18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 травня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1389/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача - адвоката Стойко А.Ю., відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» до Шрамківської сільської ради про внесення змін до договору оренди землі,
27.10.2020 року позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
внести до укладеного між Драбівською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» договору оренди землі від 01.03.2005 року, зареєстрованого у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.01.2008 року за № 04.08.7800558, предметом якого є земельні ділянки з кадастровими номерами 7120685200:03:001:1140; 7120685200:03:001:1142; 7120685200:03:001:1143, наступні зміни:
«Розділ «Строк дії договору» викласти в такій редакції:
8. Договір оренди укладено до 01.01.2048. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі»;
відшкодувати понесені судові витрати.
Позов заявлено у відповідності до вимог ст.ст. 6, 651, 652, 654 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 181-184, 186, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 20, 25, 52 Закону України «Про землеустрій», постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь» з метою впровадження рекомендацій розробленого за замовленням позивача Проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь землекористування позивача на території Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області, розрахованого на період до 2048 року і обов'язкового для сторін.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1389/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.11.2020 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2020 року підготовче засідання відкладено на 08.12.2020 у зв'язку з неявкою представників відповідача.
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області в особі свого представника 08.12.2020 року подав відзив на позовну заяву (вх. № 19178/20, т. 1 а.с. 199-203), у якому проти позову заперечував з мотивів безпідставності і необґрунтованості позовних вимог. Заперечення відповідача мотивовані тим, що спірна пропозиція позивача від 15.09.2020 року про продовження терміну дії договору оренди землі від 01.03.2005 року до 01.01.2048 року відхилена наказом відповідача від 15.10.2020 № 23-10300/14-20-СГ з тих підстав, що до неї позивачем не додано інформації, достатньої для прийняття позитивного рішення, термін дії договору спливає 10.01.2033 року, тому його поновлення до закінчення цього строку суперечитиме вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Разом з відмовою відповідач запропонував позивачу змінити істотні умови договору оренди землі, а саме збільшити розмір орендної плати до 12% від нормативної грошової оцінки землі. Крім того, на виконання наказу від 03.12.2020 № 26-ОТГ відповідач по акту приймання-передачі від 03.12.2020 року передав із державної в комунальну власність Шрамківської сільської ради (Драбівського) Золотоніського району Черкаської області землі сільськогосподарського призначення загальною площею 4792,0896 га, серед яких і землі, орендовані позивачем. З цього часу повноваження відповідача на розпорядження землями, які є об'єктом оренди по договору землі від 01.03.2005 року, припинились. До відзиву відповідач додав документи, на які посилався в його обґрунтування.
В судових засіданнях 08.12.2020, 17.12.2020 року розгляд справи в підготовчому провадженні відкладався за клопотаннями учасників справи, призначено на 04.02.2021.
Ухвалою суду від 04.02.2021 року за клопотанням позивача (вх. № 1641 від 03.02.2021, т. 1 а.с. 224-226) в порядку ст. 52 ГПК України замінено відповідача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на його правонаступника Шрамківську сільську раду Золотоніського району Черкаської області, підготовче засідання відкладено на 04.03.2021 року, новому відповідачу запропоновано подати відзив на позов (т. 1 а.с. 240-242).
Відповідач - Шрамківська сільська рада в особі сільського голови подала відзив на позовну заяву (вх. № 3301 від 26.02.2021, т. 1 а.с. 244-247, вх. № 3401 від 01.03.2021, т. 1 а.с. 248-251), в якому заперечував проти задоволення позову повністю з тих же мотивів, викладених у відзиві Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, та додатково зазначив, що із спірною пропозицією про поновлення договору оренди землі позивач до Шрамківської сільської ради не звертався, доцільності продовження терміну дії договору із зазначених у позові підстав відповідач не вбачає.
Ухвалою суду від 04.03.2021 року за клопотанням відповідача підготовче засідання відкладене на 24.03.2021 року, цього дня у зв'язку з захворюванням судді відкладено на 21.04.2021 року, цього дня підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.05.2021 року.
В судовому засіданні 05.05.2021 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, відповідача явку свого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив, про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними заяви по суті справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
01.03.2005 року Драбівська районна державна адміністрація, як орендодавець, і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос», як орендар, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.02.2005 № 43, уклали договір оренди землі (далі також - Договір), згідно з п. 1 якого орендодавець надає орендарю, а останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходяться адміністративних межах Коломицької сільської ради.
У п. 2 Договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 304,3 га, у тому числі ріллі - 303,5 га, польові шляхи - 0 га, полезахисні смуги - 0,8 га.
У п. 8 Договору його сторони передбачили, що цей договір укладено терміном на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пункти 15-17 Договору містять такі положення:
п. 15 - земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції;
п. 16 - цільове призначення земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення;
п. 17 - умови збереження стану об'єкта оренди:застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії.
Договір зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.01.2008 за № 04.08.7800558.
11.06.2015 року Головне управління Держземагенства у Черкаській області і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» уклали додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.03.2005 року, у якій внесли зміни до умов пунктів 2, 5, 8, 9 договору щодо об'єкта оренди, нормативної грошової оцінки землі, розміру орендної плати і строку дії договору. Зокрема, цими змінами сторони договору передбачили, що в оренду передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 303,0783 га, з них: площею 16,3645 га (сільськогосподарські угіддя - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7120685200:03:001:1140; площею 188,3423 га (сільськогосподарські угіддя - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7120685200:03:001:1143; площею 98,3715 га (сільськогосподарські угіддя - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7120685200:03:001:1142, розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області. Строк дії Договору сторони продовжили на 15 років до 10.01.2033.
23.11.2015 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю уклали додаткові угоди, у яких внесли зміни до умов пунктів 2, 5, 8, 9 Договору оренди землі від 01.03.2005 року з додатковою угодою від 11.06.2015 року щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які є об'єктом оренди, і розміру орендної плати за них. Цими змінами сторони договору визначили нормативну грошову оцінку земельних ділянок площею 16,3645 га кадастровий номер 7120685200:03:001:1140, площею 188,3423 га адастровий номер 7120685200:03:001:1143, площею 98,3715 га кадастровий номер 7120685200:03:001:1142 відповідно до технічної документації, затвердженої рішенням Драбівської районної ради від 24.09.2015 № 52-15/VІ станом на 01.01.2015 року і встановили орендну плату за них у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок.
Відповідно до інформації із Державного земельного кадастру (номера витягів НВ-7114942332020, НВ-7114942322020, НВ-7114942342020 від 26.08.2020), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційні довідки номер 228688284, 228688184, 228576573 від 19.10.2020 року) на земельні ділянки площею 16,3645 га кадастровий номер 7120685200:03:001:1140, площею 188,3423 га адастровий номер 7120685200:03:001:1143, площею 98,3715 га кадастровий номер 7120685200:03:001:1142, їх державна реєстрація в Державному земельному кадастрі була проведена 22.11.2013, станом на дату формування довідок вони належали до державної форми власності, державна реєстрація якого проведена 28.10.2014 року, 17.06.2015 року проведена державна реєстрація права оренди за СТОВ «Агрофірма «Колос» на підставі договору оренди землі від 01.03.2005 з додатковими угодами до нього від 11.06.2015 і 23.11.2015 року.
За замовленням позивача фізичною особою-підприємцем інженером-землевпорядником Бондар Н.М. (кваліфікаційний сертифікат № 014115 від 12.03.2019 року) розроблено Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь землекористування СТОВ «Агрофірма «Колос» на території Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області, на землях набутих в оренду по договору оренди землі від 01.03.2005 з додатковими угодами до нього від 11.06.2015 і 23.11.2015 року. Відповідно до розділів 5, 7, 9 проекту землеустрою, він не підлягає обов'язковій державній експертизі та погодженню, затверджується наказом замовника, відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до Державного земельного кадастру. Для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів проектом землеустрою рекомендовано продовжити термін оренди земельних ділянок загальною площею 303,07883 га, орендованих СТОВ «Агрофірма «Колос», на більш тривалий термін до 2048 року. Запропоновані проектні рішення базуються на положеннях нормативно-правової бази та враховують еколого-економічні вимоги щодо раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.
Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь землекористування на території Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області затверджено наказом позивача від 08.09.2020 № 1.
З урахуванням рекомендацій, викладених у проекті землеустрою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» 15.09.2020 року звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з листом вих. № 41, в якому пропонувало внести зміни до договору оренди землі від 01.03.2005 (зі змінами, внесеними додатковими угодами до нього від 11.06.2015 і 23.11.2015 року), строк дії договору, встановлений розділом 8 договору, встановити до 01.01.2048 року. До листа-пропозиції позивачем додано проекти додаткової угоди, підписані зі своєї сторони, копію примірника проекту землеустрою. Це звернення було зареєстровано Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 15.09.2020 за № Б-11444/0/94-20.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 15.10.2020 № 23-10300/14-20-СГ позивачу відмовлено у внесені запропонованих змін до договору оренди землі від 01.03.2005 року з підстав, викладених представником управління у відзиві на позов.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2020 № 26-ОТГ передано Шрамківській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4792,0896 га згідно з актом приймання-передачі.
На виконання наказу від 03.12.2020 № 26-ОТГ по акту приймання-передачі від 03.12.2020 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало, а Шрамківська сільська рада в особі своїх повноважних представників прийняла зазначені в наказі земельні ділянки. Цей акт разом із наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Шрамківською сільською радою на вказані у додатку земельні ділянки. Відповідно до пунктів 131-133 додатку, у комунальну власність Шрамківської сільської ради передані і земельні ділянки з кадастровими номерами 7120685200:03:001:1140, 7120685200:03:001:1142, 7120685200:03:001:1143, які перебувають в оренді у позивача СТОВ «Агрофірма «Колос».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційні довідки номер 242784985, 242785086, 242785070 від 02.02.2021 року), 14.01.2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області Стояненко А.А., на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2020 № 26-ОТГ і Акту приймання-передачі від 03.12.2020, проведена державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7120685200:03:001:1140, 7120685200:03:001:1142, 7120685200:03:001:1143 за Шрамківською сільською радою, код ЄДРПОУ 34238355, право оренди цих земельних ділянок за СТОВ «Агрофірма «Колос» зареєстроване з 17.06.2015 на підставі договору оренди землі від 01.03.2005 з додатковими угодами до нього від 11.06.2015 і 23.11.2015 року.
Вимога позивача до відповідача про внесення до договору оренди землі від 01.03.2005 з додатковими угодами до нього від 11.06.2015 і 23.11.2015 року змін про поновлення дії цього договору з підстав доведення еколого-економічних вимог щодо раціонального використання орендованих позивачем земель сільськогосподарського призначення є предметом позову у справі, що розглядається.
Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землеустрій», постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», які з урахуванням предмету спору є спеціальними нормативними актами.
Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.
Об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дата укладення та строк дії договору згідно з абз. 1, 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», є істотною умовою договору оренди землі.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.
Частиною 1 ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частина 7 ст. 41 Конституції України передбачає, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Серед передбачених ст. 96 Земельного кодексу України обов'язків землекористувачів є і обов'язок підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
Стаття 24 Закону України "Про оренду землі" серед прав орендодавця передбачає право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.
Стаття 181 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про землеустрій" визначають землеустрій як сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Згідно з ст. 182 Земельного кодексу України мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.
Серед встановлених ст. 183 Земельного кодексу України і ст. 2 Закону України "Про землеустрій" завдань (призначення) землеустрою є і таке як організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін.
Відповідно до п. "ж" ст. 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає, зокрема і складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;
Стаття 186 Земельного кодексу України передбачає, що проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, не підлягають погодженню і затверджуються замовниками таких проектів, а п. "ж" ст. 211 цього ж Кодексу передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення як відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Одним із передбачених ст. 25 Закону України "Про землеустрій" видів проектної документації із землеустрою є проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються за заявою землевласників або землекористувачів з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів. Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 02.11.2011 №1134 Кабінет Міністрів України затвердив "Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь" (далі Порядок), згідно з пунктами 3-6 якого проект землеустрою розробляється на підставі укладеного договору між замовником та розробником проекту землеустрою. Розробниками проекту землеустрою (далі - виконавець) є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач (далі - замовник). Для розроблення проекту землеустрою замовник укладає з виконавцем відповідний договір, істотними умовами якого є вартість і строки (не більш як три місяці) проведення робіт із землеустрою.
Розроблений на замовлення позивача і затверджений ним проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь землекористування СТОВ «Агрофірма «Колос» на території Коломицької сільської ради Драбівського району Черкаської області є обов'язковим для його застосування сторонами Договору, тому обов'язковими для застосування сторонами є і передбачені цим проектом строки його впровадження, задля дотримання яких позивач і запропонував в порядку внесення змін до Договору збільшити його строк дії, що забезпечить досягнення мети вказаного проекту землеустрою щодо забезпечення ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення родючості земель.
Законом України «Про оренду землі» також визначено, що: зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30); спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).
Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 651, ч. 1 ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Господарським кодексом України порядок зміни господарських договорів викладено у статті 188. Згідно з нормами цієї статті ГК України: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1); сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2); сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3); у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4); якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).
Пунктами 15-17 договору сторони договору передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції, за цільовим призначенням віднесена до земель сільськогосподарського призначення і використовуватиметься лише за умови збереження стану об'єкта оренди, застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії.
Пунктами 37, 39, 41 договору оренди землі сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Дія договору може припинитись за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, внаслідок пошкодження орендованої земельної ділянки. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору.
Пропозиція позивача про зміну договору відповідачем залишена без задоволення, спір переданий на вирішення суду.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.18 своєї постанови від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз'яснив, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.
Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів та їх захисту від ерозії є істотною умовою договору оренди землі, обов'язком позивача, невиконання якого може мати наслідком припинення дії договору, то запропонована зміна умов договору є обов'язком сторін, а вимога позивача про це обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Конституцією України встановлено, що:
правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19);
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).
кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55);
кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 6 ст. 55).
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 4, 6 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, зміна правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно з пунктами «а», «д» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосуванням інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладені обставини справи, умови договору оренди землі, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю із наведених в ньому підстав. Доводи відповідача, наведені у письмовому відзиві, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2102 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Внести зміни до договору оренди землі, укладеного Драбівською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» 01.03.2005 року, зареєстрованого у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.01.2008 року за № 04.08.7800558, з додатковими угодами до нього від 11.06.2015 і 23.11.2015 року, предметом якого є земельні ділянки з кадастровими номерами 7120685200:03:001:1140; 7120685200:03:001:1142; 7120685200:03:001:1143, а саме:
Розділ «Строк дії договору» викласти в наступній редакції: « 8. Договір оренди укладено до 01.01.2048. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі».
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 11.06.2021 року.
Суддя В.М. Грачов