№ 2- 1927 /10
13 травня 2010 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючого судді - БІЛЮНАС В. Ю.,
при секретарі - КУЦЕНКО Є. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики,
ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 55721,40 грн. Мотивуючи свої вимоги, позивач зазначав, що передав відповідачу кошти у розмірі 7000,00 доларів США, що підтверджується розпискою від 30 серпня 2005 року, пояснив, що у зв'язку з небажанням відповідача повернути отримані кошти у визначеною розпискою термін (30 серпня 2007 року), він вимушений звернутися до суду для примусового стягнення боргу.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Правом направити до суду свого уповноваженого представника не скористався.
За таких обставин, враховуючи, що немає необхідності заслуховувати особисті пояснення відповідача, суд на реалізацію частини 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України, визнав можливим задовольнити клопотання позивача та розглянути спір на підставі наявних у справі письмових доказів, постановивши заочне рішення.
Вивчивши наявні в матеріалах справи докази з позиції їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 серпня 2005 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2А грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США, на підтвердження чого відповідачем було надано розписку, яка посвідчує отримання ним названої суми. Оригінал розписки долучено до матеріалів справи (а. с. 12).
Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
За таких обставин, в момент досягнення домовленості щодо усіх істотних умов, передання грошей та складання розписки договір позики було укладено.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України у випадку коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Ст. 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Граничний термін виконання позичальником зобов'язання (повернення отриманих коштів) за розпискою сплинув 30 серпня 2007 року.
У встановлений строк відповідач кошти не повернув, порушивши умови договору.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, яка є спеціальною в унормуванні спірних правовідносин, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у встановлений договором строк. В силу частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що, відмовившись від своєчасного повернення коштів, відповідач порушив умови договору позики, з огляду на що, сума боргу у розмірі 7000 доларів США підлягає примусовому стягненню на користь позивача.
Згідно зі ст. 533 ЦК України у випадку коли у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.
Зі змісту довідки, наданої ялтинським відділенням Кримської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», вбачається, що станом на день звернення позивача до суду (22 березня 2010 року) курс долара США, встановлений Національним Банком України, становив 796,02 грн. за 100 доларів США.
За таких підстав, стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 55721,40 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати (судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи та проведення експертизи) покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 533, 612, 625, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 169, 212-215, 224 ЦПК України , суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за розпискою від 30 серпня 2005 року у розмірі 55721,40 грн., судовий збір у розмірі 557,22 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а усього - 56398,62 грн. (п'ятдесят шість тисяч триста дев'яносто вісім гривень 62 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги у порядку передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.