Рішення від 23.04.2010 по справі 2-1229

Справа № 2-1229

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2010 року Ялтинський міський суд Криму

у складі судді : ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.

при секретарі : Кононової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Ялтинська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину та визнання права на спадкування на загальних підставах,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернувся до суду з позовом, уточнивши і доповнивши позовні вимоги якого просить суд: визнати недійсним заповіт, складений 22 листопада 1995 року ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 07 вересня 2007 року і визнати за нею право на спадкування згідно із законом на загальних підставах.

Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3, який був власником квартири АДРЕСА_1 міста Ялта, був чоловіком її рідної сестри - ОСОБА_4. Тривалий час, з 1972 по ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 страждав на психічне захворювання, - шизофренію і перебував на обліку в Ялтинському психоневрологічному диспансері. 22 листопада 1995 року ОСОБА_3 склав заповіт на належну йому квартиру, на ім'я своєї племінниці, з якою будь-яких близьких родинних стосунків ніколи не підтримував. До кінця своїх днів він проживав разом зі своєю дружиною, яка доглядала і піклувалася про нього. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, а його дружина, - ОСОБА_4, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після його смерті, дізналася про наявність заповіту і також звернулася до суду з позовом про визнання його недійсним. По справі за її позовом була проведена посмертна психіатрична експертиза, згідно висновку якої ОСОБА_4 на момент складання заповіту не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними, але ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 також померла і провадження у справі було закрито. Вона (позивачка), будучи рідною сестрою і єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4, оформила спадщину на належну їй на момент смерті 1\4 частку квартири і як її спадкоємиця просить визнати недійсним заповіт, оформлений ОСОБА_4 на свою племінницю, видане їй свідоцтво про право власності на 1\2 частку квартири і визнати за нею право на спадкоємство після смерті ОСОБА_3

Відповідачка і її представник проти позовних вимог заперечували, мотивуючи тим, що позивачка не входить до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3, а тому не може пред'являти позовних вимог відносно його майна. Також не визнають, що ОСОБА_3 не віддавав значення своїм діям і не міг ними керувати в момент складання заповіту, оскільки в такому разі і його шлюб з ОСОБА_4, укладений в 1996 році, тобто після складання заповіту, є недійсним.

Представник третьої особи Ялтинської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, в матеріалах справи є заява з проханням розглянути справу в їхню відсутність.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був власником квартири АДРЕСА_1 міста Ялта, на підставі свідоцтва про право власності від 14 червня 1993 року (цив. справа № 2-252\07, а.с. 16).

22 листопада 1995 року ОСОБА_3 заповідав належну йому квартиру своїй племінниці - ОСОБА_2 (а.с. 62).

14 березня 1996 року ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_4 (а.с. 35).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер (а.с. 36).

Його дружина, - ОСОБА_4 звернулася до Ялтинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка, але дізнавшись про наявність заповіту на ім'я ОСОБА_2, не оформила своїх спадкових прав.

14 вересня 2006 року ОСОБА_4 звернулася до Ялтинського міського суду із заявою про визнання заповіту, складеного її чоловіком на ім'я ОСОБА_2 недійсним (цив. справа № 2-252\07, а.с. 6-8).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2006 року по справі було призначено проведення посмертної психіатричної експертизи і згідно її висновку від 26 червня 2007 року, ОСОБА_3 страждав на хронічне психічне захворювання - шизофренію і по своєму психічному стану в момент складання заповіту не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними (цив. справа № 2-252\07, а.с. 67-72).

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 теж померла (а.с. 34).

У зв'язку з її смертю, ухвалою суду від 20 серпня 2007 року провадження у справі по її позову про визнання недійсним заповіту було закрито з тих підстав, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки пов'язані з особою (цив. справа № 2-252\07, а.с. 61).

Ухвала суду ніким оскаржена не була і набрала законної сили, а відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрала законної сили, не доводяться при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи або особа, відносно якої встановлені ці обставини.

Рішенням Ялтинського міського суду від 21 травня 2008 року був встановлений юридичний факт, що позивачка ОСОБА_5 є рідною сестрою ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 11-12).

27 червня 2008 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину згідно із законом після смерті своєї сестри ОСОБА_4 на 1\4 частку квартири АДРЕСА_1 міста Ялта, як на обов'язкову частку спадщини, що належала ОСОБА_4 після смерті її чоловіка ОСОБА_3, на яку вона за життя не оформила спадкових прав, хоча й прийняла спадщину (а.с. 21-22).

07 вересня 2007 року ОСОБА_2 також оформила свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1\2 частку квартири АДРЕСА_2 міста Ялта (а.с. 47).

На 1\4 частку спірної квартири, що залишилася, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом матері померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_6, як на обов'язкову частку, яка потім була нею продана ОСОБА_5, на підставі договору купівлі - продажу від 11 серпня 2008 року (а.с. 23-24).

Відповідно до ст. 1257 ЦК України, за позовом зацікавленої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

В разі недійсності заповіту спадкоємець, який по цьому заповіту був позбавлений права на спадкоємство, отримує право на спадщину згідно із законом на загальних підставах.

Статтями 1261-1265 ЦК України передбачений вичерпний перелік спадкоємців згідно із законом у вигляді п'яти черг.

Разом з тим, на момент смерті ОСОБА_4 заповіт її чоловіка, - ОСОБА_3 нею оспорений не був і половина квартири, що належала йому, входила до спадкової маси після його смерті і перейшла на підставі заповіту, оспорюваного нині ОСОБА_1, - його племінниці ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_1, яка не входить до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3, не може пред'являти позовних вимог відносно його майна, а отже не має права оспорювати і його заповіт.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1257, 1261-1265 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 212, 213, 215, 217, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту від 22 листопада 1995 року, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 вересня 2007 року, визнання права на спадкування на загальних підставах - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя:

Попередній документ
9762632
Наступний документ
9762634
Інформація про рішення:
№ рішення: 9762633
№ справи: 2-1229
Дата рішення: 23.04.2010
Дата публікації: 22.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: