18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"14" червня 2021 р. Черкаси справа №925/720/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» до Фермерського господарства «Віта Макс» про стягнення 1 107 906,88 грн заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Фермерського господарства «Віта Макс» про стягнення заборгованості за договором поставки від 23.04.2018 №954/349044 у розмірі 1 107 906,88 грн, у тому числі 828 367,68 грн основного боргу, 82 836,77 грн штраф 10%, 71 352,61 грн пені, 125 349,82 грн 22% річних за договором поставки та відшкодування судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, підготовче засідання у справі призначено на 03.08.2021.
10.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» звернулось у Господарський суд Черкаської області з заявою про забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та рахунки Фермерського господарства «Віта Макс», що знаходиться у його власності, в тому числі на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ПАТ «Райффйзен Банк «Аваль», МФО 380805 та майно - трактори колісні МТЗ 892 серійний номер 89205659 та серійний номер 89205662.
Заява мотивована тим, що у зв'язку з частковим невиконанням зобов'язань за договором поставки №954/349044 від 23.04.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» та Фермерським господарством «Віта Макс» 18.03.2020 було укладено Угоду про реструктуризацію заборгованості №1798/349044. Відповідно до пункту 1 вказаної Угоди Фермерське господарство «Віта Макс» визнало та підтвердило заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» у розмірі 1 628 367,68 грн та зобов'язалося в строк до 29.10.2020 сплатити заборгованість повністю. У визначений в Угоді строк Фермерське господарство «Віта Макс» взяті на себе зобов'язання не виконало, його заборгованості на день звернення до суду становить 1 107 906,88 грн.
На думку заявника, незабезпечення позову може утруднити або навіть унеможливити виконання рішення у майбутньому виходячи з того, що заборгованість складає значну суму коштів - 1 628 367,68 грн; вимоги про накладення арешту є меншими до суми боргу Фермерського господарства «Віта Макс» та складають приблизно 800 000,00 грн. Оскільки заборгованість Фермерського господарства «Віта Макс» за поставлений товар виникла три роки назад, на думку заявника, є всі підстави вважати, що боржник й надалі може вчиняти всі дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, а тривалий розгляд справи може надати можливість відповідачу уникнути виконання рішення суду. В частині зустрічного забезпечення Товариство з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову, не спричинить збитків Фермерському господарству «Віта Макс», оскільки заборгованість заявлена до стягнення, є передбачуваною для нього, а зустрічне забезпечення унеможливить користування Товариством з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» ще додатково певною частиною своїх грошових коштів, окрім тих, які заборгувало йому Фермерське господарство «Віта Макс».
Суд розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА», зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову (Постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Відповідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Водночас, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА», підставою для застосування забезпечувальних заходів є невиконання відповідачем своїх зобов'язань, внаслідок чого у Фермерського господарства «Віта Макс», виникла заборгованість за договором поставки №954/349044 від 23.04.2018 та Угодою про реструктуризацію заборгованості від 18.03.2020 та побоювання заявника, що боржник й надалі може вчиняти всі дії, спрямовані на ухилення від виконання цих зобов'язань. Тобто предметом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором, тобто стягнення грошових коштів. Водночас, як вбачається зі змісту заяви, позивач просить забезпечити виконання рішення суду шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно Фермерського господарства «Віта Макс», що знаходиться у його власності - трактори колісні МТЗ 892 серійний номер 89205659 та серійний номер 89205662.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», пункти 1, 3 Постанови).
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі.
Накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться у його власності - трактори колісні МТЗ 892 серійний номер 89205659 та серійний номер 89205662, обмежить право відповідача щодо розпорядження своїм майном, при цьому застосування арешту не вплине на фактичне виконання рішення суду у цій справі, оскільки предмет спору не відповідає виду забезпечення, яке просить застосувати заявник.
Більш того, мотивуючи необхідність застосування заходу забезпечення виконання рішення суду заявником не подано будь-яких доказів на підтвердження фактичних обставин, з якими пов'язується неможливість у подальшому виконати рішення суду, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» ґрунтується лише на припущеннях щодо настання можливої події та можливості вплинути на відповідача шляхом застосування заходів забезпечення позову. Водночас, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання взятих на себе зобов'язань, без наведення відповідного обґрунтування - не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Оскільки, забезпечення позову застосовується судом лише у разі якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, то наведена заявником підстава, що боржник й надалі може ухилятися від виконання своїх зобов'язання, і судовий розгляд справи може надати йому таку можливість не відповідає меті та підставам вжиття заходів для забезпечення позову.
Отже, оцінивши доводи заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» до задоволення не підлягає, оскільки вона є безпідставною, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.
На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО УКРАЇНА» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.
Суддя О.І.Кучеренко