П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4074/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Стас Л. В., Шевчук О. А.
перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо продовження проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області за № 2162 від 29.11.2019 р.
Визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення за № 0004421305 від 30.01.2020 р., податкове повідомлення-рішення за № 0004341305 від 30.01.2020 р., податкове повідомлення-рішення за № 0004521305 від 30.01.2020 р., податкове повідомлення-рішення за № 0004571305 від 30.01.2020 р., податкове повідомлення-рішення за № 0004531305 від 30.01.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0004401305 від 30.01.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0004591305 від 30.01.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0004541305 від 30.01.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0004601305 від 30.01.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0004471305 від 30.01.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0004581305 від 30.01.2020р., Вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0010971305 від 04.05.2020р., Рішення за № 0010951305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.05.2020р.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
16 січня 2021 року на зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу без сплати судового збору. Наведене стало підставою для залишення даної апеляції без руху для усунення вказаного недоліку. За клопотанням апелянта суд продовжував строк для усунення недоліку поданої скарги, але невиконання суб'єктом владних повноважень указаного обов'язку стало підставою для повернення апеляції ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
12 травня 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області знову подало апеляційну скаргу у наведеній справі, однак вже з пропуском, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, строку.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якому зазначено такі підстави:
- первісне подання апеляції в межах строку на оскарження рішення суду;
- відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору;
- сплата судового збору при повторному поданні апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу контролюючого органу було залишено без руху, оскільки причини пропуску строку визнані судом неповажними. Скаржнику було надано 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно було вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.
Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху отримано апелянтом 26 травня 2021 року, що підтверджується розпискою про отримання.
07 червня 2021 року представник Головного управління ДПС в Одеській області подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування даного клопотання представник вказує на те, що одразу після повернення апеляційної скарги скаржником повторно подано скаргу та сплачено судовий збір. Тому, враховуючи відсутність необ'єктивного зволікання з поданням повторної скарги, апелянт вважає, що має право на поновлення строку для подання скарги.
Ознайомившись зі змістом вказаного клопотання, а також матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга була подана ще 16.01.2021 року, тобто, у строк встановлений ст.295 КАС України.
Однак, після неодноразового продовження строку для усунення недоліку поданої скарги, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 року її було повернуто апелянту, з підстав несплати судового збору.
Водночас, в силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом.
Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В той же час, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що скарга ГУ ДПС в Одеській області була залишена без руху ще 27 січня 2021 року, яку скаржник отримав 01 лютого 2021 року (т.4 а.с.199).
Після цього ухвалами суду апеляційної інстанції від 15 лютого 2021 року та від 12 березня 2021 року строк для усунення недоліку поданої скарги продовжувався на 15 та 10 днів відповідно. Лише ухвалою від 14 квітня 2021 року скарга була повернута апелянту.
Тобто, з моменту отримання апелянтом ухвали про залишення скарги без руху (01.02.2021 року) та до моменту повернення скарги (14.04.2021 року) минуло 72 дні.
Отже, у ГУ ДПС в Одеській області було достатньо часу для сплати судового збору та, відповідно, усунення недоліку скарги.
За правилами ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Також колегія суддів вважає необхідним повернути апелянту сплачений судовий збір у сумі 34650 грн., згідно платіжного доручення №531 від 21 квітня 2021 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.228).
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає можливим повернути Головному управлінню ДПС в Одеській області сплачений судовий збір у сумі 34650 грн.
Керуючись ст. ст. 299, 325 КАС України, суд
Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у відкритті апеляційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу.
Судовий збір сплачений на рахунок № НОМЕР_2 в сумі 34650 (тридцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн., згідно платіжного доручення №531 від 21 квітня 2021 року, повернути з Державного бюджету України - Головному управлінню ДПС в Одеській області (код за ЄДРПОУ 44069166).
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя О. А. Шевчук
Повне судове рішення складено 14.06.2021 року.