Справа № 580/2371/21 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
14 червня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень - рішень
21.04.2021 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через представника Ярмолінського Ю.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.03.2021 №2181/23000901, №2182/23000901.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 р. позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернуто позивачеві, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Підставою для повернення позовної заяви стало відсутність договору про надання правової допомоги №19/02/21-1 від 19.02.2021, на підставі якого виданий ордер адвокату Ярмолінському Ю.В. серії СА №1009632. на представництво інтересів позивача у суді.
Не погодившись з вказаною ухвалою судді, представник позивача подав апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій вказує на порушення в застосуванні норм процесуального права та просить скасувати ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що представник позивача мав в розпорядженні належним чином оформлені документи на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів клієнта в суді, зокрема, підписання та подання позовної заяви.
Відповідно до ст.312 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду з наступних підстав.
За змісту позовної заяви вбачається, що вона підписана представником позивача Ярмолінським Ю.В., який зазначений як адвокат,
У додатках до позову зазначено, що на підтвердження повноважень було надано копію ордера адвоката від 19.04.2021 року.
При цьому, оскаржувана ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 р. не містить зауважень щодо оформлення копії ордеру, а лише зазначено про відсутність договору, на підставі якого був виписаний даний ордер.
Вважаючи, що позивачем не надано належним чином оформлених документів на підтвердження права Ярмолінського Ю.В. на підписання позовної заяви від імені позивача та вчинення інших процесуальних дій щодо забезпечення інтересів позивача в судах, суд першої інстанції прийшов до висновку про повернення позовної заяви.
Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
За приписами ст. 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.
Колегія суддів зауважує, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 4001 Кримінального кодексу України).
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату Ярмолінському Ю.В.
При ухваленні даної постанови апеляційний суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 частини першої ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Повне судове рішення складено 14.06.2021 року.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 р. - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень - рішень - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель