Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у видачі судового наказу
14.06.2021м. ХарківСправа № 922/2220/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіта Опт-4"
боржник Фізична особа-підприємець Глушко Олександра Єнверівна
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орбіта Опт-4" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу на стягнення з боржника, Фізичної особи-підприємця Глушко Олександри Єнверівни заборгованості в розмірі 24 618,60 грн., що виникла у зв'язку із неналежним виконанням боржником Договору оренди № 012700 від 27.12.2018.
Також заявник наголошує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ідентифікаційний номер НОМЕР_1 належить фізичній особі-підприємцю Сарамєдії Олександрі Єнверівні. Разом з тим, відповідно до паспортних даних та свідоцтва про одруження громадянка ОСОБА_1 після одруження отримала прізвище ОСОБА_2 .
Відповідно до приписів статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною другою статті 148 ГПК України визначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта Опт-4" суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно, повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (стаття 15 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які свідчать про безспірність вимог, є обов'язковою умовою наказного провадження. При цьому, законом не передбачено обов'язку суду перевіряти викладені в заяві про видачу судового наказу обставини, в т.ч. здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, тощо, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, в якості боржника заявником визначено Фізичної особи-підприємця Глушко Олександри Єнверівни.
Згідно частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України).
Це право закріплено і в статті 50 Цивільного кодексу України. При цьому, частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зазначеного в заяві боржника - Фізичної особи-підприємця Глушко Олександри Єнверівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в Єдиному державному реєстрі міститься інформація щодо суб'єкта господарювання - Сарамєдія Олександра Єнверівна.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про видачу наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника Фізичну особу - підприємця Глушко Олександру Єнверівну із посиланням на зміну її прізвища після одруження, Товариством з обмеженою відповідальністю "Орбіта Опт-4" не враховано, що процедура наказного провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати (перевірити) наведені заявником обставини.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, якою визначено форма і зміст заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта Опт-4" щодо видачу судового наказу на стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Глушко Олександри Єнверівни.
Водночас, суд роз'яснює заявнику про його право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку частини другої статті 148 Господарського процесуального кодексу України у спрощеному позовному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 147, 148, 149, 150, 152, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта Опт-4" щодо видачу судового наказу на стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Глушко Олександри Єнверівни - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу підписано 14.06.2021.
Суддя В. В. Рильова