Рішення від 10.06.2021 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/5397/13 (922/902/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Міньковський С.В. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119;

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, 61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894;

про стягнення коштів в межах справи № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

за участі представників учасників справи:

позивача - Підгорного Б.Б. (довіреність № 40-1181/75 від 17.03.2021);

відповідача - Вініченко Ю.С. (довіреність № 305-4 від 04.01.2021).

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, в якій просить суд стягнути заборгованість за невиконання договірних зобов'язань по оплаті теплової енергії за період з лютого 2017 року по липень 2020 року у розмірі 8 094 817, 08 грн., 3 % річних у розмірі 569 257, 63 грн. та інфляційні у розмірі 1 248 415, 47 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 148 687, 35 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Міньковський С.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 902/21 від 19.03.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Міньковський С.В. та Яризько В.О.

Ухвалою суду від 23.03.2021 прийнято позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (вх. № 902/21 від 19.03.2021) в межах справи № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/5397/13 (922/902/21), справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 22.04.2021 о 12:50 год.

20.04.2021 на електронну адресу суду від Державного концерну «Укроборонпром» надійшло клопотання (вх. № 2243) про залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 22.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 2243 від 20.04.2021) Державного концерну «Укроборонпром» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Прокотольною ухвалою суд від 22.04.2021 відкладено підготовче засідання на 12.05.2021 о 14:30 год.

06.05.2021 на адресу суду від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10295) в якому останній просив частково відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Крім того, 06.05.2021 на адресу суду від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшло клопотання (вх. № 10296) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду 12.05.2021 задоволено клопотання (вх. № 10296) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. № 10295) та відкладено підготовче засідання на 20.05.2021 о 12:50 год.

17.05.2021 на адресу суду від Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» надійшла відповідь на відзив (вх. № 11084) в якій останній просив позов задовольнити у повному обсязі. Вказана відповідь на відзив досліджена судом та приєднана до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.05.2021 закрито підготовче провадження у справі № 922/5397/13 (922/902/21). Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2021 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 24.05.2021 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.06.2021 о 11:50 год.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у заявах по суті справи.

В судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 8 094 817, 08 грн. визнав у повному обсязі. В частині стягнення 3 % річних та інфляційних заперечував та просив відмовити, оскільки позивач вийшов за межі позовної давності. А відповідно до статті 267 ЦК України, сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

01.10.2002 між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (енергопостачальна організація) та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством (споживач) укладено Договір № 7081 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячої воді в потрібних його обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору) (а.с. 14-22)

Відповідно до п. 1.2. договору, обидві сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міненерго України і Державним комітетом з будівництва, архітектури і житлової політики України від 28.10.1999 № 307/262.

Згідно з п. 6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживаються, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 6.2., 6.3. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск - получення теплової енергії.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

За період з лютого 2017 року по липень 2020 року позивач здійснив постачання теплової енергії у приміщення відповідача, які розташовані за адресами: м. Харків, вул. Дерев'янка, 19, м. Харків, вул. Сумська, 36/38, м. Харків, вул. Мироносицька, 78, що підтверджується актами про підключення опалення на початку опалювального сезону 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 та відключення опалення наприкінці опалювального сезону 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 (а.с. 44-59).

З матеріалів справи вбачається, що приміщення відповідача оснащені приладами обліку, тому нарахування вартості спожитої теплової енергії здійснювалось на підставі показників приладів обліку.

Станом на 01.02.2021 по об'єднаному особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення у розмірі 8 094 817, 08 грн., яка утворилась за період з лютого 2017 року по липень 2020 року.

На виконання умов договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки - фактури за спожиту теплову енергію (а.с. 25-43).

Разом з тим, позивач вказує, що відповідачем грошові кошти за спожиту теплову енергію сплачено не було та заборгованість останнього за період з лютого 2017 року по липень 2020 року становить 8 094 817, 08 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу, на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 569 257, 63 грн. та інфляційних у розмірі 1 248 415, 47 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В силу приписів ч. 1 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що у період з лютого 2017 року по липень 2020 року позивач здійснив постачання теплової енергії у приміщення відповідача, які розташовані за адресами: м. Харків, вул. Дерев'янка, 19, м. Харків, вул. Сумська, 36/38, м. Харків, вул. Мироносицька, 78, що підтверджується актами про підключення опалення на початку опалювального сезону 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 та відключення опалення наприкінці опалювального сезону 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 (а.с. 44-59).

Разом з тим, станом на 01.02.2021 по об'єднаному особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення у розмірі 8 094 817, 08 грн., яка утворилась за період з лютого 2017 року по липень 2020 року.

Відповідач у своєму відзиві та повноважний представник у судовому засіданні визнали позов в частині стягнення суми основного боргу та підтвердили, що за період з лютого 2017 року по липень 2020 року у відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення у розмірі 8 094 817, 08 грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно з ч. 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідач не оспорює вказану заборгованість та визнає позов у повному обсязі, що підтверджується у відзиві на позовну заяву (вх. № 10295 від 06.05.2021) та зазначено повноважним представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що відповідач визнав позов в частині стягнення суми основного боргу за період з лютого 2017 року по липень 2020 року у розмірі 8 094 817, 08 грн., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 569 257, 63 грн. та інфляційних у розмірі 1 248 415, 47 грн., суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача сума 3 % річних за період з 26.02.2017 по 01.02.2021, 26.03.2017 по 01.02.2021, 26.04.2017 по 01.02.2021, 26.05.2017 по 01.02.2021, 26.06.2017 по 01.02.2021, 26.07.2017 по 01.02.2021, 26.08.2017 по 01.02.2021, 26.09.2017 по 01.02.2021, 26.10.2017 по 01.02.2021, 26.11.2017 по 01.02.2021, 26.12.2017 по 01.02.2021, 26.01.2018 по 01.02.2021, 26.02.2018 по 01.02.2021, 26.03.2018 по 01.02.2021, 26.04.2018 по 01.02.2021, 26.05.2018 по 01.02.2021, 26.06.2018 по 01.02.2021, 26.07.2018 по 01.02.2021, 26.08.2018 по 01.02.2021, 26.09.2018 по 01.02.2021, 26.10.2018 по 01.02.2021, 26.11.2018 по 01.02.2021, 26.12.2018 по 01.02.2021, 26.01.2019 по 01.02.2021, 26.02.2019 по 01.02.2021, 26.02.2019 по 01.02.2021, 26.03.2019 по 01.02.2021, 26.04.2019 по 01.02.2021, 26.05.2019 по 01.02.2021, 26.06.2019 по 01.02.2021, 26.07.2019 по 01.02.2021, 26.08.2019 по 01.02.2021, 26.09.2019 по 01.02.2021, 26.10.2019 по 01.02.2021, 26.11.2019 по 01.02.2021, 26.12.2019 по 01.02.2021, 26.01.2020 по 01.02.2021, 26.02.2020 по 01.02.2021, 26.02.2020 по 01.02.2021, 26.03.2020 по 01.02.2021, 26.04.2020 по 01.02.2021, 26.05.2020 по 01.02.2021, 26.06.2020 по 01.02.2021, 26.07.2020 по 01.02.2021 становить 569287, 63 грн.

За розрахунком позивача сума інфляційних за період з 26.02.2017 по 01.02.2021, 26.03.2017 по 01.02.2021, 26.04.2017 по 01.02.2021, 26.05.2017 по 01.02.2021, 26.06.2017 по 01.02.2021, 26.07.2017 по 01.02.2021, 26.08.2017 по 01.02.2021, 26.09.2017 по 01.02.2021, 26.10.2017 по 01.02.2021, 26.11.2017 по 01.02.2021, 26.12.2017 по 01.02.2021, 26.01.2018 по 01.02.2021, 26.02.2018 по 01.02.2021, 26.03.2018 по 01.02.2021, 26.04.2018 по 01.02.2021, 26.05.2018 по 01.02.2021, 26.06.2018 по 01.02.2021, 26.07.2018 по 01.02.2021, 26.08.2018 по 01.02.2021, 26.09.2018 по 01.02.2021, 26.10.2018 по 01.02.2021, 26.11.2018 по 01.02.2021, 26.12.2018 по 01.02.2021, 26.01.2019 по 01.02.2021, 26.02.2019 по 01.02.2021, 26.02.2019 по 01.02.2021, 26.03.2019 по 01.02.2021, 26.04.2019 по 01.02.2021, 26.05.2019 по 01.02.2021, 26.06.2019 по 01.02.2021, 26.07.2019 по 01.02.2021, 26.08.2019 по 01.02.2021, 26.09.2019 по 01.02.2021, 26.10.2019 по 01.02.2021, 26.11.2019 по 01.02.2021, 26.12.2019 по 01.02.2021, 26.01.2020 по 01.02.2021, 26.02.2020 по 01.02.2021, 26.02.2020 по 01.02.2021, 26.03.2020 по 01.02.2021, 26.04.2020 по 01.02.2021, 26.05.2020 по 01.02.2021, 26.06.2020 по 01.02.2021, 26.07.2020 по 01.02.2021 становить 1 248 415, 47 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми 3 % річних та інфляційних за вищезазначені періоди у системі «Законодавство», суд встановив, що дані нарахування здійснено вірно.

Разом з тим, відповідач у своєму відзиві на позов та повноважний представник у судовому засіданні заявили клопотання про застосуванні строків позовної давності до вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому згідно ч. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як свідчать матеріали справи, теплову енергію позивач передавав відповідачу у період з лютого 2017 року по липень 2020 року. Проте з відповідним позовом до суду в межах даної справи позивач звернувся лише 19.03.2021.

А отже, нарахування 3 % річних та інфляційних за період з 26.02.2017 по 01.02.2021, 26.03.2017 по 01.02.2021, 26.04.2017 по 01.02.2021, 26.05.2017 по 01.02.2021, 26.06.2017 по 01.02.2021, 26.07.2017 по 01.02.2021, 26.08.2017 по 01.02.2021, 26.09.2017 по 01.02.2021, 26.10.2017 по 01.02.2021, 26.11.2017 по 01.02.2021, 26.12.2017 по 01.02.2021, 26.01.2018 по 01.02.2021, 26.02.2018 по 01.02.2021 заявлені з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 247018, 28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 438811, 39 грн. за період з 26.03.2018 по 01.02.2021, 26.04.2018 по 01.02.2021, 26.05.2018 по 01.02.2021, 26.06.2018 по 01.02.2021, 26.07.2018 по 01.02.2021, 26.08.2018 по 01.02.2021, 26.09.2018 по 01.02.2021, 26.10.2018 по 01.02.2021, 26.11.2018 по 01.02.2021, 26.12.2018 по 01.02.2021, 26.01.2019 по 01.02.2021, 26.02.2019 по 01.02.2021, 26.02.2019 по 01.02.2021, 26.03.2019 по 01.02.2021, 26.04.2019 по 01.02.2021, 26.05.2019 по 01.02.2021, 26.06.2019 по 01.02.2021, 26.07.2019 по 01.02.2021, 26.08.2019 по 01.02.2021, 26.09.2019 по 01.02.2021, 26.10.2019 по 01.02.2021, 26.11.2019 по 01.02.2021, 26.12.2019 по 01.02.2021, 26.01.2020 по 01.02.2021, 26.02.2020 по 01.02.2021, 26.02.2020 по 01.02.2021, 26.03.2020 по 01.02.2021, 26.04.2020 по 01.02.2021, 26.05.2020 по 01.02.2021, 26.06.2020 по 01.02.2021, 26.07.2020 по 01.02.2021.

В решті нарахованої суми 3 % річних у розмірі 322239, 35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 809604, 08 грн. за період з 26.02.2017 по 01.02.2021, 26.03.2017 по 01.02.2021, 26.04.2017 по 01.02.2021, 26.05.2017 по 01.02.2021, 26.06.2017 по 01.02.2021, 26.07.2017 по 01.02.2021, 26.08.2017 по 01.02.2021, 26.09.2017 по 01.02.2021, 26.10.2017 по 01.02.2021, 26.11.2017 по 01.02.2021, 26.12.2017 по 01.02.2021, 26.01.2018 по 01.02.2021, 26.02.2018 по 01.02.2021 слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 131709, 70 грн. на відповідача, в іншій частині залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за невиконання договірних зобов'язань по оплаті теплової енергії за період з лютого 2017 року по липень 2020 року у розмірі 8 094 817, 08 грн., 3 % річних у розмірі 247018, 28 грн., інфляційні втрати у розмірі 438811, 39 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 131709, 70 грн.

В іншій частині відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2021.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий С.В. Міньковський В.О. Яризько