“17” травня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
за участю :
представника позивача ПодружкоВ.М.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ялтинської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АРК, - про знесення об'єкту самочинного будівництва ,
2 лютого 2007 року представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради звернувся до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства і остаточно просить суд :
- Зобов'язати ОСОБА_4 знести самочинно споруджені гаражі із надбудовою 6 поверхів і мансарди, які розташовані в районі будинку АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу і затвердженого проекту.
У судовому засіданні представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на підставі довіреності Подружко В.М. наполягав на задоволенні позовної заяви із вказаних підстав, посилаючись як на правову підставу позову на ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, у судове засідання також не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
За таких обставин, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних доказів за відсутності відповідача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, заочно з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 145 Конституції України встановлено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Право органу місцевого самоврядування на позов про проведення перебудови або знесення нерухомого майна у відповідністю з ч. 7 ст. 376 ЦК України визначається обсягом та змістом його повноважень, які встановлені Конституцією України, Земельним кодексом України і Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, з урахуванням положень п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання Виконавчого комітету Ялтинської міської ради належать, зокрема, повноваження з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, а також зі здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій і т.ін. Аналогічні за змістом повноваження виконавчих органів міських рад встановлені ст. 14 Закону України «Про основи містобудування».
Основним об'єктом захисту за статтею 376 ЦК України загалом є право на земельну ділянку, на якій без відповідного дозволу чи належним чином затвердженого проекту здійснено самочинне будівництво. Застосування такого способу захисту як знесення нерухомого майна окремо з підстав ч. 7 ст. 376 ЦК України за своєю природою засноване на правах власника чи користувача відповідної земельної ділянки, походить від права на захист права державної чи комунальної власності на земельну ділянку і ґрунтується на повноваженнях відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування з планування забудови територій, тобто коли будівництво здійснюється на відведеній земельній ділянці, за наявності відповідного дозволу і затвердженого проекту, але з певними порушеннями.
Виконавчий комітет Ялтинської міської ради має право на позов про знесення нерухомого майна тільки з підстав ч. 7 ст. 376 ЦК України саме як виконавчий орган міської ради, яка здійснює управляння землями комунальної власності у межах м. Ялта.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Отже, знесення нерухомого майна за ч. 7 ст. 376 ЦК України можливо, якщо відповідач у справі здійснює будівництво на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, за наявності відповідного дозволу і проекту, тобто з законних підстав, коли по своїй суті будівництво не є самочинним, проте здійснюється (здійснено) з істотним порушенням певних будівельних норм і правил або з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб. Крім того, належить ураховувати, що передусім розглядові підлягають вимоги про проведення відповідної перебудови, а знесення нерухомого майна є застосовним тільки у випадку неможливості проведення перебудови або відмови особи, яка здійснює (здійснила) будівництво, від її проведення.
Слід відокремлювати правові підстави позовів про знесення самочинного нерухомого майна у відповідністю з ч. 4 ст. 376 ЦК України і про знесення на підставі ч. 7 ст. 376 ЦК України тієї нерухомості, яка споруджується з законних підстав, але з деякими відступленнями.
Разом з тим, звертаючись до суду, представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Подружко В.М. зазначених вимог закону не врахував.
Як убачається з єдиного наданого письмового доказу, яким є акт дотримання вимог містобудівного законодавства від 25 листопада 2009 року, ОСОБА_4 в районі будинку АДРЕСА_1 проводить будівельні роботи зі спорудження гаражів з надбудовою шістьох поверхів і мансардою.
Представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, незважаючи на відповідні роз'яснення суду змісту норм статті 376 ЦК України, не надав доказів щодо належності земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво (земельно-кадастрова інформація щодо розташування земельної ділянки, правового режиму, класифікації та якісної характеристики).
За таких обставин, будівництво, яке здійснюється ОСОБА_4, не має законних підстав і є самочинним, тому нерухоме майно не підлягає знесенню за ч. 7 ст. 376 ЦК України. З позовом про його знесення у відповідністю з ч. 4 ст. 376 ЦК України має звертатись особа, яка здійснює управління землями комунальної власності, - Ялтинська міська рада, а не її виконавчі органи, які відповідними повноваженнями не наділені.
Отже, суд встановив, що з позовом про знесення нерухомого майна звернувся неналежний позивач та з хибних правових підстав.
Дійшовши таких висновків, суд також звертає увагу й на те, що представник Виконкому Ялтинської міської ради не посилався на конкретні порушення будівельних норм і правил, які могли бути допущені при будівництві, і не зазначив, чи є вони істотними та чи не суперечить це суспільним інтересам або правам інших осіб.
Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності представника позивача, заочно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. 145 Конституції України, ч.ч. 1, 7 ст. 376 ЦК України, ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 14 Закону України «Про основи містобудування», ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовної заяви Виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ялтинської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АРК, - про знесення об'єкту самочинного будівництва - відмовити.
За письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, в порядку, передбаченому ст. ст. 228, 232 ЦПК України.
Роз'яснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача заочне рішення може бути переглянуто після розгляду заяви про перегляд заочного рішення судом першої інстанції.
Заочне рішення суду може бути також оскаржено позивачем у загальному апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з наступного дня після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, що передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.
СУДДЯ -