14 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/502/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради (далі - КП "Тепловодоканал", скаржник)
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021
за заявою Управління поліції охорони в Запорізькій області про заміну сторони виконавчого провадження
у справі № 908/502/19
Стягувач: Управління поліції охорони в Запорізькій області
Боржник: Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради
про стягнення основного боргу у розмірі 69300,00 грн за договором про фізичну охорону об'єкта № 28-6207 від 21.01.2019,
Зацікавлені особи: 1) Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області; 2) Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради
КП "Тепловодоканал" 13.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021 (дата складення повного тексту постанови 23.04.2021) у справі № 908/502/19 повністю; ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви Управління поліції охорони в Запорізькій області про заміну сторони виконавчого провадження з Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради на Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради. Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.06.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 908/502/19 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
Розглянувши матеріали касаційної скарги КП "Тепловодоканал", Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 у справі № 908/502/19, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021 про задоволення заяви Управління поліції охорони в Запорізькій області про заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено сторону виконавчого провадження (боржника) - Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради у судовому наказі Господарського суду Запорізької області від 05.03.2019 у справі № 908/502/19 про стягнення суми 69 300,00 грн заборгованості за договором про фізичну охорону об'єкта № 28-6207 від 21.01.2019 та суми 192,10 грн судового збору, - на Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт/абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
На обґрунтування своєї правової позиції КП "Тепловодоканал" у поданій касаційній скарзі, зокрема зазначає, що постанову апеляційного господарського суду ухвалено з неправильним застосуванням норми матеріального права, порушенням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України). Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
Водночас оскаржувана ухвала Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 у справі № 908/502/19, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021 про заміну сторони у виконавчому проваджені (пункт 26 частини першої статті 255 ГПК України ), належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Наведені вище скаржником у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) та (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) підпадають під дію положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на ухвалу суду після її апеляційного перегляду, КП "Тепловодоканал" не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідною частиною/абзацом/пунктом статті 287 ГПК України у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України у взаємозв'язку із посиланням на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга КП "Тепловодоканал" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання відповідної заяви з зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням абзацу/пункту), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 255, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 908/502/19 - залишити без руху.
2. Надати Комунальному підприємству "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Комунальному підприємству "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова