09 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3160/20 пров. № А/857/7627/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кушнерика М. П., Пліша М. А.,
з участю секретаря судового засідання - Михальської М. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі № 260/3160/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у м.Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Плеханова З. Б.,
час ухвалення рішення - 02.03.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - 11.03.2021 року,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" звернулося в суд з позовом до відповідачів- Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у м.Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" в частині визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 10 лютого 2020 року № 0000823207, № 0000833207, № 0130550405 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що суд першої інстанції в порушення п.13 ч.9 ст.171 КАС України з дня отримання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду повинен був залишити цей позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в частині обгрунтування поважності пропуску строку на подання позову. Звертає увагу, що на момент звернення до суду - 22 вересня 2020 року діючою була практика Верховного Суду, якою було визначено більш тривалі строки на звернення до суду з метою оскарження рішень контролюючих органів (три місяці з дня отримання оскаржуваного рішення). Крім того, вказує на те, що у зв'язку із введенням карантину всі працівники підприємства були переведені на дистанційну роботу, та з огляду на значний обсяг матеріалів позовної заяви, зумовило невчасне подання позову, що є поважними причинами його пропуску. З урахуванням наведеного, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідачі - Головне управління ДПС у м.Києві та ДПС України скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначають, що в апеляційній скарзі не міститься обгрунтованих доводів, які б спростували правильність висновків суду першої інстанції, покладених в основу оскаржуваної ухвали. Вважають, що позивачем не доведено обставини, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Звертають увагу на останню практику Верховного Суду, де зазначено про місячний строк оскарження податкових повідомлень-рішень. Таким чином, просять оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача - Твердохліб І. Ю. в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідачів - Кремер Л. Ю. в судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги позивача, і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду в частині оскаржених податкових повідомлень-рішень виходив з того, що позивачем подано до суду позовну заяву із пропуском спеціального місячного строку звернення до суду та наведені позивачем причини його пропуску не є поважними.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Ч.2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Ст.56 Податкового кодексу України передбачає, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження у цій справі.
21 лютого 2021 року відповідачем - ДПС України подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 лютого 2020 року №0000823207, №0000833207, №0130550405 на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України у зв'язку з тим, що такий подано з пропуском місячного строку.
Як вбачається із поданого відповідачем - ДПС України клопотання, представник відповідача клопотав про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку подання позовної заяви про оскарження ППР, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження із посиланням на висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, що викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржені податкові повідомлення-рішення були прийняті 10 лютого 2020 року та оскаржені в адміністративному порядку.
Так, рішення ДПС України №16925/6/99-00-08-05-05-06 щодо ППР від 10 лютого 2020 року №0000823207, №0000833207 прийнято 22 травня 2020 року, отримано позивачем 23 червня 2020 року, тобто процедура адміністративного оскарження ППР від 10 лютого 2020 року № 0000823207, від № 0000833207 була завершена.
Щодо строку на оскарження ППР від 10 лютого 2020 року № 0130550405, то процедуру адміністративного оскарження було завершено лише 19 червня 2020 року (дата отримання) рішення ДПС України від 19 травня 2020 року №16523/6/99-00-08-05-05-06.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду позивач звернувся 22 вересня 2020 року вих №303.
Зі змісту постанови від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, на яку покликався відповідач, Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, в якій, вказувалось, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Вказав, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що Верховним Судом у справі №500/2486/19 також зауважено, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Необхідно також зауважити, що станом на час звернення позивача до суду із цим позовом 22 вересня 2020 року була актуальною позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 25 жовтня 2019 року у справі №640/20569/18, де була сформована практика щодо тримісячного строку звернення до суду, яку було враховано судом першої інстанції при відкритті провадження.
Відповідно, на момент подачі позовної заяви ТОВ "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" не міг очікувати, що буде сформовано позицію, відповідно до якої строк на звернення до суду для оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження буде скорочено, тобто необхідно у спірних правовідносинах дотримуватися принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на незначний проміжок часу від моменту завершення процедури оскарження до моменту подання позову.
Також, колегія суддів вважає за необхідне врахувати і ту обставину, що Розділом VI Прикінцеві положення КАС України (яка діяла на час звернення з позовом у суд) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув на вказані обставини уваги, не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду в цій частині, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду у частині оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Доводи апелянта колегія суддів вважає підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду у відповідній частині, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі № 260/3160/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді М. П. Кушнерик
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року.