14 червня 2021 року
м. Київ
справа № 815/39/17
адміністративне провадження № К/9901/16416/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17 за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59грн.
За результатом розгляду справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення способу або порядку виконання судового рішення задоволено. Постановлено встановити спосіб та порядок виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 по справі №815/39/17 в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_1 - шляхом стягнення з рахунків Головного управління ДПС в Одеської області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) безпідставно одержаної стягувачем за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 по справі №815/39/17 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59грн (дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок).
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі за позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - повернуто апелянту.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявнику, ОСОБА_1 29.04.2021 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Касаційна скарга у цій справі подана відповідачем російською та українською мовами.
Також заявником до касаційної скарги, серед інших, додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що вперше ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №815/39/17 в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуального строку, втім Верховний Суд ухвалою від 05.04.2021 подану відповідачем касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 повернув особі, яка її подала з підстав невиконання скаржником вимог ухвали від 09.03.2021, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Скориставшись наданим КАС України процесуальним правом повторного звернення, ОСОБА_1 повторно 29.04.2021, тобто з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження, звертається до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №815/39/17.
Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2021 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, тривалістю у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 01.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 07.06.2021 від ОСОБА_1 надійшов лист із долученням до нього:
- заяви про виконані дії з виправлення недоліків на зауваження суду щодо касаційної скарги у справі №815/39/17;
- повторне відправлення касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17 викладеної державною (українською) мовою;
- заяви про наполягання на відновленні строку для звернення до суду з касаційною скаргою на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17 з додатками;
- уточненої заяви про стягнення на користь касатора з ГУПФУ понесених обов'язкових витрат з розгляду касаційної скарги по справі №815/39/17.
Разом з тим, розглянувши вказану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідач зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ОСОБА_1 не наводить.
Відповідач повторно наголошує, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у даній справі. Відповідач наголошує, що ним своєчасно, в межах відведеного законом строку (в межах 30 днів з моменту отримання копії ухвали від 05.04.2021 про повернення касаційної скарги заявнику) повторно подається касаційна скарга у цій справі, що свідчить про належну реалізацію скаржником права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.
Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач у справі ( ОСОБА_1 ) має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що підставою для повернення раніше поданої касаційної скарги відповідачу (ухвала Верховного Суду від 05.04.2021) слугувало невиконання скаржником вимог ухвали від 09.03.2021, які стали підставою про залишення касаційної скарги без руху. Як зазначив суд у своєму рішенні, оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, зокрема не подано касаційну скаргу викладену державною (українською) мовою, із зазначенням у чому саме полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права з наданням обґрунтувань таких порушень, така касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17 підлягає поверненню.
Отже, посилання відповідача на безпідставність повернення раніше поданої касаційної скарги заявнику не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених обставин, в діях ОСОБА_1 не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судових рішень. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду скаржник не зазначає про наявність непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які з незалежних від волі особи обставин позбавляли скаржника можливості усунути недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху, а саме привести свою касаційну скаргу у відповідність до положень КАС України та подати касаційну скаргу ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17 викладену державною (українською) мовою, із зазначенням у чому саме полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права з наданням обґрунтувань таких порушень.
Як зазначено вище, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Втім, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 05.04.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. В поданні повторної касаційної скарги лише 29.04.2021, суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення в найкоротші строки та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 у справі №815/39/17 за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова