ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
01 червня 2021 року Справа № 923/159/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м.Херсон
до відповідача: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м.Херсон
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Хільчук М.О. - уповн. предст.
від відповідача: Колесник Ю.В. - адвокат
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код ЄДРПОУ 38728533) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125695) про стягнення відповідно до Договору про реструктуризацію заборгованості від 09.09.2020 № 4-І-ХЕФ-20 суми основного боргу у розмірі 3191197, 36 грн., інфляційного збільшення боргу в сумі 54943, 62 грн., 3% річних в сумі 21498, 77 грн., пені в сумі 85950, 68 грн.
Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2021, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 відкрито провадження у справі № 923/159/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.03.2021 о 10:00.
25.02.2020 року до суду від Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що відповіддю на претензію підприємство повідомило, що вживає заходи направлені на погашення дебіторської заборгованості та перенаправления стягнутих коштів на виконання поточних зобов'язань та погашення заборгованості, в тому числі по договору № 4-І-ХЕФ/132Р від 09.09.2020 року.
На адресу ДП "ХМТП" заперечень з боку Адміністрацією Херсонського морського порту не надходило, до того ж строк погашення заборгованості по Договору визначено сторонами до 31.12.2021 року.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що усі спори, пов'язані з тлумаченням умов та виконанням цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.
Відповідно до ст. 19 ГПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Отже, сторони за взаємною згодою вирішили суперечку відповідно до чинного законодавства та вимог Договору.
Таким чином вважаємо, що Договором, а також шляхом обміну листами № 26-01- 01.01/17/38 від 08.12.2020 та №18-09/49/520 від 21.12.2020р. сторони погодили розстрочити заборгованість до 31.12.2021р., а отже звернення Позивача до суду про стягнення заборгованості є передчасним.
Крім того, оскільки Позивач і Відповідач погодили розстрочення заборгованості до 31.12.2021, зобов'язання не виникло, тому підстави для нарахування 3% річних інфляційних збитків та пені відсутні.
Зазначає, що наразі ДП "ХМТП" знаходиться у край важкому фінансовому становищі, викликаному встановленням обмежень, пов'язаних з епідеміологічною ситуацією в Україні та Світовій економіці, по запобіганню поширенням коронавірусу COVID-19 (малий врожай зернових через посуху у Херсонській області у 2020 р. спричинив зменшення обсягів надходжень вантажів на територію підприємства, що в свою чергу призвело до невиконання плану перевантаження імпортних вантажів мінеральних добрив та ненадходження коштів від наданих послуг, що негативно вплинуло на платоспроможність підприємства). Звертає увагу суду, що стягнення суми неустойки (пені) спричинить невчасну сплату заробітної плати працівникам підприємства, невчасну сплату податків та зборів, що призведе до виникнення нових штрафних санкцій та судових процесів, а відтак, для відповідача є важливим зменшення всіх можливих видатків. Просить зменшити суму пені.
Відзив ДП "Херсонський морський торговельний порт" надано відповідачем у встановлені строки, у зв'язку з чим наданий відзив прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.
09.03.2021 року до суду від Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої позивачем спростовуються доводи відповідача та надається додаткове обґрунтування підстав для звернення з позовною заявою. Дану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
09.03.2021 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 30.03.2021 о 10:00 год.
24.03.2021 року до суду від Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" надійшло заперечення на відповідь на відзив відповідно до яких відповідач надає аналогічні пояснення тим, що містяться і відзиві на позовну заяву. Дані заперечення на відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
25.03.2021 за вх. № 884/21 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Так, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» суму основного боргу у розмірі 3191197,36 (три мільйони сто дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто сім гривень, тридцять шість копійок), інфляційне збільшення боргу в сумі 97143,44 грн. (дев'яносто сім тисяч сто сорок три гривні, 44 копійки), 3% річних в сумі 21498,77 грн. (двадцять одну тисячу чотириста дев'яносто вісім гривень, сімдесят сім копійок), пеню в сумі 85950,68 грн. (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень, шістдесят вісім копійок) на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.03.2021 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, продовжено строк проведення підготовчого відкладено підготовче засідання до 27.04.2020 о 10:00 год.
27.04.2021 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 11.05.2021 о 09:30 год.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.05.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/159/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.06.2021 о 10:30.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "АМПУ") в особі Херсонської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі - ХФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Херсонського МП), Філія, Кредитор, Позивач) та державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (далі - ДП "ХМТП", Боржник, Відповідач) укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 09.09.2020 № 4-І-ХЕФ-20 (далі - Договір), за умовами якого Кредитор та Боржник домовились про реструктуризацію заборгованості (далі - основний борг) без урахування неустойки, відсотків річних та інфляційних втрат, що виникла у Боржника перед Кредитором за період з січня 2018 по грудень 2019 за договорами, перелік яких наведений у Додатку № 1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1. цього Договору, станом на 31.12.2019 складає 13 902 808,06 грн. та підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків, який підписаний Сторонами.
Згідно пункту 2.2. Договору боржник зобов'язується в строк до 31.12.2021 сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1. цього Договору, шляхом щомісячного перерахування Кредитору грошових коштів частинами згідно з Додатком № 2 до даного Договору - графіком погашення заборгованості (далі - Графік), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Оплата за відповідний місяць згідно з Графіком повинна надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому повинна бути здійснена оплата.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що зобов'язання Боржника зі сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, що встановлені Графіком з урахуванням інфляційних витрат.
