14 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/14707/20 пров. № А/857/4925/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Обрізка І.М.,
Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Ковальчук В.Д.), ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м.Луцьку 09 грудня 2020 року у справі №140/14707/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
07.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №204120/2020/000284/2 та №204120/2020/00285/2 від 10.09.2020.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору (основним методом), зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості, при цьому, надані висновки експерта підтверджують митну вартість та ціну задекларованих товарів. Суд першої інстанції вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Суд першої інстанції зазначив, що доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять та дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена в оскаржуваних рішеннях.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Поліська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що подані Товариством документи містять розбіжності щодо дати складання, вартості товару та сум оплати. Скаржник вказує, що висновки експерта від 09.09.2020 Товариством до митного оформлення не подавались, та що експертом встановлено, що ринкова вартість ввезеного товару на 50% вища за заявлену ТОВ «Волиньспецгруп» до оформлення. Скаржник вказує, що Товариство не надало витребуваних митним органом документів, та що позивач свідомо відмовився вчиняти будь-які дії щодо підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованих товарів. Скаржник звертає увагу, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а тому мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару. Скаржник вказує, що Товариство не надало додаткових документів, що свідчили б про вартість товарів, реквізити інвойсів за якими здійснено поставку та платіжних документів на суму поставки, а тому у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в силу приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку із перебуванням судді-доповідача у навчальній та черговій відпустках в період з 25.05.2021 по 13.06.2021 включно, апеляційна скарга розглянута у перший робочий день судді-доповідача, тобто фактично у межах строків, визначених статтею 309 КАС України.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуване рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2020 між ТОВ «Волиньспецгруп» (Покупець) та фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) (Продавець) укладено контракт №01/06/2020, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується постачати товари на адресу ТОВ «Волиньспецгруп» на умовах СРТ Луцьк (Incoterms2010) відповідно до інвойсів, ціна товару встановлюється в злотих і вказується в рахунках-фактурах, (інвойсах). Відповідно до пункту 3.1 Контракту №01/06/2020 Покупець зобов'язується провести 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленому продавцем товару, який є предметом Контракту.
На виконання умов вказаного контракту №01/06/2020 від 12.06.2020 Товариство 07.09.2020 через декларанта ОСОБА_1 до митного оформлення подано МД №UA204120/2020/080588 на товари за кодом 6203433100 згідно з УКТ ЗЕД «Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон (80% поліестер; 20% бавовна; граматура 260г/м2): X-FORECO-В SBP46 - 20шт; X-FORECO-B SBP48 - 60шт; X-FORECO-B SBP50 - 80шт; X-FORECO-B SBP52 - 80шт; X-FORECO-B SBP56 - 20шт; X-FORECO-B SBP58 - 20шт; X-FORECO-B SBP60 - 20шт; X-FORECO-B SBP62 - 20шт. Торговельна марка - немає даних. Виробник: нема даних, EU» і за кодом 6401929000 «Водонепроникне взуття з підошвою та верхом з гуми або пластмаси. Взуття, що закриває щиколотку, але не закриває коліно по типу чобіт: Професійне взуття, верх та низ виготовлені з ПВХ: BFPCV13157_B42 - 10пар; BFPCV13157_B43 - 5пар; BFPCV13157_B44 - 10пар; BFPCV13157 B45 - 5пар; BGREENER_Z44 - 10пар; BGREENER_Z45 - 10пар; BGREENER_Z46 - 10пар. Виробник: немає даних, EU Торгова марка: немає даних».
08.09.2020 ТОВ «ВОЛИНЬСПЕЦГРУП» через декларанта ОСОБА_1 до митного оформлення подано МД №UA204120/2020/080992 на товари за кодом 6116102000 згідно з УКТ ЗЕД «Рукавички робочі трикотажні просочені або покриті гумою: Захисні рукавички X-RECODRAG_SBXL - 9600пар, 80 картонних коробок. Рукавички захисні, виготовлені з трикотажу, покриті гумою з пористою структурою, розміром XL Торговельна марка-Reis. Виробник: Reis, EU».
