Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
14 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2344/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця ВО Харківської області Цимбал С.В. при виконанні рішення у справі
за позовомОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РКОПП НОМЕР_1
доОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Зарицька К.Ю. за договором від 06.08.2020
відповідача - Калмикова О.О. за ордером АХ №1053127 від 26.05.2021
приватного виконавця - Цимбал С.В.
ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 199 362,11 грн. безпідставно отриманих коштів згідно платіжного доручення № 29 від 20.12.2019.
Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/2344/20 від 28.12.2019 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2344/20 від 28.12.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовом про стягнення з ОСОБА_1 199 362,11 грн. безпідставно отриманих коштів згідно платіжного доручення № 29 від 20.12.2019 задоволено повністю.
30.04.2021 Господарським судом Харківської області було видано наказ про стягнення з ОСОБА_1 а користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 199362,11 грн., витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом у сумі 2990,43 грн. та за звернення з апеляційною скаргою у сумі 4485,65 грн. Сума стягнення (всього): 206838,19 грн.
04.06.2021 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця ВО Харківської області Цимбала Сергія Володимировича (вх. №13087) в якій скаржник просить суд :
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. в межах виконавчого провадження ВП № 65423335 щодо не зняття арешту із рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), відкритого в АТ КБ “ПриватБанк” на ім'я ОСОБА_1 та призначеного для перерахування пенсії.
Зобов'язати приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. усунути допущені порушення та поновити порушене право ОСОБА_1 .
Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покласти на приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В.
07.06.2021, на виконання приписів ч. 2 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, телефонограмою було повідомлено приватного виконавця про надходження скарги боржника.
Розгляд скарги було призначено на 14.06.2021.
Виконавцем було надано відзив на скаргу боржника (вх. №13556 від 09.06.2021) в якому він вважає доводи скарги безпідставними та просить відмовити в її задоволенні.
Представник позивача (стягувача) в судовому проти скарги заперечував.
Представник скаржника у судовому засіданні 14.06.2021 надав пояснення по суті скарги, підтримав її та просив задовольнити.
Приватний виконавець в судовому засіданні проти скарги заперечував.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на наступне.
13.05.2021, керуючись положенням ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець на підставі заяви стягувача при примусовому виконанні наказу № 922/2344/20 виданим 30.04.2021 Господарським судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 199 362,11 грн, витрат по сплаті судового збору за зверненням з позовом у сумі 2 990,43 грн та за звернення з апеляційною скаргою у сумі 4 485,65 грн, а всього 206 838,19 грн виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим провадженням, якій обліковується в Автоматизованої системи виконавчого провадження під № 65423335.
13.05.2021, на підставі положення ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 20 684,00 грн.
13.05.2021р. керуючись положенням ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 приватний виконавець виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження» у розмірі 569,00 грн.
13.05.2021р. керуючись ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець направив рекомендованою кореспонденцією постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника: АДРЕСА_2 .
14.05.2021р. керуючись ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 228 091,19 грн та вищевказані постанови були направлені на виконання до банків.
Згідно електронної відповіді від 14.05.2021 обігу між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Автоматизованої системи виконавчого провадження у боржника на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови та арешт накладений.
14.05.2021р. керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 3.10 глави 3 "Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці", затвердженою Правлінням Національного банку України від 14.07.2006 № 267, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за №935/12809 (із змінами) приватним виконавцем була направлена вимога про надання відкритих рахунків боржника в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та залишків коштів по цім рахункам.
Згідно відповіді від 13.05.2021 на запит приватного виконавця до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії боржник перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Шевченківському районі м. Харкова та отримує пенсію.
20.05.2021р. керуючись ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та вищевказана постанова була направлена на виконання до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
В обґрунтування своєї скарги, боржник посилається на те, що рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ), на який було накладено арешт, призначений виключно для виплати пенсії ОСОБА_1 , грошові кошти, які надходять на нього, мають цільове призначення платежу «Виплати Пенсійного Фонду, пенсія».
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Суд зазначає, що належних доказів того, що цільовим призначенням рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ), на який було накладено арешт, є виключно для виплати пенсії ОСОБА_1 , скаржником не надано, як не було їх надано й приватному виконавцю при зверненні до останнього з заявою про зняття арешту з цього рахунку.
Суд звертає увагу, що рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 № 492.
Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Саме тому, що немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні».
Якщо ж цей рахунок було відкрито виключно для зарахування цільових надходжень, то саме банк мав повернути без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.
А тому, суд вважає, що приватним виконавцем були дотримані норми закону при накладенні арешту на кошти боржника, та незняття такого арешту, за умови відсутності у виконавця відомостей щодо цільового призначення рахунку не є порушенням з боку останнього.
Частиною 2статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно вимог частини 1статті 18 Господарського процесуального кодексу Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтями 1,5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини 3статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом 2 частини 2статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 4статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З аналізу вищевикладеного слідує, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2021 року у справі № 756/1927/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 905/361/19.
З огляду на вищевикладене, твердження скаржника, про те, що не може бути накладений арешт на його поточний рахунок, а якщо він накладений, то підлягає зняттю не приймаються судом, оскільки саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому з наданих до скарги документів, також, не вбачається, що рахунок, з якого просив зняти арешт боржник, має виключно цільове призначення для нарахування пенсії. Із наданих до скарги документів, не вбачається, що зазначений рахунок відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Частинами 1, 2, 3статтею 343 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене, та те що докази у підтвердження, що відповідний рахунок використовується із спеціальним режимом використання до суду не надано, та не було надано таких доказів приватному виконавцю під час звернення до нього з заявою про зняття арешту, суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 (вх. № 13087 від 04.06.2021 року).
Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
З огляду на вищевикладене, розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги в порядку статті 344 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється, оскільки нормами Закону України «Про судовий збір» не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов'язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено, а витрати скаржника підлягають залишенню на ньому.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 232-234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні скарги ОСОБА_1 (вх. № 13087 від 04.06.2021 року) відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею - 14.06.2021 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в цій частині, подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 14.06.2021.
Суддя С.А. Прохоров
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.