Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков
14 червня 2021 р. Справа № 440/7629/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2021, по справі № 440/7629/20
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" , Начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Глушка Олександра Олександровича , Секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС Українипо Полтавській області" Уткіної Наталії Михайлівни
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.11.2020; визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладених у зверненні ОСОБА_1 від 09.11.2020; визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" щодо ненадання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення згідно зі вимог ст. 15 Закону України "про звернення громадян" у відповіді від 08.12.2020 за вих. №33/37-К-85; визнати протиправною бездіяльність начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Глушка О.О. щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.11.2020; визнати протиправною бездіяльність начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Глушка О.О. щодо не забезпечення та не вжиття належних заходів реагування по обставинам викладених у зверненні ОСОБА_1 від 09.11.2020; визнати протиправною бездіяльність секретар-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Н.М. щодо не надання інформації із зазначенням прізвищ, ім'я, по-батькові виконавців звернень поданих безпосередньо ОСОБА_1 та їх реєстраційних вхідних номерів з метою прийняття участі у розгляді звернень для всебічного, об'єктивного та неупередженого їх розгляду; зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 09.11.2020 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом і подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; зобов'язати начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Глушка О.О. повторно забезпечити розгляд звернення ОСОБА_1 від 09.11.2020 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом; зобов'язати секретар-друкарку Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіну Н.М. надати інформацію із зазначенням прізвищ, ім'я, по-батькові виконавців звернень поданих безпосередньо ОСОБА_1 та їх реєстраційних вхідних номерів з метою прийняття участі у розгляді звернень для всебічного, об'єктивного та неупередженого їх розгляду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що розгляд звернення від 09.11.2020 проведений відповідачем без дотримання положень Закону України «Про звернення громадян».
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 02.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" зі зверненням з приводу проходження ВЛК.
09.11.2020 ОСОБА_1 подав начальнику Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Глушка О.О. заяву / щодо незаконних дій секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Н.М.
Листом від 08.12.2020 № 33/37-К-85 позивача повідомлено, що надавати інформацію щодо виконавців та щодо участі заявника в розгляді заяв згідно з посадовою інструкцією секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіна Н.М. не уповноважена, а висунуті ОСОБА_1 звинувачення про відмову в наданні інформації в грубій формі з боку ОСОБА_3 свого підтвердження не знайшли.
Позивач, не погоджуючись із діями/бездіяльністю відповідачів, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача розглянута по суті органом, до якого подано таке звернення, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян", а за результатами розгляду звернення позивачу надана відповідь.
Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За приписами ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно із положеннями ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Частиною першою ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» регламентовано, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Так, предметом даної справи є розгляд відповідачем заяви позивача від 09.11.2020.
Так, із матеріалів справи встановлено, що 09.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Глушка О.О. заяву щодо незаконних дій секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Н.М., у якій просив провести службову перевірку та притягнути винних осіб до відповідальності та їх керівників за порушення прав ОСОБА_1 , вирішити питання про перебування таких осіб на посадах, після прийнятого рішення просив надати копії матеріалів службової перевірки та інформацію про стан розгляду його звернень та залучити його.
У зазначеній заяві позивач повідомив, що 06.11.2020 звернувся до секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Н.М. з проханням надати інформацію по поданим ОСОБА_1 зверненням з повідомленням прізвища, ім'я, по-батькові виконавців, реалізації права позивача у прийнятті ним участі у розгляді звернень, на що отримав відмову.
Відповідно до наказу начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Глушка О.О. від 10.11.2020 № 77 згідно із п.п. 6 п. 2 p. VI, п.п. 31 п. 1 p. VI Положення про Державну установу "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", затвердженого наказом МВС України від 02.03.2020 № 206, Положенням про порядок проведення службових перевірок в Державній установі "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", затвердженим наказом ТМО від 09.11.2020 № 76 о/д, для проведення службової перевірки за матеріалами, викладеними, у тому числі у заяві ОСОБА_1 від 09.11.2020 № 33/37-К-85, утворено Комісію в складі заступника начальника установи з медичних питань - лікар ТМО Марченко О.О., уповноваженого з антикорупційної діяльності юрисконсульта ОСОБА_4 .
У ході проведення перевірки від ОСОБА_3 відібрані письмові пояснення від 13.11.2020, у яких остання вказала, що 06.11.2020 на усне звернення ОСОБА_1 повідомила, що ґрунтовні відповіді на свої заяви позивач отримає відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Також, відповідачем зазначено та відображено у висновку службової перевірки, що відповідно до посадової інструкції секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" ОСОБА_3 настання організовую приймання відвідувачів, сприяє оперативності розгляду заяв, приймає і реєструю вхідну кореспонденцію».
При цьому, жодних обов'язків щодо розгляду звернень громадян та надання на них відповідей на зазначену особу не покладено, що також відповідає положенням Закону України «Про звернення громадян».
Отже, за наслідками проведеної службової перевірки Комісією Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" складено висновок від 07.12.2020, відповідно до якого службову перевірку за зверненням ОСОБА_1 вважати закінченою; звинувачення ОСОБА_1 секретаря-друкарки канцелярії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" у відмові надання йому інформації - безпідставні.
Про результати розгляду звернення позивача повідомлено листом начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" від 08.12.2020 вих. № 33/37-К-85.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що звернення ОСОБА_1 від 09.11.2020 було розглянуто по суті органом, до якого подано таке звернення, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян", а за результатами розгляду звернення позивачу надана відповідь із зазначенням вжитих органом у межах його компетенції заходів, а відтак підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду звернення позивача та невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладенням у звернені позивача, немає.
Стосовно доводів позивача щодо не роз'яснення відповідачем порядку оскарження прийнятого рішення відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.04.2021 у справі № 9901/118/20, не роз'яснення у відповіді на звернення порядку оскарження прийнятого рішення не може бути підставою для визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду клопотання.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно необґрунтованості позовної заяви в частині вимог до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області".
Щодо позовних вимог стосовно дій секретаря-друкарки канцелярії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Н.М. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правовий спір - це спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, найважливішою формальною ознакою публічно-правових спорів є участь у них хоча б на одній із сторін суб'єкта владних повноважень.
Отже, аналізуючи положення п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено поняття суб'єкта владних повноважень, слід дійти висновку, що суб'єктами владних повноважень можуть бути не лише органи, їхні посадові чи службові особи, а й підприємства, установи та організації і навіть фізичні особи, якщо їм делеговано певні владні управлінські повноваження.
Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у межах діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.
Так, відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції секретаря-друкарки канцелярії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області», затвердженої начальником Державної установи секретар-друкарка канцелярії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області» належить до професійної групи «Технічні службовці».
Розділом 2 Посадової інструкції визначено, що секретар-друкарка виконує технічні функції, що охоплюють забезпечення й обслуговування роботи начальника ТМО та його заступників, зокрема, одержує необхідні начальникові ТМО та його заступникам відомості від підрозділів ТМО або виконавців окремих доручень, викликає за їх дорученням працівників, організовує телефонні переговори начальника ТМО, приймає і передає телефонограми (телефакси), повідомлення електронної пошти, записує в час відсутності начальника прийняті повідомлення та доводить їх до його відома, здійснює роботу щодо підготовки засідань і нарад, які проводить начальник ТМО, та інше.
Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - секретар-друкарка Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіна Н.М. не є суб'єктом владних повноважень, оскільки не наділена жодними владними управлінськими функціями, а отже даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В силу ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи з порушенням правил юрисдикційної підсудності, колегія суддів доходить висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Н.М. із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, досліджено наявні докази, надано їм належну оцінку та прийнято рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 319, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 по справі № 440/7629/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправною бездіяльності секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Наталії Михайлівни щодо не надання інформації із зазначенням прізвищ, ім'я, по-батькові виконавців звернень, поданих безпосередньо ОСОБА_1 , та їх реєстраційних вхідних номерів з метою прийняття участі у розгляді звернень для всебічного, об'єктивного та неупередженого їх розгляду; зобов'язання секретаря-друкарки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" Уткіної Наталії Михайлівни надати інформацію із зазначенням прізвищ, ім'я, по-батькові виконавців звернень, поданих безпосередньо ОСОБА_1 , та їх реєстраційних вхідних номерів з метою прийняття участі у розгляді звернень для всебічного, об'єктивного та неупередженого їх розгляду.
Прийняти нову постанову, якою провадження у зазначеній частині позовних вимог - закрити.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 по справі № 440/7629/20 - залишити без змін.
Постанова в частині закриття провадження у справі набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В іншій частині постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов