“15” квітня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
за участю :
прокурора Новожилової Т.М.
позивача ОСОБА_4
Представників ДМЗ «Санаторій «Білорусія» на підставі довіреностей Куденко О.В.
Ковальова І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Заступника прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_4 до Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» і Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського Сергія Олександровича про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і зміну умов трудового договору,
Заступник прокурора м. Ялта звернувся до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом у порядку цивільного судочинства в інтересах ОСОБА_4 і остаточно просить суд :
- Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 195-к від 24 червня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
- Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 196-к від 24 червня 2009 року «Про відсторонення від чергування лікаря ОСОБА_4.»;
- Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 73 від 12 серпня 2009 року «Про внесення доповнень до наказу № 195-к від 24 червня 2009 року»;
- Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 289-к від 18 вересня 2009 року «Про внесення доповнень та змін до наказу № 196-к від 24 червня 2009 року».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що зазначені акти є незаконними і порушують трудові права працівника Санаторію «Білорусія» ОСОБА_4, адже вона піддана дисциплінарній відповідальності безпідставно, і без її згоди змінені умови праці фактичним встановленням неповного робочого часу.
У судовому засіданні прокурор Новожилова Т.М. та позивачка ОСОБА_4 наполягали на задоволенні позову з викладених підстав.
Представники відповідача на підставі довіреностей Куденко О.В. і Ковальов І.П. проти позову заперечували, посилаючись на те, що лікар Санаторію «Білорусія» ОСОБА_4 була піддана дисциплінарному стягненню та відсторонена від обов'язків чергового лікаря за грубе порушення дисципліни при наданні медичної допомоги неповнолітній дитині, що призвело до її госпіталізації, порушення санітарно-епідеміологічного режиму санаторію.
Куденко О.В., яка обіймає посаду заступника директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» по медичній частині, не пояснила суду, у чому саме за конкретних обставин полягала неповнота або неправильність лікування, яка надавала ОСОБА_4
Відповідач Корчинський С.О. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Позивачка та представники відповідача не заявили у суді, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, тому не вирішувалося питання про їх допит як свідків згідно зі ст. 184 ЦПК України.
Вислухавши пояснення прокурора, позивачки, представників відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з таких підстав.
На підставі Наказу Головного лікаря Санаторію «Білорусія» Міністерства охорони здоров'я БРСР № 116 від 15 серпня 1990 року ОСОБА_4 була прийнята на роботу в Санаторій «Білорусія» з 15 серпня 1990 року лікарем-психотерапевтом.
Як убачається з Наказу № 103 від 15 червня 1993 року ОСОБА_4 була переведена на роботу лікаря-игларефлексотерапевта з 1 липня 1993 року.
З 1 березня 2004 року ОСОБА_4 переведена лікарем рефлексотерапевтом Санаторія «Білорусія» згідно штатного розкладу, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1.
На підставі Наказу Головного лікаря Санаторію «Білорусія» № 61-к від 1 березня 2007 року з 1 березня 2007 року ОСОБА_4 переведена на роботу лікаря рефлексотерапевта на 0.25 ставки и лікаря терапевта для чергувань на 0.75 ставки.
Наказом Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. за № 195-к від 24 червня 2009 року ОСОБА_4 була притягнута до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
Наказом № 73 від 12 серпня 2009 року до Наказу № 195 від 24 червня 2009 року були внесені зміни в частині формулювання підстав накладення дисциплінарного стягнення, із зазначенням того, що догана оголошена лікарю, яка здійснювала чергування 13 червня 2009 року ОСОБА_4, за грубе порушення посадових обов'язків, покладених на чергового лікаря при наданні медичної допомоги ОСОБА_8, 9 років, що призвело до погіршення стану здоров'я хворої, порушенню санітарно-епідеміологічного режиму у санаторії та наступної госпіталізації дитини.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1. догана;
2. звільнення.
Дисциплінарна відповідальність є наслідком невиконання працівниками обов'язків працювати чесно і сумлінно, своєчасно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП України).
При цьому, як встановлено ч. 1 ст. 140 КЗпП України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
З іншого боку, ст. 141 КЗпП України встановлюється обов'язок власника або уповноваженого ним органу правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Порушення власником або уповноваженим ним органу викладених вимог щодо забезпечення трудової дисципліни і створення несприятливих умов для праці та її правильної організації за будь-яких обставин виключає можливість застосування до працівника заходів дисциплінарної відповідальності.
Позивач ОСОБА_4 та представник Санаторію «Білорусія» Куденко О.В. у судовому засіданні у відповідністю зі статтею 61 ч. 1 ЦПК України визнали, що родина хворої ОСОБА_8 відпочивала у санаторії «Білорусія», а її інфекційне шлункове захворювання було викликано вживанням продуктів харчування, придбаних на території цієї установи.
Графіком чергувань лікарів Санаторію «Білорусія» на червень 2009 року, затвердженим директором санаторію Корчинським С.А. 15 травня 2009 року, встановлено, що ОСОБА_4 здійснювала чергування у Санаторію «Білорусія» як лікар-терапевт з 8 годин 00 хвилин 13 червня 2009 року і до 8 годин 00 хвилин 14 червня 2009 року. 12 червня 2009 року чергування здійснювали лікарі ОСОБА_10 і ОСОБА_11
Представники відповідача не оспорюють, що 11 червня 2009 року відпочиваюча ОСОБА_8 вживала придбану з рук на території санаторію черешню, а з 12 червня 2009 року вона гостро захворіла, коли чергування у санаторію здійснювала не ОСОБА_4, а іншій лікар.
Як убачається з медичної карти стаціонарного хворого № 950, 13 червня 2009 року, о 20 годин 25 хвилин була здійснена госпіталізація ОСОБА_8 до інфекційного відділення Міської лікарні № 1 м. Ялта з клінічним діагнозом сальмонельоз, викликаний сальмонелою гр. Д1. Причиною захворювання також вказано вживання придбаних на території санаторію продуктів харчування.
Отже, хвороба ОСОБА_8 виникла внаслідок вживання нею продуктів харчування, придбаних на території санаторію, тобто через недбале ставлення керівництва медичної установи до своїх завдань із забезпечення виконання санітарних правил та заборони торгівлі з рук у невстановлених для цього місцях.
Крім того, як убачається з акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту від 15 червня 2009 року (а.с. 13-14), були виявлені численні порушення санітарних норм на харчоблоці ДЗ УСП РБ «Санаторій «Білорусія», які полягали у відсутності сертифікатів якості, ветеринарно-експертних досліджень на продукти харчування, подвійній манкіровці тари тощо.
Представники відповідачів не надали доказів того, що за виниклих обставин та в існуючих умовах матеріально-технічного забезпечення обране ОСОБА_4 лікування не відповідало встановленим симптомам або було несвоєчасним. При цьому суд звертає увагу на те, встановивши погіршення стану хворої, вона своєчасно прийняла рішення про її госпіталізацію, а затримка з її перевезенням до інфекційного відділення була пов'язана передусім з первинною незгодою на це батьків та відсутністю у санаторії транспортних засобів, що також є наслідком неналежної організації діяльності установи.
Само по собі формулювання підстав накладення дисциплінарного стягнення у Наказах № 73 від 12 серпня 2009 року і № 195 від 24 червня 2009 року є некоректним, оскільки відповідальність за санітарно-епідеміологічне благополуччя на території медичної установи несе її керівництво, а рішення про госпіталізацію лікар приймає з урахуванням тяжкості та характеру захворювання, виходячи з конкретних обставин і має на це право у відповідністю з нормами Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та на підставі Посадової інструкції чергового лікаря ДМУ «Санаторій «Білорусія».
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 нібито не у повному обсязі призначила лікуванні хворій,заступник директора з лікувальної роботи Куденко О.В., яка бере участь у справі в якості представника відповідача, проте, не зазначила, яке саме лікування вважалось би за конкретних обставин повним та відповідним, що вказує або на повідомлення заступником директора суду неправдивих відомостей, або про її професійну невідповідність.
Увагу суду займає також й той факт, що згідно історії хвороби ОСОБА_8 лікування, яке призначила їй лікар ОСОБА_4, і те, що надавалось в інфекційному відділенні Міської лікарні м. Ялта № 1 після госпіталізації, було ідентичним. Це лікування мало наслідком поліпшення стану хворої та її наступне одужання, що підтверджується самим фактом її прийняття до санаторію вже наступного дня після госпіталізації.
З викладеного убачається, що ОСОБА_4 не порушила жодних обов'язків чергового лікаря, адже у день чергування, встановивши ознаки інфекційної хвороби, і за згодою батьків, прийняла своєчасне рішення про госпіталізацію хворої.
Порушення санітарно-епідеміологічного режиму в санаторії сталося не внаслідок дій ОСОБА_4, а через бездіяльність його керівництва, яке не забезпечило належну організацію роботи медичної установи і дотримання на території санаторію санітарних норм, внаслідок чого трапляються випадки здійснення на його території торгівлі з рук продуктами харчування, закупівлі продуктів харчування невідомого походження тощо. Такі висновки суду підтверджуються актами санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 15 червня 2009 року і від 12 лютого 2010 року, Санітарними поданням Головного державного санітарного лікаря м. Алупка ОСОБА_12 від 15 лютого 2010 року, Постановою про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 11 лютого 2010 року.
Отже, дисциплінарна відповідальність накладена на ОСОБА_4 незаконно, а відповідні накази мають бути скасовані.
Накази Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 196-к від 24 червня 2009 року «Про відсторонення від чергування лікаря ОСОБА_4.» і № 289-к від 18 вересня 2009 року «Про внесення доповнень та змін до наказу № 196-к від 24 червня 2009 року» також є незаконними та підлягають скасуванню з наступних підстав.
За своєю природою ці накази є актами про зміну істотних умов праці, адже стосуються встановлення неповного робочого часу і у взаємозв'язку зменшення оплати праці.
Тривалість робочого часу визначається законом, проте за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватись неповний робочий день (ст. 56 КЗпП України).
Видаючи накази про відсторонення від чергування ОСОБА_4, уповноважений орган Санаторію «Білорусія» зазначених положень законодавства не врахував і фактично, не взявши до уваги те, що первинно ОСОБА_4 приймалась на роботу на повний робочий день, в односторонньому порядку переглянув умови трудового договору.
Питання відсутності необхідної кваліфікації ОСОБА_4, що унеможливлює здійснення нею чергувань, не відноситься до суті даного спору, і воно мало б вирішуватись у встановленому законом порядку (направлення лікаря на підвищення кваліфікації (перекваліфікації), спеціалізації або визначення інших обов'язків.
Видання незаконних наказів про застосування дисциплінарної відповідальності та застосування неповного робочого часу сама ОСОБА_4 пояснює неприязним відношенням до неї керівництва санаторію у зв'язку з житловим спором, який був вирішений згідно Рішення Апеляційного суду АРК від 18 липня 2006 року. З урахуванням встановлених судом обставин такі доводи ОСОБА_4, за переконанням суду, є слушними.
Зважаючи на те, що трудовим законодавством не встановлюються наслідки спливу строків звернення до суду за вирішенням трудового спору (ст. 233 КЗпП України), суд застосовує відповідні положення ч. 3 ст. 267 ЦК України і не застосовує позовну давність.
У задоволенні позову в частині вимог до Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського Сергія Олександровича належить відмовити, адже він не є належним відповідачем як власник або уповноважений ним орган (юридичною особою).
Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності прокурора, позивачки та представників відповідача, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 56, 103, 147 - 150, 221 КЗпП України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Заступника прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_4 до Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» і Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського Сергія Олександровича про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і зміну умов трудового договору - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 195-к від 24 червня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 196-к від 24 червня 2009 року «Про відсторонення від чергування лікаря ОСОБА_4.».
Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 73 від 12 серпня 2009 року «Про внесення доповнень до наказу № 195-к від 24 червня 2009 року».
Визнати незаконним та скасувати Наказ Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського С.О. № 289-к від 18 вересня 2009 року «Про внесення доповнень та змін до наказу № 196-к від 24 червня 2009 року».
У задоволенні позовної заяви Заступника прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_4 до Директора Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» Корчинського Сергія Олександровича про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і зміну умов трудового договору - відмовити.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного медичного закладу Управління справами Президента Республіки Білорусь «Санаторій «Білорусія» у дохід держави суму судового збору в розмірі тридцять чотири гривні, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі тридцять сім гривень, а усього - сімдесят одну гривню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з наступного дня після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, що передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.
СУДДЯ -