Справа № 2а-1594/10/2570
26 травня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Рудник Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання вимоги недійсною,-
30.03.2010 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання недійсною другої податкової вимоги ДПІ у м. Чернігові від 22.10.2009 року № 2/125. Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкова вимога винесена на фактично не узгоджену суму податкового зобов'язання, що суперечить п. 1.10, пп. 6.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». Відсутність факту узгодження суми податкового зобов'язання призвела до прийняття податкової вимоги, яка не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до п.п. 6.4.4 п. 6.4 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 року податкове повідомлення - рішення від 26.04.2007 року № 00097881700/0 на суму зобов'язання в розмірі 70510,28 грн. було визнано недійсним в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 2687,61 грн. У порушення вимог закону ДПІ у м. Чернігові не відкликала податкове повідомлення - рішення, яке визнано судом частково недійсним, нове повідомлення рішення з визначенням нової суми зобов'язання на адресу позивача не направлялось, що порушило право позивача на оскарження зменшеної суми податкового зобов'язання. Також, позивачем на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 року була подана касаційна скарга та ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.07.2009 року вона була прийнята до провадження та об'єднана в одне провадження з касаційною скаргою відповідача. Позивач вважає, що в зв'язку з цим податковий борг в сумі 4363,67 грн. не є узгодженим, а тому друга податкова вимога від 22.10.2009 року № 2/125 є незаконною. Позивач зазначив, що невірним є і зазначення у оспорюваній податковій вимозі назви податку, за яким, нібито, у позивача наявний борг, а саме - «податок з доходів найманих працівників». Позивач вважає, що не зобов'язана платити податок з доходів найманих працівників, оскільки найманих працівників вона не має і сама не є найманим працівником, а є пенсіонером та не має відповідного доходу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити та в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що відповідно до даних карток особових рахунків позивач має заборгованість в сумі 4 363,67 грн. станом на 20.04.2010 року. Податкова вимога винесена у зв'язку з тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду визнано чинним податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання позивачки в сумі 4 363,67 грн., вказана постанова суду набрала законної сили, а тому підлягає обов'язковому виконанню на всій території України. Також, зазначила, що факт подання касаційної скарги не є підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові винесено другу податкову вимогу №2/125 від 22.10.2009, за якою сума податкового боргу позивачки складає 4 363,67 грн. Дана податкова вимога винесена відповідачем у зв'язку з набранням законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, якою визнано чинним податкове повідомлення-рішення від 26.04.2007 року №0009781700/0 в частині визначення податкового зобов'язання позивачки в сумі 4 363,67 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до пп. «в» пп. 6.4.1 та пп. 6.4.4. п. 6.4 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181-ІІІ) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом. Податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду.
Згідно п. 6.5 ст. 6 Закону №2181-III у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Відповідно до п.п. 6.2.1, п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
На виконання вказаних норм Закону №2181-ІІІ ДПІ у м. Чернігові була сформована перша податкова вимога від 17.02.2009 року №1/4 та друга податкова вимога від 22.10.2009 року № 2/125, які вручені позивачці 21.09.2009 року та 28.10.2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином ДПІ у м. Чернігові правомірно та відповідно до законодавства України сформовано податкову вимогу від 22.10.2009 року № 2/125 та направлено позивачу.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в податковій вимозі від 22.10.2009 року № 2/125 не вірно зазначено назву податку, а саме - податок з доходів найманих працівників та те, що позивач не зобов'язаний сплачувати податок з доходів найманих працівників, оскільки найманих працівників вона не має і сама не є найманим працівником з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснення Департаменту оподаткування фізичних осіб від 25.02.2005 № 3555 платникам, що зобов'язані подати Декларацію про отримані доходи не від податкових агентів, податок обчислюється на картці особового рахунку для повернення або сплати податку за кодом бюджетної класифікації 11010100 - податку з доходів найманих працівників, із зарахуванням коштів на відповідний розрахунковий рахунок.
Також, суд не бере до уваги, посилання позивача про те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 року по справі № 22-а-8539/08 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.10.2007 року не є остаточною, оскільки факт подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду не є підставою для невиконання рішення суду, що набрало законної сили і відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України є обов'язковим для виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Чернігові не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Чернігові - відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 02.06.2010 року.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.