Відповідно до пункту 3.2.2. Договору Боржник зобов'язаний сплачувати суму реструктуризованої заборгованості, визначеної в п. 2.1. Договору, з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі, строки та в порядку, визначених Графіком та цим Договором.
Позивач у позові наполягає, що Відповідач був зобов'язаний сплати наступні рахунки до 1 числа місяця наступного за розрахунковим:
№ договору, датаСерпень 2020
№3-П-ХЕФ-18/5Р від 22.01.2018№ рахунка, датаСума в грн.
298 від 01.02.1839619,51
Разом39619,51
№ договору, датаВересень 2020
№ рахунка, датаСума в грн.
№21 -П-ХЕФ-18/222Р від 01.03.2018734 від 20.03.185 418,46
797 від 28.03.18615,20
№23-П-ХЕФ-18/44Р від 01.03.2018889 від 31.03.183 649,87
890 від 31.03.1812 992,17
891 від 31.03.1839 267,31
893 від 31.03.181 021 714,61
894 від 31.03.188 985,72
№3-П-ХЕФ-18/5Р від 22.01.2018563 від 03.03.1846 326,48
Разом1 138 969,82
№ договору, датаЖовтень 2020
№ рахунка, датаСума в грн.
№21-П-ХЕФ-18/222Р від 01.03.20181033 від 24.04.18947,59
1034 від 24.04.18946,66
№23-П-ХЕФ-18/44Р від 01.03.20181185 від 30.04.183 237,46
1188 від 30.04.1810 999,63
1189 від 30.04.187 160,90
1196 від 30.04.1841 577,06
1197 від 30.04.18332 127,95
1204 від 30.04.184 200,79
№3-П-ХЕФ-18/5Р від 22.01.2018829 від 03.04.1849 507,10
№9-П-ХЕФ-18/3 Р від 30.01.2018984 від 30.04.1810 282,43
Разом460 987,57
№ договору, датаЛистопад 2020
№ рахунка, датаСума в грн.
№21-П-ХЕФ-18/222Р від 01.03.20181222 від 10.05.18946,21
1224 від 10.05.182 262,85
1316 від 21.05.18945,96
1449 від 05.06.181 697,12
1448 від 05.06.181 348,66
№23-П-ХЕФ-18/44Р від 01.03.20181494 від 31.05.183 601,19
1495 від 31.05.1811 774,09
1502 від 31.05.1817 553,84
1503 від 31.05.18291 363,74
1510 від 31.05.184 470,12
1728 від 30.06.183 377,27
1729 від 30.06.1814 573,92
1731 від 30.06.1814 291,67
1732 від 30.06.18251 728,13
1734 від 30.06.184 065,44
1752 від 30.06.1838,74
№3-П-ХЕФ-18/5Р від 22.01.20181097 від 02.05.1858 772,40
1417 від 04.06.1821 849,50
№9-П-ХЕФ-18/ЗР від 30.01.20181468 від 31.05.187 529,65
1651 від 30.06.182 256,92
Разом714 447,42
№ договору, датаГрудень 2020
№ рахунка, датаСума в грн.
№23-П-ХЕФ-18/44Р від 01.03.20181972 від 31.07.183 323,06
1978 від 31.07.1815 498,37
1980 від 31.07.1820 241,64
1981 від 31.07.18369 364,13
1983 від 31.07.183 788,39
1989 від 31.07.184 329,28
2178 від 31.08.183 499,80
2180 від 31.08.1815 989,32
2182 від 31.08.1818 669,30
2187 від 31.08.18328 883,50
2191 від 31.08.183 406,13
№3-П-ХЕФ-18/5Р від 22.01.20181656 від 02.07.1816 387,13
1920 від 02.08.1829 524,49
№54-П-ХЕФ-17/124Р від 29.06.20171856 від 25.07.182 134,25
2131 від 31.08.182 134,25
Разом837 173,04
Під час розгляду справи судом встановлено, що в порушення умов договору Відповідачем основний борг за договором в сумі 3191197,36 грн. не сплачено.
В статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частини 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 2 статті 193 ГК України - кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В частині 7 статті 193 ГК України зазначено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
У відповідності до пункту 4.1. Договору за порушення строків виконання зобов'язань, визначених Графіком та умовами Договору, Боржник сплачує на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 85950,68 грн. пені.
Відповідно до приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його правильність та відповідність умовам договору.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення боргу в сумі 97143,44 грн. та 3% річних в сумі 21498,77 грн.
Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.
Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Несвоєчасне виконання Відповідачем грошового зобов'язання доведено матеріалами справи.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат і визнав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача про зменшення суми пені не підлягає задоволенню, оскільки обставини, які змусили відповідача просити про зменшення пені, на думку суду, не є соціально значимими та винятковими; тяжкий фінансовий стан та відсутність необхідних коштів не є належною підставою для звільнення від господарської відповідальності.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125695) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Херсонського морського порту) (адреса: проспект Ушакова, 4, м. Херсон, 73000; Код ЄДРПОУ 38728533; IB AN: НОМЕР_1 ) 3 191 197,36 грн. основного боргу, 97 143,44 інфляційного збільшення, 21 498,77 грн. 3% річних, 85 950,68 пені та суму судових витрат в розмірі 50 936,85 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 14.06.2021.
Суддя В.П.Ярошенко