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA204120/2020/080588 від 07.09.2020 митної вартості товару та обраного методу визначення такої, разом з декларацією декларантом надано митному органу документи на підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №20-DEX/0333 від 02.09.2020; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) б/н від 04.09.2020; банківський платіжний документ, що стосується товару №P2009048759003 від 04.09.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/06/2020 від 12.06.2020; декларацію-інвойс, складену експортером №20-DEX/0333 від 02.09.2020; копію митної декларації країни відправлення №20PL301010E0854340 від 04.09.2020.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA204120/2020/080992 від 08.09.2020 митної вартості товару та обраного методу визначення такої, разом з декларацією декларантом надано митному органу документи на підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, а саме: рахунок-фактуру №20-DEX/0268 від 14.08.2020; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) б/н від 04.09.2020; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003400-0294 від 29.07.2020; банківський платіжний документ, що стосується товару №P2009048759003 від 04.09.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/06/2020 від 12.06.2020; декларацію-інвойс, складену експортером №20-DEX/0268 від 14.08.2020; акт б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 07.09.2020, акт б/н від 07.09.2020 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або їх втрату; копію митної декларації країни відправлення №20PL301010E0854307 від 03.09.2020.
При перевірці документів, поданих з митною декларацією №UA204120/2020/080588 від 07.09.2020 митним органом встановлено розбіжності у документах, а саме: наданий лист б/н від 09.2020 неможливо поширити на заявлену партію товарів, оскільки вказані реквізити контракту (01/05/2020) не відповідають поданому до митного оформлення (01/06/2020); наданий лист б/н від 09.2020 не містить дати складання; надана цінова пропозиція б/н не містить відомостей про комерційні умови поставки та не містить відомостей про термін дії.
Декларанту запропоновано додатково надати: 1) виписку з бухгалтерської документації що формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для незалежного кола покупців, що можливо розповсюдити на заявлену партію товару; 4) контракт 01/05/2020. Також запропоновано декларанту подати наявні у нього додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При перевірці документів, поданих з митною декларацією №UA204120/2020/080992 від 08.09.2020 митним органом встановлено розбіжності у документах, а саме: наданий лист б/н від 09.2020 неможливо поширити на заявлену партію товарів, оскільки вказані реквізити контракту (01/05/2020) не відповідають поданому до митного оформлення (01/06/2020); наданий лист б/н від 09.2020 не містить дати складання; надана цінова пропозиція б/н не містить відомостей про комерційні умови поставки та не містить відомостей про термін дії; вага брутто, зазначена в CMR б/н від 04.09.2020, експортній декларації №20PL301010Е0854307 від 03.09.2020 не відповідає вазі, зазначеній в графі 35 МД (450 кг -807,2 кг); ціна товару, зазначена в експортній декларації №20PL301010E0854307 від 03.09.2020 - 11657 zl не відповідає ціні товару, зазначеній в графі 42 МД - 12096,00 zl.
Декларанту запропоновано додатково надати: 1) виписку з бухгалтерської документації що формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для незалежного кола покупців, що можливо розповсюдити на заявлену партію товару; 4) контракт 01/05/2020. Також запропоновано декларанту подати наявні у нього додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листами від 10.09.2020 №54070 та №54238 Товариство повідомило Поліську митницю Держмитслужби, що надало усі наявні документи, тоді як із листа митниці не вбачається підстав для надання витребуваних документів, а також не вбачається, які складові митної вартості необхідно підтвердити. Зазначено, що специфікація виробника товару для належного кола покупців не передбачена даною нормою, що є перевищенням наданих митниці повноважень. Що стосується інших документів, зокрема висновку про вартісні характеристики, прайс-листи, то такі документи надає та просить врахувати при митному оформленні. Що стосується контракту 01/05/2020, то повідомляє, що він помилково був зазначений у листі польської сторони, про що надає лист підтвердження продавця про таку описку. У випадку коригування митної вартості просить надати декларанту письмове обґрунтування такого коригування. Товариство просило завершити митне оформлення по МД №UA204120/2020/080588 від 07.09.2020 та МД №UA204120/2020/080992 від 08.09.2020 і випустити вантаж у вільний обіг.
10.09.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000285/2, відповідно до граф 30 якого митний орган визначив митну вартість товару «Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон (80% поліестер; 20% бавовна; граматура 260г/м2): X-FORECO-В SBP46 - 20шт; X-FORECO-B SBP48 - 60шт; X-FORECO-B SBP50 - 80шт; X-FORECO-B SBP52 - 80шт; X-FORECO-B SBP56 - 20шт; X-FORECO-B SBP58 - 20шт; X-FORECO-B SBP60 - 20шт; X-FORECO-B SBP62 - 20шт. Торговельна марка - немає даних. Виробник: нема даних, EU» в розмірі 10 992,77 PLN (замість 9 820,80 PLN, де вартість за одиницю товару складає 34,3524 PLN), а товару «Водонепроникне взуття з підошвою та верхом з гуми або пластмаси. Взуття, що закриває щиколотку, але не закриває коліно по типу чобіт: Професійне взуття, верх та низ виготовлені з ПВХ: BFPCV13157_B42 - 10пар; BFPCV13157_B43 - 5пар; BFPCV13157_B44 - 10пар; BFPCV13157 B45 - 5пар; BGREENER_Z44 - 10пар; BGREENER_Z45 - 10пар; BGREENER_Z46 - 10пар. Виробник: немає даних, EU Торгова марка: немає даних» в розмірі 3 091,72 PLN (замість 1 022,40 PLN, де вартість за одиницю товару складає 51,5287 PLN).
При цьому, у пункті 33 вказаного рішення зазначено, що при аналізі МД №UA204120/2020/80588 (довідковий номер 54070) та поданих до неї документів встановлено, зокрема: наданий лист б/н від 09.2020 неможливо поширити на заявлену партію товарів, оскільки вказані реквізити контракту (01/05/2020) не відповідають поданому до митного оформлення (01/06/2020); наданий лист б/н від 09.2020 не містить дати складання; надана цінова пропозиція б/н не містить відомостей про комерційні умови поставки та не містить відомостей про термін дії; додатково надана цінова пропозиція б/н однозначно не підтверджує вартості товару, оскільки не конкретизовані повні назви товару, а вказані загальні (скорочені) найменування; висновок судового експерта №67/220 від 09.09.2020 ОСОБА_2 характеризує товар по якісних характеристиках та ціновій інформації згідно поданих документів та по інтернет ресурсах. Інтернет джерела, на які посилається експерт, носять довідковий характер та не характеризують конкретно оцінюваний товар. Експертом проведена оцінка товару як майна з використанням методичних підходів: витратного, дохідного та порівняльного, що суперечить положенням ст.51 глави 8 МК України. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом: Товар №2 - митна декларація від 10.08.2020 №UA100060/2020/387631 - 9,11 USD/кг; Товар №3- митна декларація від 23.07.2020 №UA100310/2020/660554 - 9,11 USD/кг. Митну вартість імпортованих товарів МД № UA204120/2020/80588 (довідковий номер 54070) визначено на основі раніше визначених митницею рівнів митних вартостей з розрахунку: Товар №2 - 9,11 USD/кг; Товар №3 - 9,11 USD/кг. Числове значення митної вартості товару №2 становить 81128,84 грн., №3 - 22817,51 грн., або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - товару №2 - 10992 польських злотих, товару №3 - 3091,72 польських злотих.
Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів здійснено за МД від 10.09.2020 № №UA204120/2020/082498. Сума коштів, донарахованих відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2020 №UА204120/2020/000285/2 складає 4774,10 грн.
10.09.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000284/2, відповідно до граф 30 якого митний орган визначив митну вартість товару «Рукавички робочі трикотажні просочені або покриті гумою: Захисні рукавички X-RECODRAG_SBXL - 9600пар, 80 картонних коробок. Рукавички захисні, виготовлені з трикотажу, покриті гумою з пористою структурою, розміром XL Торговельна марка-Reis. Виробник: Reis, EU» в розмірі 17862,72 PLN (замість 12096,00 PLN, де вартість за одиницю товару складає 1,8607 PLN).
При цьому, у пункті 33 вказаного рішення зазначено, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією №UA204120/2020/080992 (довідковий номер 54238) містять розбіжності та неточності, зокрема: наданий лист б/н від 09.2020 неможливо поширити на заявлену партію товарів, оскільки вказані реквізити контракту (01/05/2020) не відповідають поданому до митного оформлення (01/06/2020); наданий лист б/н від 09.2020 не містить дати складання; надана цінова пропозиція б/н не містить відомостей про комерційні умови поставки та не містить відомостей про термін дії; вага брутто, зазначена в CMR б/н від 04.09.2020, експортній декларації №20PL301010Е0854307 від 03.09.2020 не відповідає вазі, зазначеній в графі 35 МД (450 кг -807,2 кг); ціна товару, зазначена в експортній декларації №20PL301010E0854307 від 03.09.2020 - 11657 zl не відповідає ціні товару, зазначеній в графі 42 МД - 12096,00 zl. Не надано додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом товару: МД від 18.08.2020 №UA204120/2020/070318 - 6,51 USD/кг. Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей: митна декларація від 18.08.2020 №UA204120/2020/070318 - 6,51 USD/кг. Числове значення митної вартості становить 131714,33 грн. або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 17 862,72 Zl.
Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів здійснено за МД від 10.09.2020 №UA204120/2020/082499.
Вважаючи вказані рішення про коригування митної вартості ввезеного товару протиправними, такими, що підлягають скасуванню, Товариство звернулось із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16).
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що митна вартість ввезеного товару визначена Товариством за першим методом - за ціною договору.
У відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі митним органом зазначено, що до митного оформлення митниці подано інвойс (код документа « 0380») з датою складання 14.08.2020 №20-DEX/0268, а відповідно до експортної МД Республіки Польща (з перекладом) у графі документи зазначено інвойс (код документа « 0380») №20-DEX/0268 від 03.09.2020. Також заявлено вартість товару у сумі 12 096 злотих, а відповідно до експортної МД Республіки Польща (з перекладом) 11 657 злотих (у перекладі ціна відсутня). Подані до митного оформлення CMR не зареєстровані (не мають номерів), не містять відбитків штампів органів Республіка Польща, а у графі 16 «Перевізник» зазначено «Волиньспецгруп» та номерний знак автомобіля з українськими реєстраційними даними. Наданим платіжним дорученням від 04.09.2020 позивачем перераховано контрагенту 42 256,6 злотих, у той час як згідно поданих інвойсів сума до оплати складала 31 213,20 злотих. Надані позивачем до митного оформлення листи продавця інформували митницю про експорт товарів згідно з Контрактом від 04.05.2020 №01/05/20 (який до оформлення не подано).
При цьому, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №UA204120/2020/080588 (довідковий номер 54070) митним органом встановлено, що: наданий лист б/н від 09.2020 неможливо поширити на заявлену партію товарів, оскільки вказані реквізити контракту (01/05/2020) не відповідають поданому до митного оформлення (01/06/2020); наданий лист б/н від 09.2020 не містить дати складання; надана цінова пропозиція б/н не містить відомостей про комерційні умови поставки та не містить відомостей про термін дії.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №UA204120/2020/080992 (довідковий номер 54238) митним органом встановлено, що: наданий лист б/н від 09.2020 неможливо поширити на заявлену партію товарів, оскільки вказані реквізити контракту (01/05/2020) не відповідають поданому до митного оформлення (01/06/2020); наданий лист б/н від 09.2020 не містить дати складання; надана цінова пропозиція б/н не містить відомостей про комерційні умови поставки та не містить відомостей про термін дії; вага брутто, зазначена в CMR б/н від 04.09.2020, експортній декларації №20PL301010Е0854307 від 03.09.2020 не відповідає вазі, зазначеній в графі 35 МД (450 кг -807,2 кг); ціна товару, зазначена в експортній декларації №20PL301010E0854307 від 03.09.2020 - 11657 zl не відповідає ціні товару, зазначеній в графі 42 МД - 12096,00 zl.
Таким чином, скаржник вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару від 10.09.2020 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими, не підлягають скасуванню.
Статтею 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що за результатом проведених відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедур консультацій з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Частинами 4-5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів «a» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість», визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Згідно з частинами 1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що у листах до митного органу від 10.09.2020 № 54238, №54070 Товариство повідомило про наявність описки у листі фірми ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) б/н від 09.2020 щодо зазначення контракту 01/05/2020.
На підтвердження допущеної описки Товариство надало митному органу та суду листи фірми ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) б/н від 07.09.2020 та від 09.09.2020, в яких зазначено, що в попередньому листі б/н від 09.2020 допущено ряд помилок: невірно вказаний номер контракту (фразу: 04.05.2020 року між ОСОБА_1 та фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) було укладено Контракт №01/05/2020, замінено на фразу: 12.06.2020 року між ТзОВ «Волиньспецгруп» та фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) було укладено Контракт №01/06/2020.); а також фразу «По вказаних інвойсах ТзОВ «Волиньспецгруп» на виконання умов п.3.1, 3.2 Контракту №01/05/2020 від 04.05.2020 здійснило передоплату в безготівковому порядку на банківський рахунок даної фірми в повному об'ємі в сумі, зазначеній у вищевказаних інвойсах замінено на фразу: По вказаних інвойсах ТзОВ «Волиньспецгруп» на виконання умов п.3.1, 3.2 Контракту №01/06/2020 від 12.06.2020 здійснила передоплату в безготівковому порядку на банківський рахунок даної фірми в повному об'ємі в сумі, зазначеній у вищевказаних інвойсах. Також вказано, що згідно з вказаного контракту фірма ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) реалізувала товари в адресу ТзОВ «Волиньспецгруп» на умовах CPT Луцьк згідно інвойсів №20-DEX/0268 від 14.08.2020, №20-DEX/0333 від 02.09.2020 по ціні, зазначеній в інвойсах. Ціни, вказані у цих інвойсах не змінювалися.
На підтвердження передоплати за поставлений товар позивач надав митному органу та суду банківський платіжний документ №P2009048759003 від 04.09.2020, що стосується оплати за товари, вказані у інвойсах №20-DEX/0268 від 14.08.2020, №20-DEX/0333 від 02.09.2020, відповідно до умов Контракту №01/06/2020 від 12.06.2020 про попередню оплату за товар, а також у інвойсі №20-DEX/0333, який не є предметом дослідження у даній справі, загальна сума 42 456,6 PLN.
При цьому, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс, в редакції 2010 року) умови поставки CPT означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.
В межах спірних правовідносин таким пунктом призначення відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вказано м. Луцьк, витрати на транспортування товару до вказаного пункту призначення покладаються на продавця, а тому такі включені в ціну товару.
У зв'язку з цим аргументи скаржника щодо відсутності в наданих митному органу цінових пропозиціях ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) від 03.08.2020 ТзОВ «Волиньспецгруп» до контракту №01/06/2020 відомостей про комерційні умови поставки, на переконання суду апеляційної інстанції, є безпідставними. До того ж, умови поставки CPT Луцьк також відображені у поданих інвойсах.
Щодо відсутності у цінових пропозиціях ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) від 03.08.2020 конкретизованих повних назв товару, а вказівки лише загальних (скорочених) найменувань, то суд апеляційної інстанції зауважує, що повні найменування товару містяться в інвойсах №20-DEX/0333 від 02.09.2020 та №20-DEX/0268 від 14.08.2020 із зазначенням вартості за одиницю товару, що співпадає з вартістю, вказаною в ціновій пропозиції.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані митному органу інвойси як документи, які супроводжують переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказують їх вартість та дозволяють ідентифікувати такі, містять інформацію про дату продажу, назву ввезених товарів, назви та реквізити фірм продавця і покупця, скріплені підписом представника продавця.
Щодо невідповідності ваги брутто, зазначеної в CMR б/н від 04.09.2020, експортній декларації №20PL301010E0854307 від 03.09.2020, вазі, зазначеній в графі 35 МД №UA204120/2020/080992 від 08.09.2020 (450 кг - 807,2 кг), то помилковість зазначення такої інформації підтверджується актом №б/н від 07.09.2020 про невідповідність товарів відомостям, зазначеним в документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, відповідно до якого вірною вага брутто товару є 807,2 кг.
Також у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000284/2 від 10.09.2020 зазначено, що ціна товару, зазначена в експортній декларації №20PL301010E0854307 від 03.09.2020 - 11657 zl не відповідає ціні товару, зазначеній в графі 42 МД - 12096,00 zl, однак суд апеляційної інстанції зазначає, що задекларована позивачем сума митної вартості у МД №UA204120/2020/080992 від 08.09.2020 є більшою, ніж вказана у експортній декларації, що виключає заниження Товариством митних платежів з цих підстав.
Відповідно до пункту 7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.
Проте, відповідач не надав суду жодного належного доказу, який би спростував зміст наданих Товариством документів, щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем імпортованого товару та отримання або не отримання від позивача коштів за вказаний товар.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною 7 статті 58 МК України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
Отже, квитанція або платіжне доручення підтверджують факт переказу певної суми коштів, а тому навіть у випадку ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення, достовірність інших доказів, які прямо вказують на митну вартість товару, не може ставитись під сумнів.
При цьому, положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Згідно з положеннями розділу 5 вказаних Методичних рекомендацій під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; - спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; - інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; - інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; - інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація отримана з мережі Інтернет.
Як зазначено у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару за основу для обрахунку митної вартості ввезених позивачем товарів взято інформацію щодо вартості згідно з МД від 18.08.2020 №UA204120/2020/070318 - 6,51 USD/кг, МД від 10.08.2020 №UA100060/2020/387631 - 9,11 USD/кг; МД від 23.07.2020 №UA100310/2020/660554 - 9,11 USD/кг.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).
Саме таке регулювання спірних правовідносин покладено в основу правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2019 року у справі №825/648/17 та у постанові від 09 вересня 2020 року (справа №400/3133/18).
Проте, скаржник не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що, в свою чергу, не дозволяє суду апеляційної інстанції встановити умови формування ціни на імпортовані товари.
У оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено лише дати та номери митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, а тому такі рішення не можуть вважатись обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України з урахуванням правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що не наведення у рішенні про коригування митної вартості обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, розглядається Верховним Судом як самостійна підстава для скасування таких рішень у постановах від 21 грудня 2018 року (справа №815/1670/17), від 10 червня 2020 року (справа №1.380.2019.004752).
Щодо зауважень скаржника до змісту наданих позивачем експертних висновків №67/2020 від 09.09.2020, №66/2020 від 09.09.2020, то достовірність наведених в таких висновках відомостей не спростована скаржником ні під час судового розгляду у суді першої інстанції, ні документами, наданими суду апеляційної інстанції.
Про надання таких висновків митному органу зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів від 10.09.2020 №UA204120/2020/000285/2, а також у листах Товариства від 10.09.2020 №54238 і №54070, що дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку про подання таких до прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.
Щодо вартості товару, зазначеної у висновках, то суд апеляційної інстанції зауважує, що при проведенні товарознавчого дослідження за заявами Товариства враховано як цінові пропозиції на ринку Польщі, середнє значення вартості пропозиції, так і коригувальний коефіцієнт в розмірі 20% - знижка оптова.
Водночас, сторони вільні в формуванні цін на товари за взаємним погодженням, виходячи з кон'юнктури ринку, якості і споживчих властивостей продукції, ступеня новизни товару і його корисності, співвідношення попиту та пропозиції, враховуючи необхідність отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючий орган, визначаючи необхідним до застосування одного із другорядних методів визначення митної вартості товарів, спирався виключно на аргументи, які при їх системному аналізі не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу. Неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товарів призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товарів. Як наслідок, скаржником порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на митний орган обов'язків.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №204120/2020/000284/2 та №204120/2020/00285/2 від 10.09.2020.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішень відповідача про коригування митної вартості товару, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №140/14707/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді І. М. Обрізко
С. М. Шевчук