з 23 червня 2020 року;
стягнути з прокуратури Львівської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 червня 2020 року по день прийняття судового рішення про поновлення на роботі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 359 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки». Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Львівської області від 23 червня 2020 року № 946к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури з 24 червня 2020 року. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 129073,91 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Львівська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора оскаржили його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 380/5984/20 змінено в частині мотивів відповідно до мотивувальної частини постанови апеляційного суду, а також змінено резолютивну частину рішення, а саме четвертий абзаци резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Львівської області з 23 червня 2020 року».
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Львівська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині сплати судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту першого пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що у цій справі задоволено дві вимоги немайнового характеру та похідну від них вимогу та одну вимогу майнового характеру у розмірі 129073,91 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 5944,66 грн ((2 102,00 грн*0,4)*2+1290,73 грн)*200%).
Водночас до касаційної скарги скаржником додано копію платіжного доручення від 17 травня 2021 року № 957 на суму 1681,60 грн.
Таким чином сума судового збору, що підлягає доплаті за звернення з цією касаційною скаргою становить 4263,06 грн.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про доплату судового збору в установленому законом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/5984/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокурора Львівської області Діденко Ірини Вікторівни, Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 4263,06 грн (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)).
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М.Соколов
Судді Верховного Суду