14 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1027/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач, скаржник)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021
у справі № 914/1027/20
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
до Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго", відповідач)
про стягнення 1 916 006,73 грн,
АТ "НАК "Нафтогаз України" 06.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) через Західний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 (дата складення повного тексту постанови 22.04.2021) у справі № 914/1027/20; рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2020 у справі № 914/1027/20 залишити в силі; судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.05.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 914/1027/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
На обґрунтування своєї правової позиції АТ "НАК "Нафтогаз України" у поданій касаційній скарзі зазначає, що не погоджується з постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 914/1027/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 804 031,04 грн пені, вважає вказану постанову в цій частині незаконною та ухваленою із порушенням норм матеріального та процесуального права.
При цьому, скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові застосував норми матеріального права (статтю 551 Цивільного кодексу України та статтю 233 Господарського кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 стосовно того, що при вирішенні питання щодо можливості зменшення неустойки, суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Також скаржник звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду:
- від 12.06.2018 у справі № 922/1010/16 де зазначено, що: "відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов'язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо";
- від 16.10.2020 у справі № 903/918/19 де зазначено, що "правовий статус підприємства-відповідача як заснованого на комунальній власності територіальної громади міста Ковеля в організаційно-правовій формі комунального унітарного комерційного підприємства (пункти 2, 3 Розділу І Статуту ПТМ "Ковельтепло") не звільняє його від підприємницьких ризиків, що можуть виникнути під час здійснення господарської діяльності з виробництва і постачання теплової енергії та гарячої води безпосереднім споживачам на підставі договорів та пов'язані, зокрема, із несвоєчасними розрахунками споживачів за поставлені їм відповідачем як теплопостачальною організацією енергоносії та затримкою держави у виділенні пільг та субсидій на часткове покриття вартості енергоносіїв, спожитих пільговими категоріями споживачів теплової енергії та гарячої води..."
Підсумовуючи викладене АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 914/1027/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 804 031,04 грн - пені прийнята із невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи, та підлягає скасуванню в цій частині. В той же час, рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2020 у справі № 914/1027/20 є законним, обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене касаційна скарга АТ "НАК "Нафтогаз України" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є стягнення боргу у загальній сумі 1 916 006,73 грн, з яких: пеня у сумі 1 608 062,08 грн.; три проценти річних у сумі 139 436,07 грн; інфляційні втрати у сумі 168 508, 58 грн.
Як зазначено вище, АТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджується з постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 914/1027/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 804 031,04 грн - пені.
Приписами частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З урахуванням викладеного, на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 24 120,92 грн (804 031,04 грн х 1,5% = 12 060,46 грн х 200% = 24 120,92 грн ).
Натомість, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник наведеного вище не врахував та не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 24 120,92 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 914/1027/20 - залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова