25 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 159/898/21 пров. № А/857/9123/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В.
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 05 квітня 2021 року у справі №159/898/21 (головуючий суддя Логвинюк І.М., час ухвалення 17 год. 20 хв., м. Ковель) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ДПО18 № 666097 від 16.01.2021, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням від 05 квітня 2021 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області у задоволенні позову відмовив повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що відповідач неправильно зазначив підставі притягнення до адміністративної відповідальності, зазначивши п. 22 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМ України №30 від 18.01.2001, оскільки такий передбачає, що на великогабаритному транспортному засобі, довжина якого з вантажем або без нього перевищує 22 метри, позаду встановлюється розпізнавальний знак «Довгомірний транспортний засіб». Натомість описуючи вчинене адміністративне правопорушення в оскаржуваній постанові, відповідач вказав на порушення особливих умов руху транспортного засобу, а саме - рух по слизькому дорожньому покриттю (ожеледиця).
Крім того, вважає, що відповідні погодні умови на час керування позивачем транспортним засобом не підтверджені належними доказами.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №666097 від 16.01.2021, на 382 км + 400 м а/д М - 07 Київ - Ковель - Ягодин позивач о 08 год. 57 хв. 16.01.2021, керуючи транспортним засобом з причіпом, перевозив вантаж, а саме - комбайн, що належить до категорії великогабаритних, великовагових т/з, при цьому порушив особливі умови руху, оскільки рухався під час погіршення погодних умов, по слизькому дорожньому покриттю (ожеледиця), чим порушив вимоги п.22 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів дорогами, вулицями та залізничними переїздами та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132 - 1 КУпАП. Копія оскаржуваної постанови вручалась позивачеві, однак він від підпису відмовився. Є дані про надіслання особі копії оскаржуваної постанови поштовим зв'язком. До оскаржуваної постанови є додаток - відео з автореєстратора № ДН 4229, з мобільного телефону - відео.
Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що в даному випадку дійсно мало місце та є доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, вина позивача у його вчиненні є повністю доведена, а дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 1 статті 132-1 КУпАП передбачено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18 січня 2001 року затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила №30).
Пунктом 4 Правил №30 установлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Пунктом 15 Правил №30 передбачено, що водіям великогабаритних та великовагових транспортних засобів забороняється рухатися в умовах туману, ожеледиці, снігопаду та в інших умовах недостатньої видимості.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач під час руху великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами мав відповідний дозвіл уповноваженого підрозділу Національної поліції №2021-13008901-51НГ від 06.01.2021 на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в період з 12.01.2021 по 22.01.2021 (а.с.6).
В дозволі зазначені особливі умови про те, що рух під час погіршення погодних умов (туман, сильні опади, ожеледиця, снігопад тощо) заборонено.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 16.01.2021 о 08 год. 57 хв., здійснював перевезення великогабаритного вантажу по автомобільній дорозі автодороги М07 Київ - Ковель - Ягодин, 382-400 м, водій керував транспортним засобом по слизькому дорожньому покриттю (ожеледиця).
У графі 7 оскаржуваної постанови зазначено докази, на підставі яких поліцейський дійшов висновку про існування ожеледиці на вказаному вище відрізку дороги, а саме: відео з автореєстратора № НОМЕР_1 , з мобільного телефону.
Проте колегія суддів погоджується з апелянтом, що надані відео відтворюють суперечку позивача з поліцейським щодо відсутності в останнього доказів на підтвердження підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Крім того, на відео видно розчищене дорожнє покриття та рух інших автомобілів. Відтак, такі докази не підтверджують погіршення погодних умов та ожеледицю.
Крім того, надана відповідачем довідка Волинського обласного центру з гідрометеорології від 25.05.2021 підтверджує, що на ділянці автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин (стаціонарний пост «Маневичі») після снігопадів 14-15 січня та вночі 16 січня спостерігалися ожеледиця та сніговий накат. Натомість позивач рухався вказаною вище автодорогою не вночі 16 січня, а зранку.
Крім того, вказана довідка датована 25.02.2021, та на час винесення спірної постанови відповідач нею не керувався.
Відповідач не надав суду жодних інших доказів, на підставі яких він дійшов висновку, що 16.01.2021 на вказаній ділянці автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин буда ожеледиця.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач під час руху 16.01.2021 о 08 год. 57 хв., на 382 км автодороги Київ-Ковель-Ягодин не допустив порушень Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30 , оскільки судом апеляційної інстанції не здобуто доказів того, що 16.01.2021 на вказаній ділянці спостерігалася ожеледиця, а отже, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, слід зазначити, відповідно до п. 4, 7 «Порядку тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування», що затверджений Постановою КМ Укоаїни №879 від 27.06.2007, у разі надходження інформації про виникнення небезпечних умов на ділянці автомобільної дороги уповноважені підрозділи Національної поліції і дорожні підприємства, що обслуговують зазначену ділянку, вживають заходів для перевірки інформації, повідомляють уповноважені підрозділи Національної поліції, відповідні територіальні органи Укртрансбезпеки та служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі, які приймають рішення про обмеження або заборону руху на такій ділянці відповідних категорій транспортних засобів, підрозділи ДСНС, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші заінтересовані органи.
Про виникнення на ділянках автомобільних доріг небезпечних умов, унаслідок яких рух транспортних засобів обмежується або забороняється більш як на годину, служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі повідомляють керівництву Укравтодору та місцевим органам самоврядування.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано суду доказів того, що рішення службою автомобільних доріг щодо введення режиму обмеження/заборони руху 16.01.2021 автомобільною дорогою Київ-Ковель-Ягодин приймалося.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, з чим не погоджувався відповідач, останній зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що такий обов'язок суб'єктом владних повноважень не виконано.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, не доведена, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 666097 від 16.01.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку щодо доведеності вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В силу приписів ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Подаючи позовну заяву та апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в загальній сумі 1135 грн. 00 коп., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду від 05 квітня 2021 року у справі №159/898/21 та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №666097 від 16.01.2021 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (вул. Залізнична 15, м. Луцьк, Волинська область, 43005) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 коп. понесених судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
В. В. Гуляк
У зв'язку з перебування судді Гуляка В.В. у черговій відпустці з 31 травня до 13 червня 2021 року включно постанова в повному обсязі складена та підписана 14 червня 2021 року.