26 травня 2021 року справа № 160/10134/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №160/10134/20 (суддя Ільков В.В., повний текст рішення складено 22.10.2020р.) за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) №0050085530 від 04.08.2020 року.
В обґрунтування зазначено, що товариство подавало до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за IV квартал 2019 року, в якому визначено податкове зобов'язання на суму 204 114,02 гривень. Платіжним дорученням №545 від 19.02.2020 року АТ “Дніпровська ТЕЦ” сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал 2019 року, а саме 204 115 гривень. З Акту перевірки від 09.07.2020 року, вбачається що відповідачем розраховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал, платіжним дорученням №4346 від 18.05.2020 року. Проте, даним платіжним дорученням №4346 від 18.05.2020 року АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" сплачувало рентну плату за спеціальне використання води вже за 1 квартал 2020 року в сумі 238 594 грн.. Зазначає, що податковим органом здійснено зміни в призначенні платежів на погашення податкового боргу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що актом камеральної перевірки Акт № 41422/04-36-55-30/00130820 від 09.07.2020 року встановлено, що AT "Дніпровська теплоелектроцентраль" порушено строки сплати узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води за 4 квартал 2019 року, чим порушено 57.1, 57.3 ст.57, п.257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, за що податковим повідомленням-рішенням №0050085530 від 04.08.2020 року застосовано штрафні санкції у розмірі 26 139,62 грн. Вказує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі п.п.19-1.1.1, п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, у порядку визначеному п.57.1 ст.57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в приміщенні Кам'янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00130820) з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води. За результатами перевірки складено акт №41422/04-36-55-30/00130820 від 09.07.2020 року.
З акту перевірки, вбачається, що податковим органом було розраховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал, платіжним дорученням № 4346 від 18.05.2020 року.
Перевіркою встановлено, що АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" порушено строки сплати узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води за 4 квартал 2019 року, чим порушено 57.1, 57.3 ст.57, п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України, за що податковим повідомленням-рішенням №0050085530 від 04.08.2020 року застосовано штрафні санкції у розмірі 26 139,62 гривень.
Правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області і є предметом спору у даній справі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що сума грошового зобов'язання сплачена в строк, передбачений податковим законодавством, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи встановлено, що позивач подавав до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати за IV квартал 2019 року, в якому визначено податкове зобов'язання на суму 204 114,02 гривень.
Платіжним дорученням №545 від 19.02.2020 року товариством було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал 2019 року, а саме 204 115,00 гривень, про що також зазначено у платіжному дорученні у графі - призначення платежу.
З акту перевірки №41422/04-36-55-30/00130820 від 09.07.2020 року, встановлено, що податковим органом розраховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал, платіжним дорученням №4346 від 18.05.2020 року.
Платіжним дорученням №4346 від 18.05.2020 року позивачем було сплачено рентну плату за спеціальне використання води за 1 квартал 2020 року в сумі 238 594 грн., яка була визначена податковою декларацією з рентної плати за спеціальне використання води за І квартал 2020 року.
Таким чином, встановлено, що податковим органом було фактично здійснено зміну призначення платежу, що призвело до виникнення заборгованості з рентної плати за спеціальне використання води, в періоди зазначені в акті №41422/04-36-55-30/00130820 від 09.07.2020 року.
Між тим, право визначати призначення платежу відповідно до вимог чинного законодавства України належить виключно платнику.
В даному випадку, узгоджена сума грошового зобов'язання протягом строків визначених в податковій декларації з рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал 2019 року, сплачена АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль" своєчасно, згідно розмірів та строків визначених в податковій декларації.
Зміна призначення платежів не може залежати від волі платника.
Слід зазначити, що права на таку зміну, з урахуванням сплати платіжним дорученням № 545 від 19.02.2020 року грошового зобов'язання за IV квартал 2019 року, (тобто раніше ніж платіжним дорученням № 4346 від 18.05.2020року, у визначені строки), у податкового органу не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача, оскільки останнім, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його прийняття.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому оскаржене рішення суду у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №160/10134/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак